Бактерія гарднерелла у жінок є причиною виникнення. Gardnerella vaginalis: опис патогенного мікроорганізму та захворювання, що викликаються. Визначення гарднерельозу у жінок

– вагінальний дисбактеріоз, пов'язаний з різким кількісним та якісним порушенням нормальної мікрофлори піхви, зниженням кількості лактобактерій та розмноженням умовно-патогенних мікроорганізмів, у т. ч. гарднерелли. Характеризується появою рясних вагінальних виділень сірого відтінку з неприємним запахом. Неліковані бактеріальні вагінози підвищують ризик розвитку запальних захворювань жіночої статевої сфери та невиношування вагітності.

Загальні відомості

Гарднереллез є найчастішим варіантом бактеріального вагінозу, тобто порушення балансу у складі природної мікрофлори жіночих статевих органів. Гарднереллез спостерігається у 20% жінок на репродуктивному періоді. Молочнокисла мікрофлора, яка в нормі переважає у піхві, при бактеріальному вагінозі витісняється умовно-патогенними видами, лідером серед яких є гарднерелла. Шлях передачі гарднереллеза - статевий, частіше гарднерелла виявляється у жінок активних у сексуальному житті. Чоловіки зазвичай виступають у ролі носіїв інфекції, тому щоб виключити рецидиви гарднереллеза, слід здійснювати одночасне лікування всіх статевих партнерів.

Гарднереллез у запущеній формі може викликати розвиток запалення сечових шляхів, матки та придатків, безпліддя, ускладнень під час вагітності та пологів. При гарднереллез часто відмічається змішане інфікування з іншими мікроорганізмами: гонококами, трихомонадами, мікоплазмами, хламідіями, кандидами і т.д.

Причини гарднерельозу

Бактеріальний вагіноз (гарднереллез) виникає як дисбаланс у складі природної мікрофлори піхви, коли починають домінувати «нефізіологічні» види мікроорганізмів, насамперед гарднерелла. Порушувати нормальну мікрофлору сечостатевих органів можуть зовнішні та внутрішні чинники.

Серед зовнішніх факторів, що зумовлюють розвиток гарднерелозу, переважають:

несприятлива екологія;
недавня та часта зміна статевого партнера;
нераціональне харчування, дієти з нестачею молочнокислих продуктів;
застосування антибіотиків (зокрема свічки, мазі);
застосування протизаплідних засобів (вагінальних свічок, що містять 9-ноноксинол, презервативів зі сперміцидним мастилом, гормональних препаратів);
використання гігієнічних засобів (прокладок, тампонів, парфумованих засобів інтимної гігієни) та часте спринцювання;
носіння білизни та одягу із синтетичних матеріалів, що щільно облягають фігуру.

До внутрішніх факторів, що викликають гарднереллез, відносяться:

ендокринні порушення та зміни (у тому числі вагітність);
зниження рівня імунного захисту; імунодефіцитні стани;
емоційна та фізична перевтома, стрес;
хронічні захворювання, дисбаланс мікрофлори кишкового та сечостатевого тракту.

Патогенез

У нормі у піхву у дорослої жінки виявляється понад 15 видів мікроорганізмів. Переважають ацидофільні лактобактерії, меншу частину складають біфідобактерії (10%), пептострептококи (~5%). Лактофлора завдяки молочній кислоті підтримує кисле середовище слизової геніталій, яке виконує місцеву захисну та імунну функції.

У малих кількостях у піхву жінок зустрічаються анаеробні бактерії (мобілункус, бактероїди, гарднерелла та ін), генітальні мікоплазми, трихомонади, кандиди. Різке збільшення чисельності цих мікроорганізмів порушує мікробіологічну рівновагу, виникає дисбактеріоз піхви або бактеріальний вагіноз. Він характеризується зменшенням кількості мікрофлори Додерляйну (лактобактерій) та переважанням умовно-патогенних видів. Найчастіше у жінок з бактеріальним вагінозом виявляють вагінальну гарднерелу, яка є основною, хоча й не єдиною причиною цих порушень. Тому стан бактеріального вагінозу називають гарднереллезом.

Крім гарднерелл збільшується кількість інших бактерій (кокові види, трихомонади, мікоплазми, мобілункус, дріжджоподібні грибки). Роль гарднерелли у розвитку бактеріального вагінозу у тому, що створює сприятливий фон для розмноження умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів. Піхвове середовище залужується, продукти обміну гарднерелл посилюють порушення слизової оболонки, виникає основа для проникнення інших інфекцій. Тому гарднереллез сприяє розвитку запальних захворювань сечостатевої системи жінок.

Симптоми гарднерельозу

Гарднереллез має перебіг, дещо подібний до інших запальних захворювань геніталій у жінок. При гарднереллезі спостерігаються: сірі виділення з піхви (однорідні, пастоподібні, з неприємним «рибним» запахом); печіння, свербіж, дискомфорт при сечовипусканні та статевому контакті. Гарднереллез супроводжується запальними змінами у піхві, уретрі та шийці матки. При використанні внутрішньоматкових спіралей, після місячних, переривань вагітності та пологів гарднереллез може ускладнитися ендометритом, запаленням придатків матки. Гарднереллез несприятливо впливає на вагітність: частіше спостерігаються передчасні пологи, діти народжуються ослабленими, недоношеними, можливе інфікування плоду під час пологів.

Наявність гарднерелл в урогенітальному тракті чоловіків, як правило, не виявляється, рідко викликає млявий запальний процес з ознаками уретриту. Тоді можуть з'являтися невеликі виділення з уретри (серозно-гнійні, сірого кольору з «рибним» запахом), дискомфорт при сечовипусканні. Можливі ускладнення у вигляді простатиту, запалення яєчок та придатків, розвитку безплідності.

Діагностика

На підтвердження діагнозу гарднереллеза на консультації гінеколога в жінки беруть мазки з піхви. У діагностиці гарднереллеза значення має стільки наявність гарднерелл, скільки їх кількість і співвідношення мікроорганізмів у складі вагінального секрету. Гарднерелли присутні у вагінальній флорі більшості здорових жінок без розвитку дисбактеріозу. Діагноз «гарднереллез» встановлюється на підставі:

скарг пацієнток та клінічних проявів (наявність однорідних пастоподібних виділень сірувато-білого кольору);
збільшення РН секрету піхви (>4,5);
присутності «ключових» клітин у мікроскопії мазків із піхви та уретри («ключові клітини» - епітеліальні клітини, обліплені дрібними паличками (гарднереллами) - важлива ознака гарднереллеза);
амінового тіста

При гарднереллезі, в процесі своєї життєдіяльності, гарднерелли та анаеробні мікроорганізми утворюються леткі аміни (путресцин, триетиламін, кадаверин), які при розпаді дають неприємний «рибний» запах. Підставою для встановлення діагнозу гарднереллеза служить виявлення як мінімум трьох з цих критеріїв. Також необхідно обстежитись на наявність дисбактеріозу кишечника, який може провокувати розвиток бактеріального вагінозу, та провести його лікування. Це знизить ризик рецидивів гарднерельозу.

Лікування гарднерельозу

Рання та точна діагностика гарднереллезу дозволяє своєчасно провести його лікування. Методи терапії, які застосовує сучасна гінекологія, дозволяють домогтися одужання пацієнтки та уникнути розвитку ускладнень, але не гарантують відсутність рецидивів захворювання у майбутньому. Терапевтичне лікування гарднереллеза має ліквідувати причини та прояви захворювання та створити умови для нормалізації мікрофлори статевих органів.

На першому етапі лікування гарднереллезу жінкам призначають препарати кліндаміцину та метронідазолу (перорально та інтравагінально): кліндаміцину фосфат – капсули та вагінальний крем (2%); метронідазол – таблетки та гель (0,75%). Щоб уникнути розвитку вагінального кандидозу під час лікування гарднереллеза, призначають клотримоксазол (крем). При веденні вагітності у жінок, які страждають на гарднерельоз, лікування починають у другому триместрі вагітності цими ж препаратами (всередину і місцево за призначенням лікаря). У першому триместрі пероральне застосування метронідазолу та кліндаміцину неприпустимо.

Лікування гарднереллеза проводиться під контролем клініко-лабораторних аналізів і вважається закінченим при зникненні скарг, симптомів та нормалізації лабораторних критеріїв. Під час лікування гарднереллезу необхідно уникати статевих контактів без презервативу, відмовитись від спиртних напоїв, не використовувати прокладки на «кожний» день, тісну синтетичну білизну. Другий етап лікування гарднереллезу включає застосування внутрішньо та місцево препаратів, що містять лакто- та біфідумбактерії, вітамінів, імуностимуляторів.

Необхідність обстеження та лікування чоловіків – статевих партнерів жінок, хворих на гарднерельоз, залишається дискусійною. Рецидиви гарднереллеза в жінок можуть виникати після лікування обох статевих партнерів. Тим не менш, доцільно при завзятих і рецидивуючих випадках гарднереллеза проводити таке лікування і у чоловіків.

Профілактика гарднерельозу

Уникнути розвитку гарднереллезу та його рецидивів допоможуть профілактичні заходи, спрямовані на усунення причин виникнення бактеріального вагінозу. Широка поширеність та небезпека наслідків гарднереллеза вимагають не тільки негайного лікування захворювання, але й його регулярної побутової та медичної профілактики. Жінкам рекомендується:

мати постійного статевого партнера та виключити випадкові статеві зв'язки;
користуватись бар'єрним методом контрацепції (презерватив), звести до мінімуму використання місцевих протизаплідних засобів;
не застосовувати часто та без контролю вагінальних антибактеріальних свічок та таблеток;
використовувати вакцинацію до створення місцевого імунітету;
дотримуватися загальної та інтимної гігієни.

У нашому організмі існує безліч не тільки шкідливих, але і корисних бактерій. Вони живуть скрізь: на поверхні шкіри, у кишечнику, на слизових оболонках та у піхву. Таким чином, майже кожен орган має свою індивідуальну мікрофлору, яка забезпечує нормальне функціонування. Корисні бактерії, що мешкають у піхві, дозволяють йому боротися з різними інфекціями. Але досить часто тендітний баланс мікрофлори порушується, внаслідок чого стає більше шкідливих мікробів, найпоширенішими з яких вважаються гарднерелли. Це призводить до розвитку однойменного захворювання, яке завдає організму шкоди і потребує лікування.

Визначення гарднерельозу у жінок

Гарднереллез, або бактеріальний вагіноз - це патологічний стан, при якому в піхву переважає мікроорганізм гарднерелла. Він є найдрібнішою бактерією, яка в нормальних умовах також мешкає в людському тілі разом з багатьма іншими. Вважається, що у здорової жінки в піхву переважають лактобактерії, що закисляють, які створюють оптимальне середовище. Якщо ж це співвідношення порушується, виникає гарднереллез із усіма супутніми симптомами.

Переважна більшість гарднерелли в мікрофлорі піхви називається бактеріальним вагінозом.

Захворювання зустрічається як у жінок різного віку, так і у чоловіків. Чоловіки страждають від недуги набагато рідше, тому що мають менший в порівнянні з дівчатами обсяг слизової оболонки.

Яка кількість мікроорганізмів у мазку вважається нормою

Якщо кількість гарднерелл перевищує допустимі значення, у пацієнтки починають формуватись основні симптоми захворювання. У звичайних умовах можна виявити цю бактерію в аналізах. Для діагностики мають значення такі показники:

10 5 -10 6 мікроорганізмів у мазку здорової жінки вважається нормою;
10 7 -10 9 - говорить про стійке зараження;
10 4 мікроорганізмів у мазку при вагітності є приводом для занепокоєння.

Чи може гарднерела перебувати у роті

Якщо захворювання існує в організмі досить довго (півроку і більше), бактерії поступово поширюються кровоносним руслом і мігрують у ротову порожнину. Також зараження може статися при оральному сексі без захисту. Гарднерелли осідають на слизовій оболонці рота і починають активно зростати і розмножуватися, накопичуючись в області мигдаликів та глотки. Нерідко це закінчується розвитком запальних процесів (стоматитів, фарингітів, ларингітів).

Гарднереллез порожнини рота супроводжується утворенням нальоту на слизовій оболонці.

Таблиця: різниця між гарднереллезом та молочницею

Порівняльна ознака	Гарднереллез	Молочниця
Різновид мікроорганізму, що викликає захворювання	Бактерія
Як виглядають виділення	Зеленувато-коричневі, каламутні	Білі, жовті
Наявний специфічний запах	Зіпсованої риби або протухлого м'яса, різкий	Кисловатий, сирний, ледь вловимий
Кількість виділень	До 250 мілілітрів на добу	50–200 мілілітрів
Посилення симптомів після сексуального контакту	Виражене	Практично відсутня
Поразка інших органів та систем	Зустрічається вкрай рідко	Порожнина рота, шлунково-кишковий тракт

Існуючі різновиди захворювання

Класифікація недуги за перебігом патологічного процесу:

гострий (виникає при проникненні в організм при статевому контакті великої дози збудника, симптоми наростають за 2-3 дні);
підгострий (формується за півтора-два тижні);
хронічний (існує протягом півроку);
рецидивуючий (фази загострення змінюються ремісією).

Різновиди захворювання за характером виділень:

серозна форма – переважає жовтий відтінок виділень;
гнійна – переважно зелений колір секрету;
фібринозна - є кров'янисті прожилки у виділеннях.

Класифікація недуги щодо наявності вторинної інфекції:

ізольований гарднереллез;
поєднання з:
- хламідіоз;
- сифілісом;
- трихомоноз;
- трипером;
- кандидоз.

Чому виникає гарднереллез

Щоб розвинулося подібне захворювання, потрібна не тільки наявність бактерії, а й деякі фактори, що діють. Найчастіше до них відносять:

часту зміну статевих партнерів;
безконтрольний прийом антибактеріальних препаратів;
щоденні спринцювання;
використання звичайного мила як засіб для інтимної гігієни;
відвідування громадських місць на кшталт лазні, сауни, басейну, спортивного залу;
нервово-емоційні потрясіння;
носіння тугої білизни із синтетичних тканин;
роботу в умовах підвищеної температури та вологості;
інфекційні захворювання;
патології імунної системи (ВІЛ, первинне ушкодження кісткового мозку)

Шляхи передачі недуги

Захворювання може виникнути у здорової жінки при порушенні нормальної мікрофлори піхви, навіть якщо вона не мала незахищених сексуальних зв'язків. Однак лідируючим шляхом інфікування, як і раніше, залишається статевий (оральне, анальне та вагінальне проникнення мають однаковий ризик зараження). Гарднереллез також може передаватися під час носіння загальної білизни, використання недостатньо оброблених секс-іграшок.

Тривалість інкубаційного періоду

У середньому клінічні симптоми хвороби починають проявлятись через 2–14 днів після інфікування. Їх інтенсивність залежить від віку пацієнтки, стану її здоров'я та наявності інших захворювань, що передаються статевим шляхом.

У осіб похилого віку у 80% випадків недуга протікає практично безсимптомно, що пов'язано з повільнішими обмінними процесами.

Відео: лікар розповідає про особливості виникнення недуги

Основні симптоматичні ознаки патології

Бактеріальний вагіноз характеризується переважанням місцевих проявів над загальними.Захворювання прогресує вкрай повільно, а посилення ознак спостерігається після перенесеної вірусної інфекції (ГРВІ, застуди), стресу, фізичного навантаження чи сексуальної активності.

Основні симптоми захворювання:

Біль у ділянці малого тазу. Вона має слабкий ниючий характер, інтенсивність наростає при сечовипусканні. У період менструації неприємні відчуття посилюються у кілька разів, стають стискаючими та сутичкоподібними.
Патологічні виділення. Вони мають неприємний запах, який відчувається за кілька метрів, а також жовтий, коричневий чи зелений колір. Виділення досить важко відмити від одягу і можуть переповнювати щоденну прокладку.
Набряклість м'яких тканин. Малі статеві губи та клітор набрякають, стають вкрай чутливими та різко болючими. Через деякий час за відсутності протирань і використання серветок, що вбирають, на них з'являється темний наліт, який легко зчищається.
Сверблячка і печіння при сечовипусканні свідчать про проникнення бактерій в уретру та сечовий міхур. Такий симптом трапляється на пізніх стадіях розвитку недуги.

Гарднереллез та виношування дитини

При тривалому захворюванні ймовірність завагітніти знижується з кожним роком. Якщо ж зачаття все ж таки відбулося, майбутня мама стикається з величезним ризиком інфікування малюка: бактерії через дитяче місце проникають в організм плода. Висока ймовірність зараження під час пологів.

Симптоми захворювання під час вагітності посилюються: жінка відчуває нестерпний свербіж і печіння, а кількість виділень зростає до 300–350 мілілітрів на добу. Нерідко під час нічного сну постраждала травмує нігтями слизову оболонку зовнішніх статевих органів, що закінчується приєднанням вторинної інфекції.

Мені доводилося брати участь у прийнятті пологів у жінки, яка тривалий час страждала від гарднереллезу. Вона не змогла вилікувати захворювання до вагітності, внаслідок чого у малюка також підтвердили наявність цієї інфекції. Дитина народилася набагато раніше терміну, внаслідок чого не могла дихати самостійно. Лікарі прийняли рішення про виховання дитини в реанімації. Через кілька місяців він пішов на виправлення, але в майбутньому подібна інфекція викликає серйозне відставання у фізичному та нервово-психічному розвитку від однолітків.

Як проводиться діагностика захворювання

Зовнішні прояви гарднереллеза мають схожі ознаки з багатьма іншими патологіями, які передаються статевим шляхом. Це значно ускладнює постановку діагнозу. Бактеріальний вагіноз доводиться диференціювати з:

трихомоноз;
кандидозом;
хламідіоз;
уреаплазмоз;
мікоплазмоз;
гонореєю.

Пам'ятайте, що перед відвідуванням гінеколога та здаванням мазка не варто проводити спринцювання піхви антисептичними розчинами. За час роботи в медичній лабораторії мені неодноразово доводилося стикатися з тим, що жінки самостійно змивали всю патогенну мікрофлору, в результаті дослідження доводилося переробляти повторно. Якщо ви бажаєте отримати достовірний результат, рекомендується відкласти проведення гігієнічних заходів на деякий час. Тільки так вдасться визначити недугу на ранній стадії.

Способи підтвердження діагнозу:

Провідні методики терапії гарднереллезу у жінок

Лікування бактеріального вагінозу ґрунтується на нормалізації мікрофлори піхви. Для цього лікарі використовують не лише фармацевтичні препарати, а й спеціальну дієту. А також у відновлювальному періоді допустиме застосування різних фізіологічних процедур, що сприяють зміцненню імунітету. Найчастіше при захворюванні лікування є обов'язковим. Вкрай рідко зустрічаються епізоди самостійного усунення недуги без медикаментозного втручання (переважно у пацієнток молодого віку).

Статевому партнеру жінки терапія потрібна лише в тому випадку, якщо у нього також підвищений рівень гарднерелли. Для цього чоловікові необхідно здати спеціальні аналізи у уролога (мазок із сечівника).

Відео: думка лікаря про необхідність терапії

Лікування недуги за допомогою фармацевтичних засобів

Медикаментозна терапія гарднереллеза включає застосування як місцевих, так і загальних препаратів. Перші можуть бути використані у вигляді свічок та розчинів для спринцювання, а також у формі мазей та гелів. Другі ж представлені таблетками, капсулами та уколами для внутрішньом'язового або внутрішньовенного введення. Тривалість терапії та вибір препаратів визначає лікар-гінеколог. Самостійне лікування може призвести до посилення наявних проблем в організмі.

Гарднерелла чутлива до протимікробних засобів. Саме тому вони є першою групою ліків, які допомагають упоратися із хворобою.

Місцеві препарати, що використовуються для боротьби з недугою:

Свічки з антибіотиком дозволяють запобігти росту гарднерелли та її подальший розвиток в організмі. Найчастіше застосовують такі препарати:
- Метронідазол;
- Кліндаміцин;
- Ацилакту;
- Йодоксид;
- Гексикон.
Протигрибкові мазі та свічки запобігають розвитку грибкової мікрофлори і не дають формуватися молочниці. З цією метою використовують:
- ністатин;
- Пімафуцин;
- Леворін;
- Флуконазол;
- Флюкостат.
Свічки, що містять велику кількість лактобактерій, допомагають нормалізувати внутрішнє середовище піхви. Найвідоміші препарати:
- лактобактерин;
- Вагінорм-С;
- Вагілак;
- Лактожиналь.
Антисептичні засоби для промивання сприяють видаленню шкідливої мікрофлори. З цією метою застосовують розведені розчини Мірамістіна, Хлоргексидину, Фурациліну.

Фотогалерея: препарати для місцевої терапії при гарднереллезі

Поліжинакс - свічки з антибіотиком, що впливає на гарднерелу Клотримазол дозволяє запобігти молочниці Лактонорм сприяє зростанню лактобактерій Мірамістин створює умови для загибелі шкідливих бактерій

Системні препарати

Медикаменти для системного лікування захворювання:

Антибіотики у таблетках та капсулах застосовуються у тому випадку, коли місцева терапія не принесла очікуваного ефекту. Найпоширеніші препарати:
- Азітроміцин;
- орнідазол;
- Далацин;
- Юнідокс Солютаб.
Нестероїдні протизапальні засоби допомагають позбутися сверблячки та печіння, а також зменшують вираженість неприємних відчуттів у ділянці малого тазу. З цією метою використовують:
- Диклофенак-Натрій;
- Індометацин;
- Ібупрофен;
- Піроксифер;
- Ортофен;
- Роданол;
- Целекоксиб;
- Рофекоксиб;
- Віокс;
- Целебрекс;
Імуностимулятори покращують відновлювальні процеси, що протікають в організмі, сприяючи утворенню нових клітин. Найвідоміші медикаменти цієї групи:
- Віферон;
- Вобензим;
- Аміксин;
- поліоксидоній;
- Цитовір.

Фотогалерея: ліки для системної терапії гарднереллезу

Доксициклін - це антибіотик, що викликає загибель гарднерелл Мелоксикам знімає запалення Імунал сприяє зміцненню імунітету

Народна медицина як допоміжний засіб

Досить часто у пацієнток не буває можливості відразу ж звернутися до лікаря (відрядження, відпустка), або прийом лікаря призначений через кілька днів, а неприємні відчуття продовжують долати. У таких випадках допустиме застосування засобів народної медицини. Різні спринцювання і тампони допоможуть позбавитися основних проявів недуги і полегшать очікування.Пам'ятайте, що таке лікування не вирішить проблему повністю, оскільки для відновлення нормальної мікрофлори потрібний прийом фармацевтичних препаратів.

Мені довелося зіткнутися з пацієнткою, яка повністю відмовилася від традиційної терапії, воліючи використовувати трави та рослини з метою усунення бактеріального вагінозу. Регулярні спринцювання високодозованими розчинами призвели до того, що хвора не тільки не вилікувала гарднерелу, а й набула серйозного хімічного опіку слизової оболонки піхви. Постраждалу відвезли на швидкій допомозі у відділення гінекології, де їй було проведено реконструктивну пластичну операцію. На жаль, в результаті цієї процедури жінка втратила чутливість і має проблеми зі статевим життям.

Найпопулярніші народні рецепти:

Таблиця: фізіотерапія у лікуванні захворювання

Назва методики	Як проводиться процедура	Основні ефекти
Радонові ванни	Занурення пацієнтки до пояса у воду, збагачену цим хімічним елементом	Викликає загибель більшості патогенних мікроорганізмів, при цьому не завдаючи шкоди нормальній мікрофлорі
	Точковий вплив найменших імпульсів на певні ділянки організму	Сприяє прискоренню відновлювальних та регенераційних процесів у людському тілі.
Лікарський електрофорез із протизапальними засобами	Введення в організм медикаментозних препаратів за допомогою струму	Більш швидке та ефективне введення речовини та розподіл її в м'яких тканинах
Індуктотермія	Застосування магнітних полів різної інтенсивності	Зменшення неприємних відчуттів, запобігання формуванню спайкового процесу

Фотогалерея: фізіопроцедури у гінекології

Радонові ванни спричиняють загибель патогенних мікробів Електростимуляція прискорює процеси утворення нових клітин Лікарський електрофорез використовується з метою введення протизапальних та антибактеріальних засобів

Зміна харчування та способу життя при гарднереллезі

Щоб відновити нормальну мікрофлору піхви, лікарі рекомендують жінкам дотримуватись певної дієти. Для цього необхідно дотримуватись таких правил:

вживати тільки свіжі та натуральні продукти без хімічних добавок (можна купувати на ринку або у приватних продавців);
обов'язково снідати, обідати та вечеряти. Також має бути два перекушування, щоб перерви між їжею не затягувалися довше трьох годин;
щодня пити до півтора літрів чистої води;
відмовитись від вживання алкоголю;
їжу запікати, тушкувати чи відварювати, щоб у ній зберігалися вітаміни;
немає солодощі, тому що вони містять багато швидких вуглеводів і цукрів, що створюють оптимальне середовище для розмноження бактерій;
звести кількість солі до 5 грамів на добу.

Які продукти обов'язково потрібно включити до раціону:

Правила для жінок на період лікування

На час терапії гарднереллеза вам доведеться трохи змінити звичайний спосіб життя і відмовитися від деяких звичок до одужання. Не забувайте, що дотримання цих правил допоможе вам досягти позитивних результатів за кілька тижнів. Що не рекомендується робити при бактеріальному вагінозі:

проводити епіляцію бікіні та промежини – ці процедури є стресом для організму;
відвідувати лазні, сауни, довгий час лежати у гарячій ванні або джакузі;
займатися сексом – існує ризик зараження партнера;
самостійно пити антибактеріальні препарати;
носити білизну, що зтягує;
купатися у відкритих водоймах та басейнах.

Прогнози лікування та можливі неприємні наслідки

Терапія гарднереллеза – це вкрай складний та тривалий процес. Найчастіше на відновлення нормальної мікрофлори йде дуже багато часу, а деякі жінки кидають лікування, не дійшовши навіть половини. Пам'ятайте, що реабілітація після подібного захворювання протікає набагато повільніше за наступних недуг:

цукровий діабет;
гіпертонія;
варикозне розширення вен.

У дівчаток-підлітків та осіб молодого віку гарднереллез проходить без видимих наслідків при своєчасно розпочатій терапії. У жінок старшого віку та літнього населення через повільні обмінні процеси реабілітація триває до кількох років.

Захворювання схильне до рецидиву. Лікування не гарантує того, що через пару місяців або років у вас знову не виявиться гарднереллез.

Особливу роль відновленні нормальної мікрофлори піхви грає дотримання правил особистої гігієни. У період лікування дуже важливо, щоб у вас була можливість кожні кілька годин обробляти промежину та змінювати прокладки. Мені доводилося брати участь у лікуванні пацієнтки, яка дванадцята година на роботі знаходилася в гарячому цеху. У неї практично не було можливості помитися, а в спеку року навіть незважаючи на вентиляцію в приміщенні стояла висока температура, внаслідок чого жінка постійно потіла. Надмірне утворення шкірного сала сприяло появі сверблячки і печіння, а вся проведена терапія гарднереллезу була марною. Тільки після того, як пацієнтці вдалося взяти відпустку на два місяці та поїхати до санаторію, лікування стало ефективним. Морська вода та тепле повітря у поєднанні з фармацевтичними препаратами та дотриманням правил гігієни допомогли жінці забути про свою недугу.

Які ускладнення та негативні наслідки зустрічаються у пацієнток з гарднереллезом:

проблеми із зачаттям - змінена мікрофлора викликає загибель сперматозоїдів, коли вони не встигають досягти яйцеклітини;
формування спайок – розростань сполучної тканини в порожнині малого тазу, які порушують нормальне прикріплення зародка у матці;
тривале безпліддя різного характеру;
запальні захворювання органів малого тазу: матки, труб, яєчників, сечового міхура та уретри;
зниження імунітету;
внутрішньоутробне інфікування плода;
проникнення бактерій у організм дитини під час пологів.

Фотогалерея: ускладнення недуги

Довго існуюча жовтяниця свідчить про зараження новонародженого Запалення яєчників виникає при проникненні мікрофлори з піхви Спайковий процес характеризується розростанням сполучної тканини та порушує процеси зачаття та розвитку плоду.

Як захистити себе від розвитку захворювання

Лікування гарднереллеза потребує витрати великої кількості сил та засобів. Саме тому набагато простіше захистити свій організм від розвитку такого захворювання, ніж проходити курс терапії. З цією метою лікарями розроблено правила індивідуальної профілактики недуги.

Під час навчання на четвертому курсі медичного університету, мені довелося кілька місяців стажуватися у відділенні гінекології в Сербії. У цей час лікарі проводили дослідження на тему профілактики бактеріального вагінозу за допомогою прийому лактобактерій та молочних продуктів. Для дослідження було відібрано групу пацієнток, які протягом усього життя в зимову пору року стикалися з гарнерелезом та його неприємними наслідками. Більше половини з них мали проблеми з імунітетом (часто хворіли, застуджувалися). Усю осінь лікарі рекомендували їм приймати певні таблетки з високим вмістом латобактерій, а також жінки додали до раціону молочні продукти (сири, сметану, закваски), які вживали щодня по кілька разів. З наближенням холодів лікарі взяли у пацієнток необхідні аналізи – мазки з піхви. У 95% досліджуваних хворих мало спостерігалося гарднереллы у матеріалі. Ще 5% зізналися, що не завжди суворо дотримувалися рекомендацій лікарів та вживали алкогольні напої. Більшість усіх постраждалих завдяки такій методиці змогла назавжди забути про своє захворювання.

Правила індивідуальної профілактики гарднерельозу у жінок:

Не забувайте про постійну зміну засобів гігієни. Щоденні прокладки - це джерело більшості шкідливих мікробів, які проникають у слизову оболонку піхви і починають активно розмножуватися. Лікарі наполегливо не рекомендують носити їх понад дві-три години. Поглинаючі прокладки під час менструації необхідно змінювати кожні чотири години, оскільки вони викликають роздратування. Спеціальні чаші та тампони також є джерелом бактерій. Саме тому замінювати або спустошувати їх необхідно раз на дві години, а жінкам зі схильністю до молочниці радять взагалі відмовитися від використання.
Застосовуйте засоби індивідуального захисту із новими сексуальними партнерами. Найкраще для цієї мети підійдуть презервативи: зараз випускають як чоловічі, так і жіночі варіації. Вони зроблені з латексу, який не тільки має мастило і не травмує слизову оболонку піхви, але і не пропускає через неї різні мікроорганізми.
Чоловічі та жіночі презервативи захищають від передачі бактерій
Носіть білизну за розміром і тільки з натуральних тканин. Синтетичні вузькі труси зі швами в незручних місцях можуть натирати промежину, внаслідок чого утворюються дрібні ранки та тріщини. У спеку року ця область часто потіє, а в шкірних складках розмножуються шкідливі мікроорганізми, які згодом проникають у піхву, викликаючи порушення мікрофлори.
Не приймайте антибактеріальних препаратів без лікарського призначення. Протимікробні засоби допомагають не лише боротися із збудниками захворювань, але й убивають корисну флору. Для її відновлення потрібні тижні і навіть місяці, тому лікарі часто намагаються підібрати більш щадні антибіотики з мінімальним ефектом, що травмує.
Промивання піхви проводьте лише за потребою. Багато жінок вважають, що спринцювання – це невід'ємна частина щоденної гігієни. Однак потоком води вимиваються всі корисні мікроорганізми, внаслідок чого слизова оболонка виявляється абсолютно беззахисною. Також такі процедури призводять до сухості піхви через видалення природного мастила. У разі під час статевого акту частіше з'являються тріщини чи дрібні розриви.
Не відмовляйтеся від продуктів тваринного походження. М'ясо, риба, яйця, молоко, сир, кефір та різні йогурти – джерело корисних лактобактерій та білкових продуктів. При тривалому дотриманні веганської або вегетаріанської дієти виснажуються запаси корисних речовин в організмі, внаслідок чого страждають регенераційні процеси.
Молочні продукти необхідні підтримки оптимальної мікрофлори

Гарднерельоз у жінок– запальний процес, спричинений порушенням балансу мікрофлори у піхву. Не відноситься до венеричних захворювань. Без лікування спричинює хронічні запальні процеси в репродуктивній системі, може бути причиною звичного невиношування вагітності.

Гарднереллез з'являється через порушення мікрофлори у піхву

Що таке гарднереллез?

Мікрофлора піхви представлена лакто- та біфідобактеріями. У нормі - це 95% загальної маси мікроорганізмів, що заселяють репродуктивні органи. Вони підтримують рН піхви, виробляють пероксид водню та виконують захисні функції. Інші 5% мікроорганізмів - це різні коки, трихомонади, грибки роду Кандіда.

Гарднерелли під збільшенням

Гарднерелла відноситься до умовно-патогенних бактерій, але є нормальним мешканцем слизової оболонки репродуктивних органів. Поки це співвідношення виконується, жінка вважається здоровою.

При переважанні gardnerella vaginalis розвивається гарднереллез. За МКБ 10 захворювання надано код N89.8 «бактеріальний вагіноз».

Причини виникнення гарднерельозу

Патоген передається виключно контактним шляхом. Хвороба рідко вражає чоловіків, але вони є носіями гарднерелу вагіналісу.

При нормальному співвідношенні лактобактерій та умовно-патогенної флори інкубаційний період може тривати роками. Патоген буде присутній у піхві, але його кількість буде незначною. У цьому випадку гарднерелла не визначається у мазках, запальний процес відсутній.

При дії несприятливих факторів лактобактерії гинуть, і у піхву починає розмножуватися умовно-патогенна флора.

Фактори, що сприяють розвитку захворювання:

часта зміна статевих партнерів;
екологічна ситуація;
поява нового партнера;
незбалансований раціон; відсутність кисломолочних продуктів;
ЗПСШ в анамнезі або активному стані;
нераціональне використання антибіотиків;
агресивне лікування інших захворювань;
використання контрацептивів;
спринцювання без призначення лікаря;
надмірне використання засобів гігієни з антибактеріальними властивостями;
захоплення щоденними прокладками та білизною із синтетичної нитки;
ендокринні захворювання;
вагітність - знижується імунний захист, що перешкоджає відторгненню плода;
імунодефіцити різної етіології;
стрес;
перевтома;
дисбактеріоз системи ШКТ.

Порушення в роботі ендокринної системи можуть спричинити гарднерельоз

Без лікування розвивається хронічний гарднерельоз. При цьому рН піхви зміщується в лужний бік, що сприяє розвитку інших запальних процесів репродуктивних органах.

Симптоми гарднерельозу у жінок

Прояви гарднереллезу подібні до ознак інших статевих інфекцій.

Симптоматика захворювання:

свербіж в області піхви;
дискомфорт;
виділення – щільні, біло-сірі, однорідні;
болі та різі при сечовипусканні та статевому акті;
симптоматика посилюється після інтимної близькості;
запах – виділення мають аромат сирої риби.

При появі подібної симптоматики слід припинити статеві контакти та звернутися до лікаря.

Діагностика

Для підтвердження діагнозу жінка має відвідати лікаря. Гінеколог проведе огляд піхви в дзеркалах, зробить мазок флори, що відокремлюється. Наявність бактерії не є критерієм для постановки діагнозу, важливим є співвідношення корисної та умовно-патогенної флори.

Стандартна діагностика при гарднереллезі:

аналіз скарг пацієнтки;
мазок на флору;
виявлення виділень із характерним запахом;
зміна рН піхви в лужний бік;
наявність «ключових» клітин – це клітини епітелію, обліплені гарднереллою;
амінний тест - матеріал зі слизової оболонки піхви обробляють калієвою лугом.

Мазок на флору допомагає виявити ступінь захворювання

Визначити гарднереллу можна за допомогою ПЛР-аналізу урогенітального тракту, що відокремлюється. Але думки фахівців у цьому випадку розділилися. Одні не вважають за доцільне проведення цього дослідження за відсутності ознак венеричних захворювань. Інші наполягають на проведенні цього тесту.

Ефективне лікування гарднерельозу

Лікування захворювання проводиться комплексно. Показана медикаментозна терапія та обох партнерів, нормалізація раціону, виключення факторів, що сприяють рецидиву захворювання.

Ліки

Медикаментозне лікування проводиться у 2 етапи. У першому показано придушення патогенної флори, другою – нормалізація мікрофлори піхви. Лікування проводиться в домашніх умовах, госпіталізація не потрібна.

Для вживання всередину

Антибактеріальні засоби перорально – Метронідазол, Тріхопол, Орнідазол, Дазолік. Це таблетовані препарати на основі метронідозолу та орнідозолу. Показані при ураженні найпростішими, бактеріальною флорою, у тому числі гарднерелою. Дозування підбирає лікар.

таблетки Метронідазол, Трихопол – по 500 мг двічі на день;
Орнідазол, Дазолік – 2,5 г на день, розділені на 2–3 прийоми.

Метронідазол - антибактеріальні таблетки

При прийомі препаратів метронідазолу заборонено вживання алкоголю, оскільки розвивається реакція непереносимості зі нудотою, блюванням, почастішанням серцебиття. Слід ввести до раціону кисломолочні продукти.

Препарати цієї групи заборонені до призначення дітям віком до 6 років, у перші 12 тижнів вагітності, під час лактації, при тяжких патологіях печінки.

Пацієнти пред'являли скарги на такі побічні ефекти:

розлади дефекації;
нудота блювота;
сухість в роті;
кандидоз ротової порожнини та піхви;
біль у суглобах.

Вагінальні препарати

Тержинан – комплексний препарат

Побічні ефекти розвиваються рідко, можливі:

подразнення у місці введення препарату.

Протипоказання – лише індивідуальна нестерпність компонентів. Лікарський засіб дозволений для використання під час вагітності.

Клевазол – вагінальний крем. У складі засобу антибіотик кліндаміцин та антимікотик міконазол. Препарат вводиться у піхву 1 раз на добу. Ефективне дозування становить 5 мл.

Протипоказання:

гіперчутливість до компонентів крему;
непереносимість лінкоміцину;
захворювання кишечника.

Побічні ефекти і натомість використання «Клевазола» розвиваються рідко. Пацієнтки нарікали на дискомфорт після введення препарату.

Мірамістин – основний компонент розчину 0,1% мірамістіну. Активний щодо більшості видів патогенної флори. Розчин використовують для спринцювання. Обробку проводять двічі на день. Препарат дозволено під час вагітності.

Мірамістин - розчин для спринцювання

З побічних ефектів може спостерігатися:

печіння;

Неприємні відчуття відбуваються протягом 15 хвилин самостійно. Протипоказання – лише індивідуальна непереносимість Мірамістіна.

Нормалізація мікрофлори

Препарати відновлення нормофлори піхви – Вагилак, Ацилакт. Ці препарати містять штами ацидофільних лактобактерій.

Вагілак – засіб для відновлення нормофлори піхви

Ліки цієї групи використовують після пригнічення патогенної флори. Супозиторії вводять у піхву проти ночі. Тривалість відновлювального періоду становить від 5 до 10 днів. У разі потреби курс повторюють через 20 днів. Лактовмісні свічки дозволені для призначення під час вагітності.

Повідомлення про розвиток побічних ефектів у медичній літературі відсутні. Не рекомендується призначати препарати цієї групи пацієнткам, які страждають на хронічний кандидоз – існує ризик розвитку рецидиву захворювання.

Дієта

Спеціалізованої дієти при лікуванні гарднерельозу не існує.

Достатньо дотримуватись принципів здорового харчування:

уникати смажених, жирних, гострих страв;
зменшити кількість цукру та цукерок у раціоні;
збільшити – овочі, фрукти, не крохмалисті коренеплоди.

При гарднереллезі їжте більше овочів та фруктів

Чим небезпечна гарднерелла для жіночого організму?

Порушення мікрофлори загрожує розвитком запальних захворювань репродуктивної та сечовивідної системи.

Можливі ускладнення гарнерельозу:

запальні процеси репродуктивної системи;
ендометрит після пологів чи переривання вагітності, хірургічного лікування;
безпліддя;
звичне невиношування;
неоплазія тканин цервікального каналу;
бартолініт;
поява кіст, абсцесів.

Якщо не лікувати гарднерельоз, то може розвинутись бартолініт

Чи можна завагітніти при гарднереллезі?

Наявність патогенного організму в піхву не відбивається на розвитку яйцеклітини. А зміщення рН у репродуктивних органах у бік нейтрального чи лужного середовища лише сприяє активності сперматозоїдів.

Але наявність запального процесу може відбитися вже на вагітності, що відбулася, викликати викидень. Тому під час лікування дисбактеріозу піхви слід утриматися від інтимного життя або користуватися бар'єрними запобіжними засобами.

Гарднерельоз при вагітності

При вагітності розвивається імуносупресія. Це перешкоджає відторгненню плода. Тому можливе зростання умовно-патогенної флори, у тому числі і gardnerella vaginalis.

Панікувати за такого діагнозу не варто. Безпосереднього впливу плід бактерія не надає. Але лікуватися потрібно обов'язково, оскільки запальний процес може стати причиною викидня, завмерлої вагітності, розвитку ендометриту в післяпологовому періоді.

У І триместрі за відсутності ознак явного запального процесу та дискомфорту у пацієнтки лікування не проводять. Усі терапевтичні дії починають з 13 тижня гестаційного періоду.

У цей час не бажано використовувати загальносистемне лікування, але препарати метронідазолу та його аналогів дозволені до призначення.

У перші 12 тижнів гестації супозиторії необхідно ставити Гексикон, Бетадін. Свічки Тержинан рекомендується використовувати, починаючи з 13 тижнів вагітності. Спринцювання заборонені протягом усього гестаційного періоду.

Профілактика статевої інфекції

Профілактичні заходи полягають у дотриманні правил особистої гігієни, статевої розбірливості. Але й зайва стерильність, підмивання чи спринцювання з використанням антибактеріальних засобів також не потрібне.

Дотримуйтесь особистої гігієни

Носіть білизну з натуральних тканин. Виключіть стрінги, щоденні прокладки. А антибіотики застосовуйте лише за показаннями.

Гарднереллез та бактеріальний вагіноз слова-синоніми.

Про гарднереллез говорять, коли в піхву знижується кількість нормальних бактерій (лактобацил) і збільшується зростання умовно-патогенної флори, до якої належать і гарднерелли. Однак гарднерелли не є єдиними представниками умовно-патогенних мікроорганізмів, але при підвищеному їх вмісті в секреті піхви діагностують гарднереллез.

Гарднерелла вагіналіс входить до складу нормальної мікрофлори піхви, але в дуже невеликій кількості. Близько 96-98% нормальної мікрофлори займають молочнокислі бактерії, які продукують молочну кислоту, що робить рН вагінального секрету кислим. Гарднереллез ж характеризується зрушенням кислотно-лужного балансу в лужний бік, що дозволяє патогенним мікроорганізмам атакувати піхву, шийку матки, матку та придатки та викликати розвиток запальних захворювань. Крім того, характерною особливістю гарднерелл є їхня здатність існувати без повітря, тобто в анаеробному середовищі.

Причини

Фактори, які сприяють зниженню росту та розмноження молочнокислих бактерій (палички Додерлейна), що провокує ріст гарднерелл та інших умовно-патогенних мікробів, можна розділити на дві групи:

Зовнішні передумови:

безладне сексуальне життя;
порушення правил інтимної гігієни;
тісна та стискаюча нижня білизна та штани з синтетики (перешкоджають доступу кисню до статевих органів);
застосування щоденних прокладок та зловживання вагінальними тампонами;
порушена екологія;
неправильне харчування, дієти (недолік молочнокислих продуктів, вітамінів);
зловживання спринцюваннями та засобами місцевої контрацепції (свічки, сперміциди);
Інтенсивне лікування антибіотиками.

Внутрішні причини:

наявність ендокринних захворювань;
ослаблений імунітет;
хронічні стреси, недосипання;
вагітність;

Симптоми гарднерельозу

Інкубаційний період захворювання триває 5-10 днів, але може подовжуватися до 3-5 тижнів. Патогномічним симптомом гарднереллезу є виділення з піхви. Як правило, вони мають сірувато-білий або жовтуватий колір.

Якщо захворювання триває довго, то виділення набувають зеленого кольору. Зплутати гарднереллез з іншими запальними захворюваннями піхви складно, оскільки виділення мають характерний запах тухлої риби. Відмінною особливістю захворювання є відсутність зовнішніх ознак запалення (почервоніння, набряк).

Приблизно у 30% випадків пацієнтки можуть відчувати свербіж та печіння у піхві та уретрі, особливо під час статевого контакту та сечовипускання.

Гарднерельоз у чоловіків

Деякі лікарі вважають, що гарднерельоз може виникати і у чоловіків-партнерів. Однак єдиної думки в цьому питанні немає, оскільки симптоми захворювання спостерігаються не у всіх чоловіків, які входять до групи ризику.

У чоловіків гарднереллез протікає більш стерто. Тільки невелика частина відчуває дискомфорт під час сечовипускання, що свідчить про розвиток уретриту. З сечівника відзначаються сіруваті виділення зі специфічним запахом протухлої риби.

Діагностика

Для встановлення діагнозу гарднереллезу достатньо визначити 3 із чотирьох можливих ознак:

скарги на збільшення білів із піхви;
визначення ключових клітин у мазках піхвових;
підвищення рН (у нормі 4,5);
позитивний амніотест виділень

У вагінальних мазках за Грамом визначаються ключові клітини, які є ні що інше, як злущені клітини епітелію з прикріпленням до них грамнегативних паличок.

Середовище вагінального секрету у хворих на гарднерельоз знаходиться в межах 5,0-7,5. Амніотест позитивний, він заснований на появі або посиленні запаху тухлої риби при змішуванні секрет піхви з 10% розчином гідроксиду калію.

Лікування гарднерельозу

Терапією гарднерельозу у жінок займається лікар-гінеколог. Лікування захворювання проводиться двоетапно. На першому етапі використовуються препарати метронідазолу та кліндаміцину, які ефективні щодо анаеробних бактерій.

Лікування проводиться як місцево (у свічках та кремах), так і внутрішньо (у таблетках). Тампони з метронідазолом або кліндаміцином призначаються двічі на день протягом 7-10 днів. Метронідазол перорально застосовується у таблетках по 0,25 гр. (2 таблетки двічі на день). Курс таблеток та тампонів становить 7-10 днів. Паралельно необхідно приймати полівітаміни та рослинні імуностимулятори (ехінацея, елеутерокок, лимонник).

Другий етап терапії переслідує відновлення нормальної мікрофлори у піхву. Для цього призначаються місцево біопрепарати (лактобактерин, апілак, біфідумбактерін, біфідин). Вводяться тампони по 2,5-3 дози інтравагінально двічі на день, курс лікування 7-10 днів.

Лікувати чи не лікувати статевого партнера – лікарі ще не дійшли єдиної думки. Однак під час терапії гарднереллеза слід дотримуватись статевої спокою. Також у період лікування захворювання необхідно дотримуватися дієти з підвищеним вмістом кисломолочних продуктів та обмеженням солодощів, гострої та солоної їжі.

Ускладнення та прогноз

Сам по собі гарднереллез безпечне захворювання, але порушення нормальної мікрофлори піхви з активізацією умовно-патогенних мікроорганізмів сприяє проникненню у внутрішні статеві органи патогенних мікробів, що призводить до розвитку запальних захворювань:

запалення матки та придатків;
уретрит та простатит у чоловіків;
чоловіче та жіноче безпліддя;
переривання вагітності та невиношування;
запалення шийки матки.

Прогноз при своєчасному та повному лікуванні гарднерельозу сприятливий.

Гарднереллез є гостре бактеріальне захворювання сечостатевої системи, яке може виникати як у чоловіків, так і у жінок. Збудником цієї хвороби є бактерія Gardnerella vaginalis.

Вирізняють такі причини розвитку такої статевої інфекції:

Часті зміни статевих партнерів (незахищений сексуальний контакт як у чоловіків, так і у жінок).
Несвоєчасна (не досить часта) заміна прокладок. Особливо це стосується періоду менструацій, коли мікрофлора в піхву особливо вразлива і схильна до потрапляння різних патогенних мікроорганізмів.
Різке порушення гормональному фоні (може виникнути при статевому дозріванні чи період вагітності).
Щоденне використання тонких прокладок, через що створюються всі умови поширення інфекції.
Чи не дотримання правил інтимної гігієни.
Тривале лікування антибіотиками.
Різке зниження імунної системи.

Крім цього, появі хвороби Gardnerella vaginalis можуть сприяти невиліковний дисбактеріоз, часте дотримання незбалансованої дієти, різні факультативні патології статевої системи, а також тривале застосування протизаплідних контрацептивів.

Всі фактори, що сприяють активному прогресу бактерії Gardnerella vaginalis, об'єднує знижений імунітет, оскільки в такому стані людина стає сильно вразливою до подібних захворювань. У свою чергу дати поштовх до ослаблення імунітету може сильний стрес, хронічна перевтома, фізичне виснаження організму або нещодавно перенесені захворювання (або хірургічні втручання).

Існує три основні шляхи зараження таким видом бактеріального вагініту:

Підлоговий пенісно-генітальний контакт – це найчастіший шлях зараження таким вагінозом. При цьому варто відзначити, що бактерія може потрапити від носія інфекції до здорової людини як через традиційні сексуальні контакти, так і при анальному або оральному сексі. Презерватив при цьому мало чим допоможе. У більшості випадків такий вид контрацепції спрямований лише на запобігання небажаній вагітності.
Вертикальний шлях передачі Gardnerella vaginalis відбувається під час пологів. При цьому бактерія вражає новонароджену дитину, але, на щастя, не розвивається далі в її мікрофлорі, так як у немовлят ще просто немає речовини глікогену, яка така необхідна даній бактерії для нормального росту.
Контактно-побутовий шлях зараження може статися при користуванні сумісними засобами гігієни (рушниками, білизною, мочалками тощо). Рідше попадання бактерії трапляється в лазні або сауні, коли людина торкається шкіри геніталій до брудних сидінь.

Виходячи з наведених вище способів зараження, назвати Gardnerella vaginalis хворобою, що передається виключно статевим шляхом, не можна. Незважаючи на це, в більшості випадків така патологія виявляється саме у жінок, які ведуть активне статеве життя і часто змінюють сексуальних партнерів. Пов'язана така закономірність з тим, що при незахищених сексуальних стосунках здорова вагінальна мікрофлора жінки стикається з ураженою чоловічою мікрофлорою.

Після цього партнер-носій інфекції просто передає бактерію жінці, яка, потрапляючи у сприятливі умови піхви, починає активно розмножуватися. Що стосується лише носія Gardnerella vaginalis, то інкубаційний період у такому разі може тривати роками. При цьому людина може зовсім не помічати явних ознак захворювання. Незважаючи на це, хвороба все одно рано чи пізно почне проявляти себе.

Більше того, гарднелла постійно пригнічуватиме імунітет, роблячи людину ослабленою та сприйнятливою до інших патологій. Щоб виявити цей неспецифічний вагінальний анаероб, слід взяти ДНК аналіз, посів (мазок) із статевих органів та аналіз ПЛР. Також важливо зробити це якомога раніше, адже своєчасна діагностика та розпочате лікування може вберегти від розвитку небезпечних наслідків.

Гарднерелла вагіналіс: симптоми та діагностика

У більшості випадків гарднерелла вагіналіс у чоловіків практично ніяк не проявляється, оскільки часто вони є лише носіями даної інфекції і самі на неї не хворіють (немає вираженої симптоматики). Рідко можуть спостерігатися незначні запальні в уретрі, невеликі гнійні виділення і біль при сечовипусканні.

У більш занедбаних випадках у чоловіка (при тривалому ураженні гарднереллою вагіналіс) може розвиватися безпліддя, запалення яєчок і простатит. Слід зазначити, що більш ніж у 95% всіх випадків при поразці гарднереллою вагіналіс чоловік навіть не здогадуватиметься про те, що він хворий і заражає свою партнерку при сексуальних контактах.

У жінок гарднерелла вагіналіс супроводжується явними запальними процесами у піхві та шийці матки. Головною ознакою даного захворювання буде поява слизових або гнійних виділень із піхви, які матимуть виражений неспецифічний запах «зіпсованої риби».

Особливо це помітно при статевому контакті без застосування презервативу. Також часто у хворої спостерігається свербіж та печіння у статевих органах, поява липких жовтих виділень та біль при статевому акті. Рідше буває дискомфорт під час сечовипускання, подразнення та почервоніння слизової вагіни.

Важливо знати

Ситуація змінюється у тому випадку, коли бактерії гарднерелли вагіналіс стає надто багато і вона починає шкодити мікрофлорі жінки. Особливо це небезпечно при зниженому імунітеті та вагітності. Для виявлення інфекції гарднерелли вагіналісу пацієнту слід взяти мазок з піхви (уретри для чоловіків) і відправити його для подальшого мікроскопічного дослідження.

Це найвірніший спосіб, який дозволить точно виявити збудника (вогнище) хвороби, його тип тощо.Як допоміжні діагностичні методики рекомендується провести огляд у гінеколога (уролога), взяти аналіз на інші анаеробні бактерії та перевірити чутливість до бактерії методом ПЛР.

Гарднереллез у жінок: особливості прояву, небезпеки та лікування при вагітності

Загальна схема проявів гарднереллеза у жінок має три етапи: носійство, активна фаза (період прояву захворювання), порушення мікрофлори або розвиток бактеріального вагінозу.

Після первинного зараження цей венеричний збудник (гарднереллез у жінок) «приживається» у піхву і за сприятливих умов починає активне розмноження.

Якщо ж у жінки сильний імунітет, то, швидше за все, більшість бактерій загине, так і не «пустивши коріння». При цьому гарднереллез у жінки матиме форму носійства. Після першої фази настає період активного розмноження бактерії. При цьому у хворої буде свербіж, печіння та неприємний запах із статевих органів. Також не рідко бувають слизові виділення та запалення. Вже при першій появі даних симптомів рекомендується звертатися до лікаря гінеколога, і не чекати поки гарднереллез у жінок буде проявляти себе «у всій красі».

Як показує лікарська практика, гарднереллез у жінок має тривалий перебіг, що часто супроводжується ускладненнями. Небезпека захворювання полягає в тому, що реплікація бактерій змінює загальний баланс мікрофлори жінки. У свою чергу це провокує розвиток вагінального дисбактеріозу або дисбіозу.

При цьому дана лактобацила сприяє тому, що жінка стає дуже сильно схильною до різних запальних хвороб сечостатевої системи. Саме з цієї причини дуже важливо своєчасно діагностувати та лікувати гарднерельоз у жінок. При виявленні гарднереллеза у жінок у період вагітності призначати традиційні антибіотики заборонено, оскільки вони можуть негативно вплинути на плід.

У такому випадку рекомендується використання спеціальних вагінальних свічок, які мають сильний протимікробний та антибактеріальний ефект. Тривалість такого лікування повинна підбиратися лікарем індивідуально. Також у такому разі лікувальну терапію має проходити і статевий партнер пацієнтки.

Як лікувати гарднерелу: різні здатні до терапії гарднерелла вагіналіс

Перед з'ясуванням, як потрібно лікувати гарднереллу, варто сказати про важливість терапії саме у чоловічої статі. Справа в тому, що навіть за відсутності явних симптомів хвороби у людини розвиватиметься хронічне запалення та порушення імунітету. Це, у свою чергу, здатне призвести до серйозних порушень статевої функції чоловіка (уретрит при поширенні уреаплазми, простатит, порушення сечовипускання і навіть безпліддя).

Більше того, якщо чоловік є активним носієм, то при кожному незахищеному статевому контакті він заражатиме жінку, провокуючи у неї порушення мікрофлори, зниження кількості корисних лактобактерій та розвиток дисбактеріозу. Що стосується гарднельозу у жінок, то він повинен обов'язково лікуватися, адже від цього залежить загальне функціонування статевої системи пацієнтки і навіть стан її репродуктивної функції.

Як лікувати гарднерелу препаратами

Якщо у вас діагностували гарднерелла вагіналіс, як лікувати її порадить кваліфікований фахівець, часто потрібна тривала терапія та ретельно підібрані медикаментозні препарати. Традиційне лікування передбачає призначення імуномодулюючих препаратів та антибіотиків. Приймати їх потрібно щонайменше десять днів поспіль. Після цього повторно здаються аналізи і за необхідності терапія продовжується.

Багато хто задається питанням, як лікувати гарднерелу так, щоб не заразити статевого партнера.Відповідь при цьому проста: на період терапії потрібно відмовитись від інтимного зв'язку, особливо без використання презервативу. Гінеколог (уролог) повинен особисто контролювати процес проведення загальної терапії для лікування гарднерелу вагіналісу. Як лікувати цю інфекцію знає лише фахівець, у жодному разі не приймайте ліки без його призначення і не займайтеся самолікуванням.

Дуже ефективними у терапії вважаються антибіотики. Вони спрямовані на пригнічення активності бактерій. Зазвичай з цією метою призначаються Метронідозол або Кліндаміцин. Використовувати їх можна у вигляді пігулок, вагінальних свічок або гелів. Тривалість лікування антибактеріальними препаратами має становити десять днів.

На другому етапі лікування пацієнту потрібно «заселити» у мікрофлору «хороші» бактерії (лактобактерії). Найбільш дієвими засобами цієї групи є препарати Ацилакт, Лактонорм та Лактобактерин. У період лікування пацієнту потрібно дотримуватись особливого харчування. Дієта передбачає повну відмову від спиртного, смаженого, жирного, солодкого, борошняного та гострого.

Основу раціону повинні становити каші, кисломолочні продукти, супи, риба та овочі. Для профілактики утворення дисбактеріозу у кишечнику призначаються біфідобактерії (пробіотики). Найкращими вважаються Лінекс або Філак Форте. Через місяць після початку лікування хворому слід здати повторно усі аналізи. Подальша терапія залежить від отриманих результатів.

Гарднерелла вагіналіз: як лікувати за допомогою народної медицини

Народна терапія може практикуватися, проте при не сильно занедбаному стані даного захворювання та під суворим наглядом лікаря. Одним із кращих рецептів для такого лікування є застосування сидячих ванн з додаванням відвару березових бруньок, ромашки або кори дуба.

Дані рослинні рідини мають виражений антибактеріальний ефект, тому допоможуть швидше усунути вогнище інфекції. Як допоміжна терапія жінкам дозволяється встановлення бинтових тампонів, промочених у свіжому кефірі. Він нормалізуватиме мікрофлору піхви.

Інфекція гарднерелу у чоловіків: симптоми, ускладнення та профілактика

Інфекція гарднелла у чоловіків має такі етапи розвитку:

Період носійства, коли захворювання ніяк не виявляє.
Поява активної реплікації бактерії та поширення інфекції гарднерелли.
Поява перших ознак захворювання у чоловіка (свербіж, печіння, почервоніння, поява невеликих виразок на головці члена). Після цього з'явиться біль при сечовипусканні та печіння під час статевого акту.
Розвиток хвороб на тлі інфекції гарднерелли. У чоловіка може виникнути баланопостит чи уретрит.

Якщо не розпочати своєчасне лікування, то інфекція гарднерелла почне поширюватися по організму разом із кров'ю, вражаючи не лише слизові оболонки, а й органи. Таким чином, у хворого може розвинутись абсцес легень, запалення сечового міхура, сепсис та синдром Рейтера.

Варто знати, що інфекція гарднерелла, якщо вона буде виявлена при вагітності, здатна викликати цистит, передчасні пологи, інфікування плода або його народження з аномаліями. Більше того, у жінки інфекція гарднерелла здатна викликати зараження крові, хронічне запалення, погіршення роботи сечового міхура та порушення дітородної функції.

Щоб знизити ризик зараження інфекцією гарднерелли, слід дотримуватися таких лікарських рекомендацій:

Двічі на рік проходити контрольне обстеження у гінеколога (у уролога чоловікам) та здавати аналізи у венеролога.
Мати постійного сексуального партнера та уникати випадкових статевих зв'язків. З непостійними статевими партнерами завжди потрібно користуватися презервативом.
Своєчасно лікувати усі хвороби статевої системи, які підвищують ризик розвитку інфекції гарднерелу.
Носити спідню білизну тільки з натуральних тканин.
Ретельно дотримуватись інтимної гігієни.
Зміцнювати свій імунітет (займатися спортом, уникати стресів, повноцінно харчуватися).
У жодному разі не користуватися чужими засобами особистої гігієни та не дозволяти брати свої рушники тощо. навіть близьким людям.