УДК 663.64:543.3:006.354 ДЕРЖАВНИЙ

СТАНДАРТ

Група Р19 СПІЛКИ РСР

ВОДИ МІНЕРАЛЬНІ питні лікувальні, лікувально-їдальні та природні їдальні

Методи визначення іонів кальцію та магнію

Drinking medicinal, medicinal-table та natural-table 23268.5-78* *

mineral waters. Методи визначання calcium and magnesium ions

Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 1 вересня 1978 р. № 2409 термін дії встановлено

з 01.01.80 до 01.01.85

Недотримання стандарту переслідується згідно із законом

Цей стандарт поширюється на лікувальні, лікувально-столові та природні столові питні мінеральні води та встановлює титриметричний метод визначення іонів кальцію та магнію; потенціометричний метод визначення іонів кальцію та атомно-абсорбційний метод визначення іонів магнію.

1. МЕТОД ВІДБОРУ ПРОБ

1.1. Відбір проб – за ГОСТ 23268.0-78.

1.2. Об'єм проби води для визначення іонів кальцію і магнію повинен бути не менше 250 ом 3 .

2. ТИТРИМЕТРИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ІОНІВ КАЛЬЦІЯ

2.1.а. Сутність методу

Метод заснований на здатності комплексону III утворювати в лужному середовищі в інтервалі pH 12-13 комплексні сполуки з іонами кальцію.

Метод дозволяє визначати від 1 мг іонів кальцію у пробі.

(Запроваджено додатково, Зм. № 1).

Видання офіційне Передрук заборонено

* Перевидання вересень 1983 р. зі Зміною № 1, затвердженим у квітні 1983 р.; Піст. № 2001 від 21.04.83 (ІВД № 8-1983 р.)

2.1. Апаратура, матеріали та реактиви Бюретки мірні за ГОСТ 20292-74, місткістю 10, 25 см 3 . Піпетки мірні за ГОСТ 20292-74, місткістю 1, 2, 5,

10, 25, 50 см 3

Колби мірні за ГОСТ 1770-74 місткістю 100, 500, 1000 см 3 .

Циліндри мірні за ГОСТ 1770-74, місткістю 50, 100 см 3 . Колби скляні лабораторні конічні за ГОСТ 25336-82, місткістю 250 см 3 .

Крапельниці за ГОСТ 25336-82.

Скло годинникове.

Холодильник скляний лабораторний ГОСТ 25336-82.

Вирви скляні за ГОСТ 25336-82.

Кислота соляна фіксанал, 0,1 н. розчин.

Метиловий червоний ГОСТ 5853-51.

Кислота кальконкарбонова.

Натрію гідроксид за ГОСТ 4328-77.

Гідроксиламіну гідрохлорид за ГОСТ 5456-79.

Спирт етиловий, ректифікований за ГОСТ 5962-67.

Гліцерин за ГОСТ 6259-75.

Усі реактиви мають бути кваліфікації х.ч. або ч.д.а. (Змінена редакція, Зм. № 1).

2.2. Підготовка до аналізу

2.2.1. Приготування: 0,1 н. розчину комплексону III Розчин готують із фіксанал а. Вміст ампули кількісно переносять у мірну колбу місткістю 1000 см 3 розчиняють у дистильованій воді і об'єм розчину доводять дистильованою водою до мітки.

2.2.2. Приготування: 0,1 н. розчину соляної кислоти Розчин готують із фіксаналу. Вміст ампули кількіс-

степно переносять у мірну колбу місткістю 1000 см 3 і об'єм розчину доводять дистильованою водою до мітки.

2.2.3. Приготування індикатора метилового червоного

0,1 г метилового червоного зважують з похибкою не більше 0,01 г і розчиняють у 100 см 3 гарячої води, що дистилює.

2.2.4. Приготування: 2 н. розчину гідроксиду натрію

30 г гідроксиду натрію зважують з похибкою не більше 0,01 г, поміщають у мірну колбу місткістю 1000 см 3 розчиняють у дистильованій воді, охолоджують до температури 20 °С. і доводять об'єм розчину дистильованою водою до мітки.

2.2.5. Приготування розчину гідроксиламіну

4,5 г гідрохлорид гідроксиламіну зважують з похибкою не більше 0,01 г і розчиняють у 100 см 3 етилового спирту.

(Змінена редакція, Зм. № 1).

2.2.6. Приготування 0,025%-ного розчину кальконкарбонової кислоти

0,025 г кальконкарбонової кислоти зважують з похибкою не більше 0,0002 г і розчиняють у 100 см 3 водно-гліцеринової суміші 1:1.

2.3. Проведення аналізу

У конічну колбу місткістю 250 см 3 відмірюють від 10 до 100 см 3 мінеральної води, розбавляють дистильованою водою до 100 см 3 , нейтралізують 0,1 н. розчином соляної кислоти по метиловому індикатору червоному до рожевого фарбування розчину, додають ще 1 см 3 соляної кислоти, кип'ятять 5 хв зі зворотним холодильником для видалення двоокису вуглецю (холодильник можна замінити перевернутою воронкою). Розчин охолоджують до 20°С. Додаючи 2 см 3 2н. розчину гідроксиду натрію, встановлюють pH від 12 до 13. Як індикатор вводять 1 см 3 розчину кальконкарбонової кислоти і пробу титрують повільно 0,1 н. розчином комплексону III до зміни івету розчину з вишневого в синій.

При визначенні іонів кальцію в залізистих [Мінеральних водах маскують залізо 2-3 краплями розчину гідроксиламіну.

2.4. Обробка результатів

Масову концентрацію іонів кальцію (X), мг/дм 3 обчислюють за формулою

V У р н-20 04-1000

де Vi - обсяг розчину комплексону III, що пішов на титрування, см 3;

н – нормальність розчину комплексону III;

20,04 - грам-еквівалент іону кальцію;

V 2 - обсяг води, взятий на аналіз, см 3 .

3. ТИТРИМЕТРИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ІОНІВ МАГНІЮ

3.1.а. Сутність методу

Метод заснований на здатності комплексону III утворювати в лужному середовищі при pH 10 комплексні сполуки з іонами кальцію та магнію.

Метод дозволяє визначати від 1 мг іонів магнію у пробі.

(Запроваджено додатково, Зм. № I).

3.1. Апаратура, матеріали та реактиви

Бюретки мірні за ГОСТ 20292-74, місткістю 10, 25 см 3 .

Піпетки мірні за ГОСТ 20292-74, місткістю 5, 10, 15,

20, 25, 50 см 3 .

Колби скляні лабораторні конічні за ГОСТ 10394-72, місткістю 100, 250 см 3 .

Колби за ГОСТ 1770-74, місткістю 100, 250 см 3 .

Ступка фарфорова.

Ваги технічні типу ВЛТ-200.

Комплексон ІІІ фіксанал, 0,1 н. розчин.

Еріохром чорний Т.

Хром темно-синій кислотний.

Натрій хлористий згідно з ГОСТ 4233-77.

Амоній хлористий згідно з ГОСТ 3773-72.

Аміак водний за ГОСТ 3760-79.

Вода дистильована за ГОСТ 6709-72.

Усі реактиви мають бути кваліфікації х.ч. «або ч.д.а.

(Змінена редакція, Зм. № 1)

3.2. Підготовка до аналізу

3.2.1. Приготування: 0,1 н. розчину комплексону III з фіксанала - за п. 2.2.1

3.2.2. Приготування індикатора

0,5 г індикатора ериохрому чорного Т або кислотного хрому темно-синього зважують з похибкою не більше 0,01 г, змішують зі 100 г натрію хлористого і ретельно розтирають суміш у фарфоровій ступці.

3.2.3. Приготування аміачного буферного розчину

10 г хлористого амонію зважують з похибкою не більше 0,01 г, поміщають у мірну колбу місткістю 500 см 3 розчиняють в невеликій кількості дистильованої води, додають 50 см 3 25%-ного розчину аміаку і об'єм розчину доводять дистильованої. pH приготовленого розчину 10. Зберігають розчин у щільно закритій склянці.

3.3. Проведення аналізу

У конічну колбу місткістю 250 см 3 відмірюють від 25 до 50 см 3 мінеральної води, розбавляють дистильованою водою до 100 см 3 , встановлюють pH 10, додаючи 5 см 3 ам>міачного буферного розчину, вводять кілька крупинок індикатора і 0 . розчином комплексону III до зміни кольору розчину з вишнево-червоного у синій.

3.4. Обробка результатів

Масову концентрацію іонів магнію (АГ г), мг/дм 3 обчислюють

по різниці обсягів комплексону III, витрачених на титрування суми іонів кальцію та магнію та окремо іонів кальцію в однакових обсягах за формулою

де V - обсяг розчину комплексону III, що пішов на титрування суми іонів кальцію і магнію, см 3 ;

У2 - об'єм розчину комплексону III, що пішов на титрування іонів кальцію, см 3; н - нормальність розчину комплексону III;

12,16 - грам-еквівалент магнію;

Уг - обсяг води, взятий на аналіз, см3.

За остаточний результат приймають середнє арифметичне двох паралельних визначень, що розбіжності між якими не повинні перевищувати 2%.

4. ПОТЕНЦІОМЕТРИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ІОНІВ КАЛЬЦІЯ

4.1. Сутність методу

Метод ґрунтується на прямому визначенні іонів кальцію з використанням іоноселективного кальцієвого електрода. Метод дозволяє визначати іони кальцію при їх вмісті від 4 до 100 мг у пробі з відносною помилкою 15%.

4.2. Апаратура, матеріали, реактиви

Прилад для вимірювання величини потенціалу типу рН-метр-мілівольтметр (pH-340, pH-121) або іономер типу ЕВ-74.

Електрод порівняння хлорсрібний насичений зразковий 2-го розряду за ГОСТ 17792-72.

Електрод "Квант" іоноселективний кальцієвий.

Терези лабораторні аналітичні.

Ваги технічні типу ВЛТ-200.

Шафа сушильна.

Секундомір.

Склянки лабораторні за ГОСТ 25336-82, місткістю 250 см 3 .

Колби конічні за ГОСТ 25336-82 місткістю 500 см 3 .

Колби мірні за ГОСТ 1770-74 місткістю 100, 1000 см 3 .

Циліндри мірні з притертою пробкою за ГОСТ 1770-74 місткістю 50 см 3 (виконання 2 або 4).

Піпетки мірні за ГОСТ 20292-74, місткістю 1, 5, 10, 25 см 3 .

Палички скляні.

Склянки для зважування (бюкси) за ГОСТ 25336-82.

Бутель поліетиленова.

Аніоніт АВ-17 за ГОСТ 20301-74.

Натрій оцтовокислий 3-водний за ГОСТ 199-78.

Вуглекислий кальцій за ГОСТ 4530-76.

Папір фільтрувальний лабораторний за ГОСТ 12026-76.

Папір індикаторний універсальний.

Усі реактиви мають бути кваліфікації х.ч. або ч.д.а.

4.3. Підготовка до аналізу

4.3.1. Приготування основного стандартного розчину* хлористого кальцію

Вуглекислий кальцій прожарюють у сушильній шафі при температурі (110±2)°С до постійної маси. 10,000 г прожареного вуглекислого кальцію зважують на аналітичних терезах з похибкою не більше ±0,0002 р.

Наважку переносять у склянку місткістю 250 см 3 і розчиняють в 216 см 3 1М розчину соляної кислоти, потім вміст склянки перемішують скляною паличкою і після розчинення солі розчин кількісно переносять у мірну колбу місткістю 1 дм 3 і доводять об'єм розчину. Отриманий розчин зберігають у поліетиленовій бутлі.

1 см 3 розчину містить ІО -4 г-молей хлористого кальцію.

4.3.2. Приготування 0001 М розчину хлористого кальцію.

У мірну колбу місткістю 100 см 3 доливають 1 см 3 основного стандартного розчину, відміряного піпеткою місткістю 1 см 3 об'єм розчину доводять дистильованою водою до мітки.

1 см 3 розчину містить 1 * 10 -6 г * молей хлористого кальцію.

4.3.3. Приготування буферного розчину

136,00 г триводного оцтовокислого натрію зважують на технічних вагах з похибкою не більше ±0,01 г. Наважку поміщають в колбу місткістю 1000 ом 3 розчиняють в 100 -150 см 3 дистильованої води і об'єм розчину доводять дистильованої води.

4.3.4. Підготовка приладу до випробування

Новий вимірювальний иоиоселективний кальцієвий електрод перед роботою витримують в основному стандартному розчині не менше 24 годин. Як електрод порівняння використовують хлорсрібний електрод.

Після закінчення роботи іоноселективний електрод та наконечник електролітичного ключа обмивають дистильованою водою.

Між аналізами ионоселективний кальцієвий електрод зберігають у склянці з 0,001 М розчином хлористого кальцію.

4.3.5< Подготовка анионита - по ГОСТ 10896-78.

4.4. Проведення аналізу

На характер градуювального графіка впливають іонна сила

розчину та присутні у воді гідрокарбонат-іони. Вплив іонної сили усувають додаванням буферного розчину. Для усунення впливу гідрокарбонат-іонів аналізовану воду пропускають через колонку, наповнену іонообмінною смолою марки АВ-17 С1-формі. Перші 10-20 см 3 фільтрату для аналізу не використовують.

У мірний циліндр з притертою пробкою місткістю 50 см 3 відмірюють піпетками від 5 до 25 см фільтрату для того, щоб у відібраній пробі містилося від 4 до 100 мг іонів кальцію, пробу фільтрату розбавляють дистильованою водою до 25 см 3 і додають 2 розчину. Розчин перемішують. Підготовлену пробу використовують для трьох паралельних вимірів. Для цього в стаканчик місткістю 50 см 3 відливають близько однієї третини отриманого розчину, занурюють іоноселективний пего кальцієвий електрод і наконечник електролітичного ключа. Потенціал електрода вимірюють за допомогою приладу вимірювання величини потенціалу. Показання приладу знімають через 30 секунд після занурення електрода.

4.4.1. Побудова градуювального графіка

У мірні циліндри з притертими пробками місткістю по 50 см 3 кожен вносять за допомогою піпеток місткістю 1, 5, 10, 15, 25 см 3 відповідно 1, 5, 10, 15, 25 см 3 основного стандартного розчину і доводять розчини до 25 дистильованою водою. Отримані еталонні розчини містять іонів кальцію відповідно 1,0.10-4 г-моль/дм 3 (4,0 мг/дм 3); 5,0-10~ 4 г-моль/дм 3 (20,0 мг/дм 3); 1,0-10“ 3 г-моль/дм 3 (40,0 мг/дм 3); 1,5-10~ 3 г-моль/дм 3 (60,0 мг/дм 3); 2,5-10" 3 г-моль/дм 3 (100 мг/дм 3). Потім до еталонних розчинів додають піпеткою місткістю 25 см 3 по 25 см 3 буферного розчину. Розчини перемішують та вимірюють їх потенціали, як зазначено в п. 4.4 у порядку зростання масової концентрації іонів кальцію в еталонних розчинах.

З отриманих даних будують градуювальний графік залежності потенціалу електрода, mV, від масової концентрації іонів кальцію. Для його побудови на міліметровому папері осі абсцис відкладають негативні логарифми значень масових концентрацій іонів кальцію в еталонних розчинах, виражені в г-моль/дм 3 , а на осі ординат - величини виміряних потенціалів.

Логарифми значень масових концентрацій іонів кальцію, г-моль/дм 3 наведені в таблиці. Градуювальний графік перевіряють щодня.

4.5. Обробка результатів

Негативний логарифм значення масової концентрації іонів кальцію (РС) знаходять за градуювальним графіком, використовуючи середнє арифметичне значення трьох паралельних вимірювань.

ній потенціалу, проведених з однієї проби. Масову концентрацію іонів кальцію (З) знаходять за таблицею.

Співвідношення між - IgC (рС) та масовою концентрацією іонів кальцію (С)

	З, г-моль/дм я

При складанні таблиці використано залежність

С=40-10 3 ~Р З,

де С - масова концентрація іонів кальцію, г * моль / дм 3

40 - Г'Моль іонів кальцію,

рС - негативний логарифм масової концентрації іонів кальцію, вираженої в г-моль/дм 3 .

Якщо під час підготовки проби до аналізу мінеральну воду вкотре

додають дистильованою водою, то вміст іонів кальцію (Х 2), мг/дм 3 обчислюють за формулою

у _ C X V 2 Vi >

де Ci - масова концентрація іонів кальцію в розведеній пробі, мг/дм 3

V - об'єм розведеного розчину, см 3

V - обсяг мінеральної води, взятий на аналіз, ом 3 .

5. АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ІОНІВ МАГНІЮ

5.1. Сутність методу

Метод заснований на переведенні частини зразка до атомної пари та вимірювання поглинання цією парою випромінювання, характеристичного для атомів магнію.

Метод дозволяє визначати від 0,5 до 10 мкг/см 3 іонів магнію (після розведення) із відносною помилкою 1-3%.

Метод застосовується у разі розбіжностей щодо оцінки якості.

5.2. Апаратура, матеріали та реактиви Спектрофотометр абсорбційний з магнієвою лампою з порожнім

Терези лабораторні аналітичні.

Ваги технічні типу ВЛТ-200.

Шафа сушильна лабораторна з терморегулятором.

Плитка електрична за ГОСТ 306-76.

Пекти муфельна.

Ексікатор з ГОСТ 25336-82.

Папір бездротовий фільтрувальний за ГОСТ 12026-76 «Червона стрічка».

Колби мірні за ГОСТ 1770-74 місткістю 25, 50, 100, 1000 см 3 .

Піпетки мірні за ГОСТ 20292-74, місткістю 1, 2, 5, 10, 25, 50, 100” (см 3

Склянки для зважування (бюкси) за ГОСТ 25336-82. Склянки лабораторні за ГОСТ 25336-82, місткістю 50, 100, 2000 ом 3 .

Посуд лабораторний фарфоровий за ГОСТ 9147-80.

Чашки випарні згідно з ГОСТ 9147-80.

Кислота соляна згідно з ГОСТ 3118-77.

Магній вуглекислий основний водний згідно з ГОСТ 6419-78. Аміак водний за ГОСТ 3760-79.

Лактан хлористий

Вода дистильована за ГОСТ 6709-72.

Папір індикаторний універсальний.

Есе реактиви мають бути кваліфікації ос.ч., х.ч. або ч.д.а.

5.3. Підготовка до аналізу

5.3.1. Приготування стандартного основного розчину хлористого магнію.

Вуглекислий магній прожарюють у сушильній шафі при температурі (110±2)°С до постійної маси 1,7500 г висушеного вуглекислого магнію зважують на аналітичних вагах з похибкою не більше ±0,0002 г. Наважку переносять у мірну колбу місткістю 50 15 см 3 концентрованої соляної кислоти (щільністю 1,19 г/см 3), перемішують і після повного розчинення солі розбавляють до мітки дистильованою водою.

1 см 3 розчину містить 1 мг іонів магнію.

5.3.2. Приготування стандартного проміжного розчину хлористого магнію.

У колбу з притертою пробкою місткістю 500 см 3 відбирають за допомогою піпетки місткістю 25 см 3 25 см 3 основного стандартного розчину хлористого магнію, доливають за допомогою піпетки місткістю 10 см 3 8,5 см 3 концентрованої соляної кислоти .

1 см 3 робочого стандартного розчину містить 50 мкг іонів магнію.

5.3.3. Приготування розчину хлористого лантану

Розчин готують з оксиду лантану (Ьа 2 Оз), отриманого з будь-якої солі лантану наступним чином: 100 г солі лантану (наприклад хлористого лантану) зважують на технічних терезах з похибкою не більше ±0,01 г, переносять у склянку місткістю 2 дм додають 50 ом 3 концентрованої соляної кислоти і нагрівають розчин майже до кипіння. У гарячий розчин доливають невеликими порціями концентрований аміак до pH 9, витримують на теплій електроплитці до коагуляції осаду і відфільтровують гідроксид лантану через фільтр «Червона стрічка». Осад промивають гарячою водою, висушують на повітрі, збирають з фільтра і прожарюють у фарфоровій чашці при 1000 ° С до постійної маси.

58 г отриманого гідроксиду лантану переносять у мірну колбу місткістю 1 дм 3 розчиняють в 100 см 3 концентрованої соляної кислоти, і отриманий розчин розбавляють дистильованою водою до мітки.

1 см 3 розчину містить 50 мг іонів лантану.

5.3.4. Приготування робочих стандартних розчинів хлористого магнію

У колби з притертими пробками місткістю 100 см 3 відміряють за допомогою піпеток місткістю 1, 5, 10 см 3 відповідно 0,00 см 3 - нульовий розчин; 0,50 см 3 - (розчин №1);

1.00 см 3 - (розчин №2); 2,00 ом 3 - (розчин № 3);

4.00 см 3 - (розчин №4); 6,00 см 3 - (розчин №5); 8,00 см 3 -

(розчин № 6) та 10,00 см 3 (розчин № 7) проміжного стандартного розчину хлористого магнію, приготовленого як зазначено в п. 5.3.2, вносять за допомогою піпетки місткістю 21 см 3 відповідно по 1,80; 1,80; 1,75; 1,70; 1,70; 1,65; 1,60 см 3 кін

центрованої соляної кислоти і потім вносять за допомогою піпетки місткістю 10 см 3 відповідно по 10 см 3 розчину хлористого лантану, приготовленого за п. 5.3.4, розчини розбавляють до міток дистильованою водою, закривають пробками і перемішують.

Отримані робочі стандартні розчини містять 1 см 3 іонів магнію -■ розчин № 1 - 0,25 мкг; розчин №2 -0,50 мкг; розчин №3 – 1,0 мкг; розчин №4 – 2 мкг; розчин №5 – 3 мкг; розчин №6 – 4 мкг; розчин №7 – 5 мкг.

5.3.5. Підготовка проби

У 1 см 3 проби має міститися трохи більше 6 мкг магнію.

У мірну колбу з притертою пробкою місткістю 25 ом 3 вносять за допомогою піпетки місткістю 1,0 см 3 2% за обсягом концентрованої соляної кислоти, вносять за допомогою піпетки місткістю 5 см 3 2,5 см 3 розчину хлористого лантану і аліквоту. Розчин у колбі доводять до мітки дистильованою водою, закривають пробкою та перемішують. Паралельно готують холостий розчин.

5.3.6. Приготування холостого розчину

У мірну колбу місткістю 25 см 3 вносять за допомогою піпетки місткістю 1,0 см 3 2% за обсягом концентрованої соляної кислоти, за допомогою піпетки місткістю 5 см 3 вносять 2,5 см 3 розчину хлористого лантану і доводять розчин до мітки дистильований. Колбу закривають пробкою і її перемішують.

5.4. Проведення аналізу

Визначення магнію проводять за резонансною лінією 285,6 нм в повітряно-ацетиленовому полум'ї.

Проводять зразкову) оцінку концентрації магнію в розчині, порівнюючи аналізований розчин з одним із робочих стандартних розчинів, приготованих за п. 5.3.4.

З серії робочих стандартних розчинів, приготованих за п. 5.3.4, вибирають три-чотири розчини, близьких по концентрації до аналізованого, і нульовий розчин. Встановлюють чутливість пристрою, оптимальну для цих розчинів.

Фотометрують відібрану групу стандартних розчинів, аналізований та холостий розчини. Потім повторюють вимірювання у зворотній послідовності. Обчислюють середнє арифметичне значення величини, що реєструється приладом, для кож- 2

лого робочого стандартного, аналізованого та холостого розчинів.

Градуювальний графік будують за отриманими даними для стандартних робочих розчинів, відкладаючи на осі ординат показання реєструючого приладу, з відрахуванням показань для нульового розчину, а осі абсцис масову концентрацію іонів магнію в мкг/см 3 .

5.5. Обробка результатів

Масову концентрацію магнію (С 3), мг/дм 3 обчислюють за формулою

де З 2 - масова концентрація магнію, знайдена за градуювальним графіком з урахуванням холостого розчину, мкг/см 3 ,

V 2 - об'єм, до якого розбавлена ​​аліквота мінеральної води, см 3

Vз - обсяг мінеральної води, взятий для розведення, см 3 .

За остаточний результат аналізу приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, що допускаються розбіжності між якими не повинні перевищувати 1-3% відн.

Розд. 4, 5. (Введені додатково, Зм. № 1).

Група Р19

Зміна № 2 ГОСТ 23268.5-78 Води мінеральні питні лікувальні, лікувально-їдальні та природні столові. Методи визначення іонів кальцію та магнію

Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 09.07.86 № 2051 строку введення встановлено

За найменуванням стандарту проставити код: ОКСТУ 9109.

Пункт 1.2 викласти у новій редакції: «1.2. Обсяг мінеральної води, відібраний для визначення іонів кальцію та магнію, має бути не менше 250 см 3 ».

Пункт 2.1. Замінити слова: «Метод дозволяє визначати від 1 мг іонів кальцію в пробі» на «Метод дозволяє визначати більше 1 мг іонів кальцію в птсбе з межею похибки вимірювань ±0,02 мг при визначенні /г = 5 з довірчою ймовірністю Р = 0, 95».

Пункти 2.1, 3.1, 4.2, 5.2. Замінити слова: «Ваги лабораторні аналітичні» на «Ваги лабораторні не нижче за другий клас точності з найбільшою межею зважування до 200 г за ГОСТ 24104-80 або інші ваги, що забезпечують необхідну точність зважування», «Ваги технічні типу ВЛТ» лабораторні не нижче за четвертий клас точності з найбільшою межею зважування до 500 г за ГОСТ 24104-80 або інші ваги, що забезпечують необхідну точність зважування».

Пункт 2.1 перед словами «Воронки скляні за ГОСТ 25336-82» доповнити абзацом: «Плитка електрична за ГОсЛ» 14919-83;

після слів «Воронки скляні за ГОСТ 25336-82» доповнити абзацами: «Ступка порцелянова за ГОСТ 9147-80.

Шпатель»;

виключити слова: «Аміак водний за ГОСТ 3760-64»;

замінити слова та посилання: «Кислота соляна фіксанал, 0,1 н. розчин» на «Кислота соляна фіксанал, розчин концентрацією 0,1 моль/дм 3», «Комплекс III фіксанал, 0,1 н. розчин» на «Комплексон III фіксанал, розчин концентрацією 0,05 моль/дм 3», ГОСТ 5456-65 ГОСТ 5456-79;

після слів «Гліцерин за ГОСТ 6259-75» доповнити абзацами: «Мурексід.

Натрій хлористий згідно з ГОСТ 4233-77».

Пункти 2.2.1, 2.2.2, 3.2.1. Виключити значення: 0,1 н.

Пункт 2.2.1 доповнити Словаччину: "концентрацією 0,05 моль/дм3".

Пункт 2.2.2 доповнити словами: "концентрацією 0,1 моль/дм 3 ".

Пункт 2.2.4. Виключити значення: 2 н.; доповнити словами: «концентрацією 2 моль/дм 3».

Пункт 2.2.6. Замінити слова: "0,025%-ного розчину кальконкарбонової кислоти" на "розчину з масовою часткою кальконкарбонової кислоти 0,025%".

Розділ 2 доповнити пунктом – 2.2.7: «2.2.7. Приготування індикатора му-рексиду

0,1-0,2 г індикатора мурексиду змішують з 10 г хлористого натрію і ретельно розтирають суміш у фарфоровій ступці».

Пункт 2.3. Замінити слова: «0,1 зв. розчином соляної кислоти» на «розчином соляної кислоти концентрацією 0,1 моль/дм 3», «2 зв. розчину гідроксиду натрію» на «розчину гідроксиду натрію концентрацією 2 моль/дм 3», «0,1 н. розчином комплексону III» на «розчином комплексону III концентрацією 0,05 моль/дм 3 »;

доповнити абзацом: «При використанні мурексиду як індикатор в оброблену за раніше описаною методикою пробу вводять на кінчику шпателя індикатор, приготовлений за п. 2.2.7, і пробу повільно титрують розчином комплексу III концентрацією 0,05 моль/дм 3 до зміни кольору з малинового до червоно-фіолетового».

Пункт 2.4. Другий абзац. Замінити одиницю: мг/л на мг/дм 3;

формула. Замінити позначення та значення: н на М, 20,04 на 40,08;

експлікація. Замінити слова: «н – нормальність» на «А! - молярна концентрація»; "20,04 - грам-еквівалент іона кальцію" на "40,08 - молярна маса іону кальцію, г/моль".

Пункти 2.4, 3.4. Останній абзац після слова "результат" доповнити словом: "аналізу"; після слова "арифметичне" доповнити словом: "результатів"; після слова "визначень" доповнити словом: "відносні".

Пункт 3.1. Останній абзац доповнити словами: "з межею похибки вимірювань ±0,02 мг при числі визначень п = 5 з довірчою ймовірністю Р = 0,95".

Пункт 3.1 після слів "Ступка фарфорова" доповнити словами: "за ГОСТ 9147-80";

Пункт 3.2.1 після слів "комплексону III" доповнити словами: "концентрацією 0,05 моль/дм 3 ".

Пункт 3.2.3. Замінити слова: «25% розчину аміаку» на «розчину з масовою часткою аміаку 25%».

Пункт 3.3. Замінити слова: «0,1 зв. розчином комплексону III» на «розчином комплексону III концентрацією 0,05 моль/дм 3 ».

Пункт 3.4. Другий абзац. Замінити одиницю: мг/л на мг/дм 3;

формула. Замінити позначення та значення: н на М; 12,16 на 24,32;

експлікація. Замінити слова: "я-нормальність" на "А!-молярна концентрація"; «12,16-грам-еквівалент магнію» на «24,32-молярна маса

іона магнію, г/моль».

Пункт 4.1 викласти у новій редакції: «4.1. Сутність методу

Метод ґрунтується на прямому визначенні іонів кальцію з використанням ноноселективного кальцієвого електрода.

Метод дозволяє визначати від 4 до 100 мг іонів кальцію у пробі. У діапазоні 4-20 мг - з межею похибки вимірювань ig',6 М П в діапазоні

20-100 мг - з межею похибки вимірювань j^o мг при числі визначень п = 5 з довірчою ймовірністю Р = 0,95».

Пункт 4.2 після слова "Секундомір" доповнити словами: "механічний за ГОСТ 5072-79"

(Продо.гокіні див. с. 294)

Пункт 4.3.1. Другий абзац. Виключити слова: "на аналітичних вагах";

третій абзац. Замінити слова: «1 М розчину соляної кислоти» на «розчин соляної кислоти концентрацією 1 моль/дм 3 »;

четвертий абзац. Замінити одиницю: г-молі на молей.

Пункт 4.3.2. Перший абзац. Виключити значення: 0, Q01 М; доповнити словами: «концентрацією 0,001 моль/дм 3»;

третій абзац. Замінити одиницю: г-молі на молей.

Пункт 4.3.3. Другий абзац. Виключити слова: "на технічних вагах".

Пункт 4.3.4. Четвертий абзац. Виключити значення: 0,001 М; доповнити словами: «концентрацією 0,001 моль/дм 3».

Пункт 4.4.1. Замінити одиницю: г-моль/дм 3 на моль/дм 3 (5 разів);

виключити слова: "масовий" (4 рази).

Пункт 4.5. Виключити слово: "масовий";

третій абзац. Експлікацію до формули викласти у новій редакції:

«З - концентрація іонів кальцію, моль/дм 3;

40 - молярна маса іону кальцію, г/моль;

рС - негативний логарифм концентрації іонів кальцію, вираженої в моль/дм 3»;

четвертий абзац. Замінити слово: "зміст" на "масову концентрацію".

Пункт 5.1. Третій абзац викласти в новій редакції: «Метод дозволяє визначати від 12,5 до 250 м/см 3 іонів магнію в пробі (після її розведення) з межею похибки вимірювань 38 мкг П Р. ,95».

дев'ятнадцятий абзац викласти у новій редакції: «Лантан хлористий чи інша сіль лантану».

Пункт 5.3.1. Виключити слова: "на аналітичних вагах".

Пункт 5.3.3. Виключити слова: "на технічних вагах".

Пункт 5.5 після слова "визначень" доповнити словом: "відносні"; замінити значення: 1-3% відн. на 3 %.

Метод ґрунтується на здатності іонів кальцію утворювати стійкі комплекси з трилоном Б у сильнолужному середовищі (рН = 12 − 13). Подібний комплекс іонів магнію у цьому середовищі руйнується з виділенням гідроксиду магнію. При титруванні розчином трилону Б зміна забарвлення індикатора (мурексиду) від лілового до червоно-малинового свідчить про повне зв'язування іонів кальцію:

H 2 Ind 3- + Са 2+ ↔ СаH 2 Ind - ;

червоно-малиновий

СаH 2 Ind - + Na 2 H 2 Y ↔ Na 2 СаY + H 2 Ind 3- + 2H + .

Титрування іонів кальцію можливе за спільної присутності іонів важких металів у концентраціях, що не перевищують значень: для міді – 0,2 мг/дм 3 ; цинку, свинцю, нікелю, марганцю, заліза, алюмінію – 1 мг/дм 3 та магнію – 3 мг у визначеному обсязі. При більш високих концентраціях іонів важких металів пробу додають сульфід натрію. Заважаючий вплив іонів магнію усувають або зменшенням обсягу проби, взятого для аналізу, або при високому вмісті магнію (співвідношення Mg:Ca більше 1), осадженням іонів магнію розчином їдкого натру, що має концентрацію 2 моль/дм 3 (рН 12 - 13) у мірній колбі місткістю 100 см 3 . Для цього 20-40 см 3 проби розбавляють дистильованою водою до 90 см 3 і повільно додають по краплях розчин NaOH, добре перемішують, при цьому незначна кількість іонів кальцію співсаджується з Mg(OH) 2 . Об'єм розчину доводять до мітки дистильованою водою та після відстоювання осаду протягом 1,5 – 2 годин відбирають прозору аліквоту для титрування. Для зменшення втрат кальцію час відстоювання має перевищувати 2 години.

Хід визначення.У конічну колбу місткістю 250 см 3 відміряють необхідний обсяг проби, доводять, якщо необхідно, до 100 см 3 дистильованою водою, додають 2 см 3 розчину NaOH з масовою часткою 0,08 (8 %), 0,1 – 0,2 г індикатора мурекіду і повільно титрують розчином трилону Б при інтенсивному перемішуванні до переходу фарбування від червоно-малинового кольору до лілового. Повторюють титрування і якщо розбіжність між паралельними титруваннями не перевищує наведених в табл. 13.2 за результат приймають середнє значення трилону Б. В іншому випадку повторюють титрування до отримання допустимого розбіжності результатів.

Розрахунок.Масову концентрацію та кількість речовини еквівалента іонів кальцію в аналізованій пробі води знаходять за формулами:

де m(Ca 2+) – масова концентрація іонів кальцію у воді, мг/дм 3 ;

n(1/2Ca 2+) – кількість речовини еквівалента іонів кальцію у воді, ммоль/дм 3 ;

c(1/2Na 2 H 2 Y) – молярна концентрація еквівалента трилону Б, моль/дм 3 ;

V(Na 2 H 2 Y) - об'єм розчину трилону Б, що пішов на титрування проби, см 3;

M(1/2Ca 2+) − молярна маса еквівалента іонів кальцію, мг/ммоль;

V- Об'єм проби води, взятий для визначення, см 3 .

Масову концентрацію іонів магнію в мг/дм 3 аналізованої пробі води визначають за формулою

де m(Mg 2+) − масова концентрація іонів магнію у воді, мг/дм 3 ;

X- загальна жорсткість води, ммоль/дм3;

n(1/2Ca 2+) – кількість речовини еквівалента іонів кальцію у воді, ммоль/дм 3 ;

M(1/2Mg 2+) – молярна маса еквівалента Mg 2+ , мг/ммоль.

Таблиця 13.2

Допустимі розбіжності між паралельними титруваннями в залежності від об'єму розчину трилону Б

Відповідно до ГОСТ Р 52029-2003 жорсткість води виявляється у градусах жорсткості (ºЖ).

Градус жорсткості відповідає концентрації лужноземельного елемента, чисельно рівної 1/2 моля, вираженої в мг/дм 3 (г/м 3).

Жорсткість води Ж, ºЖ, при роздільному кількісному визначенні іонів лужноземельних елементів обчислюють за формулою

де m(Ca 2+) – маса кальцію у пробі води, мг/дм 3 ;

m(Mg 2+) – маса магнію у пробі води, мг/дм 3 ;

M(Ca 2+) – молярна маса кальцію, мг/моль;

M(Mg 2+) – молярна маса магнію, мг/моль.

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
ПО ОХОРОНІ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

МОСКВА 1997 р.

(Видання 2004 р.)

1. ВВЕДЕННЯ

Цей документ встановлює методику кількісного хімічного аналізу проб природних та очищених стічних вод для визначення масової концентрації кальцію в діапазоні від 1,0 до 100 мг/дм 3 титриметричним методом без розведення і концентрування проби.

Якщо масова концентрація кальцію в аналізованій пробі перевищує верхню межу, допускається розведення проби дистильованою водою таким чином, щоб концентрація кальцію відповідала регламентованому діапазону.

Визначенню заважають каламутність, кольоровість, а також іони металів: алюмінію (> 10 мг/дм 3), заліза (> 10 мг/дм 3), міді (> 0,05 мг/дм 3), кобальту та нікелю (> 0, 1 мг/дм 3), викликаючи нечітку зміну забарвлення у точці еквівалентності. Інші катіони (свинець, кадмій, марганець (ІІ), цинк, стронцій, барій) можуть частково титруватися разом з кальцієм та підвищувати витрати трилону Б.

Магній в умовах аналізу осідає у вигляді гідроксиду і не заважає визначенню.

Усунення впливів, що заважають, здійснюється відповідно до п. 10.

2. ПРИНЦИП МЕТОДУ

Титриметричний метод визначення масової концентрації кальцію заснований на його здатності утворювати з трилоном Б малодисоційовану, стійку в лужному середовищі сполуку. Кінцева точка титрування визначається за зміною забарвлення індикатора (мурексиду) з рожевого до червоно-фіолетового. Для збільшення чіткості переходу фарбування краще використовувати змішаний індикатор (мурексид + нафтоловий зелений Б). При цьому в кінцевій точці титрування забарвлення змінюється від брудно-зеленого до синього.

3. ПРИПИСАНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОХІДНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ І ЇЇ СКЛАДНИХ

Ця методика забезпечує отримання результатів аналізу з похибкою, що не перевищує значень, наведених у таблиці 1.

Діапазон вимірювань, значення показників точності, повторюваності, відтворюваності, правильності

4. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАНЬ, ДОПОМОЖНІ ПРИСТРОЇ, РЕАКТИВИ ТА МАТЕРІАЛИ

4.1. Засоби вимірів

Ваги лабораторні загального призначення з найбільшою межею зважування 200 г та ціною найменшого поділу 0,1 мг будь-якого типу	ГОСТ 24104-2001
Ваги лабораторні загального призначення з найбільшою межею зважування 200 г та ціною найменшого поділу 10 мг будь-якого типу	ГОСТ 24104-2001
З атестованим вмістом кальцію з похибкою не більше 1% при Р = 0,95
Колби мірні, наливні
Піпетки градуйовані
Піпетки з однією міткою
Циліндри мірні або мензурки

4.2. Допоміжні пристрої

Плитки електричні із закритою спіраллю та регульованою потужністю нагріву
Шафа сушильна лабораторна з температурою нагріву до 130 °С
Склянки для зважування (бюкси)
Склянки хімічні
В-1-1000 ТХС
Колби конічні або плоскодонні
Кн-2-250-34 ТХС
Кн-2-500-40 ТЗ
Ступка фарфорова з маточкою № 2 (3)
Колонка хроматографічна діаметром 1,5 – 2,0 см
та довжиною 25 - 30 см
Скло годинникове діаметром 5 - 7 см
Прилад вакуумного фільтрування ПВФ-35 або ПВФ-47	ТУ-3616-001-32953279-97

Кошти вимірювань мають бути повірені у встановлені терміни.

Допускається використання інших, у тому числі імпортних засобів вимірювань та допоміжних пристроїв з характеристиками не гірше, ніж у наведених у п.п. 4.1 та 4.2.

4.3. Реактиви та матеріали

Динатрієва сіль етилендіамін-N, N, N", N-тетраоцтової кислоти, дигідрат (трилон Б, комплексон III)
Цинк гранульований
Хлорид амонію
Аміак водний концентрований
Хлорид натрію
Гідроксид натрію
Сульфід натрію
або діетилдітіокарбамат натрію
Соляна кислота
Гідроксиламіну гідрохлорид
Мурексид (пурпурат амонію)
Нефтовий зелений Б	ТУ 6-09-3542-84
Еріохром чорний Т (хромоген чорний)	ТУ 6-09-1760-87
Активоване вугілля
Папір індикаторний універсальний
Фільтри мембранні Владипор типу МФАС-МА	ТУ 6-55-221-1029-89
або МФАС-ОС-2 (0,45 мкм)
або фільтри паперові обеззолені
«синя стрічка»
Вода дистильована

Усі реактиви, які використовуються для аналізу, мають бути кваліфікації ч.д.а. чи х.ч.

Допускається використання реактивів, виготовлених за іншою нормативно-технічною документацією, у тому числі імпортних, з кваліфікацією не нижче за ч.д.а.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

5.1. При виконанні аналізів необхідно дотримуватись вимог техніки безпеки при роботі з хімічними реактивами за ГОСТ 12.1.007.

5.2. Електробезпека під час роботи з електроустановками забезпечується за ГОСТ 12.1.019.

5.3. Організація навчання працюючих безпеки праці проводиться за ГОСТ 12.0.004.

5.4. Приміщення лабораторії повинне відповідати вимогам пожежної безпеки за ГОСТ 12.1.004 та мати засоби пожежогасіння за ГОСТ 12.4.009.

6. ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ОПЕРАТОРІВ

Виконання вимірювань може проводити хімік-аналітик, який володіє технікою титриметричного способу аналізу.

8. ВІДБІР І ЗБЕРІГАННЯ ПРОБ

8.1. Відбір проб проводиться у відповідності до вимог ГОСТ Р 51592-2000 «Вода. Загальні вимоги до відбору проб.

8.2. Посуд, призначений для відбору та зберігання проб, промивають розчином соляної кислоти 1:1, а потім дистильованою водою.

8.3. Проби води відбирають у скляні пляшки. При фільтруванні будь-який фільтр перші порції фільтрату відкидають.

Об'єм проби, що відбирається, повинен бути не менше 300 см 3 .

8.4. Проби не консервують, зберігають за кімнатної температури не більше 6 місяців.

Якщо в період зберігання в пробі випав осад карбонату кальцію, безпосередньо перед аналізом його розчиняють додаванням 0,5 - 1 см 3 концентрованої соляної кислоти, попередньо переливши за допомогою сифону прозорий шар над осадом чисту суху склянку. Потім перелитий розчин і рідина з розчиненим осадом з'єднують разом і нейтралізують 20% розчином гідроксиду натрію, додаючи його краплями і контролюючи рН по індикаторному папері.

8.5. При відборі проб складається супровідний документ за затвердженою формою, в якому зазначається:

Мета аналізу, передбачувані забруднювачі;

Місце, час відбору;

Номер проби;

Посада, що прізвище відбирає пробу, дата.

9. ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ

9.1. Приготування розчинів та реактивів

9.1.1. Розчин трилону Б із концентрацією 0,02 моль/дм 3 еквівалента.

3,72 г трилону Б розчиняють 1 дм 3 дистильованої води. Точну концентрацію розчину встановлюють за стандартним розчином хлориду цинку, як описано в п. 9.2.

Розчин зберігають у поліетиленовому посуді трохи більше 6 місяців, перевіряють його концентрацію щонайменше 1 десь у місяць.

9.1.2. Розчин хлориду цинку з концентрацією 0,02 моль/дм 3 еквіваленту.

0,35 г металевого цинку змочують невеликою кількістю концентрованої соляної кислоти і зараз промивають дистильованою водою. Цинк сушать у сушильній шафі при 105 °С протягом 1 години, потім охолоджують і зважують на лабораторних вагах з точністю до 0,1 мг.

Наважку цинку поміщають у мірну колбу місткістю 500 см 3 в яку попередньо вносять 10 - 15 см 3 дистильованої води і 1,5 см 3 концентрованої соляної кислоти. Цинк розчиняють, після чого об'єм розчину доводять до мітки на дистильованій колбі водою.

Розраховують молярну концентрацію еквівалента розчину хлориду цинку C zn (1/2 ZnCl 2), моль /дм 3 за формулою:

де а - навішування металевого цинку, г;

32,69 - молярна маса еквівалента Zn 2+, г/моль;

V - об'єм мірної колби, см 3 .

Розчин хлориду цинку зберігають у щільно закритому скляному або поліетиленовому посуді не більше 2 місяців.

9.1.3. Буферний розчин NH 4 Cl + NH 4 OH.

7,0 г хлориду амонію розчиняють у мірній колбі місткістю 500 см 3 в 100 см 3 дистильованої води і додають 75 см 3 концентрованого розчину аміаку. Об'єм розчину доводять до мітки на колбі дистильованою водою і ретельно перемішують.

Буферний розчин зберігають у скляному або поліетиленовому посуді не більше 2 місяців.

9.1.4. Індикатор еріохром чорний Т.

0,5 г ериохрому чорного Т ретельно розтирають у ступці з 50 г натрію хлориду. Використовують щодо точної концентрації розчину трилону Б.

9.1.5. Індикатор мурексіду.

0,2 г мурексиду та 0,5 г нафтолового зеленого Б (або 0,2 г тільки мурексиду) ретельно розтирають у ступці зі 100 г хлориду натрію.

Індикатори стійкі протягом 1 року при зберіганні у темній склянці.

9.1.6. Розчин гідроксиду натрію, 20%.

20 г NaOH розчиняють у 80 см 3 дистильованої води.

9.1.7. Розчин гідроксиду натрію, 8%.

40 г NaOH розчиняють у 460 см 3 дистильованої води.

9.1.8. Розчин гідроксиду натрію, 0,4%.

2 г NaOH розчиняють у 500 см 3 дистильованої води. Розчини гідроксиду натрію стійкі при зберіганні в щільно закритому поліетиленовому посуді протягом 2 місяців.

9.1.9. Розчин сульфіду натрію.

2 г сульфіду натрію розчиняють у 50 см 3 дистильованої води. Зберігають у щільно закритому поліетиленовому посуді не більше 7 днів.

9.1.10. Розчин діетилдітокарбамату натрію.

5 г діетилдітіокарбамату натрію розчиняють у 50 см 3 дистильованої води. Зберігають трохи більше 14 днів.

9.1.11. Розчин гідрохлориду гідроксиламіну.

5 г гідрохлориду гідроксиламіну розчиняють у 100 см 3 дистильованої води. Зберігають трохи більше 2 місяців.

9.1.12. Розчин соляної кислоти 1:3.

200 см 3 концентрованої соляної кислоти змішують з 600 см 3 дистильованої води. Зберігають у щільно закритому посуді трохи більше 1 року.

9.1.13. Активоване вугілля.

Підготовку активованого вугілля здійснюють відповідно до Додатку А.

9.2. Встановлення точної концентрації розчину трилону Б

У конічну колбу місткістю 250 см 3 вносять 10 см 3 розчину хлориду цинку (п. 9.1.2), додають дистильованої води приблизно до 100 см 3 , 5 см 3 буферного розчину і 10 - 15 мг індикатора ериохромно чорного перемішують і титрують з бюретки розчином трилону Б до переходу забарвлення з червоного в блакитне.

Титрування повторюють 2 - 3 рази і за відсутності розбіжності в об'ємах розчину трилону Б більше 0,05 см 3 результат приймають середню величину.

Концентрацію розчину трилону Б розраховують за такою формулою:

де Стр - концентрація розчину трилону Б, моль/дм 3 еквівалента;

C zn - концентрація розчину цинку хлориду, моль/дм 3 еквівалента;

V тр - об'єм розчину трилону Б, що пішов на титрування, см 3;

V Zn - об'єм розчину хлориду цинку, см 3 .

10. Усунення заважає впливу

Для усунення заважає впливу катіонів металів до проби перед титруванням додають маскуючі реагенти: 0,5 см 3 розчину сульфіду або діетилдітіокарбамату натрію і 0,5 см 3 розчину гідрохлориду гідроксиламіну.

Результати визначення можуть бути спотворені в присутності значних кількостей аніонів (НСО 3 - , СО 3 2- , PО 4 3- , SiО 3 2-). Для зменшення їхнього впливу пробу слід титрувати відразу після додавання лугу.

Заважаючий вплив зважених та колоїдних речовин усувають фільтруванням проби.

Якщо проба води помітно забарвлена ​​за рахунок присутності речовин природного чи антропогенного походження, утруднюється фіксація кінцевої точки титрування. У цьому випадку пробу перед виконанням аналізу слід пропустити зі швидкістю 4 - 6 см 3 /хв через хроматографічну колонку заповнену активованим вугіллям (висота шару 12 - 15 см). Перші 25-30 см 3 проби, що пройшла через колонку, відкидають.

Як правило, пофарбовані сполуки антропогенного походження сорбуються активованим вугіллям практично повністю, тоді як природні (гумусові речовини) - лише частково. При високій кольоровості проби, що не усувається, обумовленої гумусовими речовинами, визначення кінцевої точки титрування значно полегшується використанням для порівняння перетитрованої проби цієї ж води (проби-свідка).

11. ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ

11.1. Вибір умов титрування

Обсяг проби води визначення кальцію вибирають виходячи з відомої величини загальної жорсткості або за результатами оцінного титрування.

Якщо величина жорсткості становить менше 4 ммоль/дм 3 то для аналізу беруть 100 см 3 , 4 - 8 ммоль/дм 3 - 50 см 3 і більше 8 ммоль/дм 3 - 25 см 3 проби води.

Для оцінного титрування беруть 10 см 3 води, додають 0,2 см 3 8 % розчину гідроксиду натрію, 10 - 15 мг індикатора мурексиду і титрують розчином трилону Б до переходу забарвлення зі змішаним індикатором з брудно-зеленої в синю, - із рожевої в червоно-фіолетову. За величиною витраченого на титрування об'єму розчину трилону Б вибирають із таблиці 2 відповідний обсяг проби води.

Залежно від вмісту кальцію титрування проводять із мікробюретки або з бюретки. Якщо за результатами оцінного титрування обсяг трилону Б менше 0,2 см 3 або жорсткість менше 0,4 ммоль/дм 3 еквівалента, використовують мікробюретку, інакше - бюретку.

11.2. Титрування

В конічну колбу відмірюють піпеткою необхідний обсяг проби, доводять, якщо необхідно, до 100 см 3 дистильованою водою, додають 2 см 3 8 % розчину гідроксиду натрію, 0,1 - 0,2 г індикатора мурексиду і титрують розчином трилону Б до переходу забарвлення змішаним індикатором з брудно-зеленої в синю, а при використанні тільки мурексиду - з рожевої до червоно-фіолетової.

Повторюють, титрування і якщо розбіжність між паралельними титруваннями не перевищує значень, наведених у таблиці 3, за результат приймають середнє значення об'єму трилону Б. В іншому випадку титрування повторюють до отримання допустимого розбіжності результатів.

Таблиця 3

Допустимі розбіжності між паралельними титруваннями в залежності від об'єму розчину трилону Б

12. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ

12.1. Масову концентрацію кальцію в аналізованій пробі води знаходять за формулами:

або

де X або Х е - масова концентрація кальцію у воді, мг/дм3 або ммоль/дм3 відповідно;

Стр - концентрація розчину трилону Б, моль/дм 3 еквівалента;

V тр - об'єм розчину трилону Б, витраченого на титрування проби, см 3;

V - обсяг проби води, взятої для визначення, см 3;

20,04 - молярна маса еквівалента Ca 2+, г/моль.

Якщо масова концентрація кальцію в аналізованій пробі перевищує верхню межу діапазону (100 мг/дм 3), розбавляють пробу з таким розрахунком, щоб масова концентрація кальцію входила в регламентований діапазон і виконують титрування відповідно до п. 11.2.

У цьому випадку масову концентрацію кальцію в аналізованій пробі води X або Х е знаходять за формулою:

де Х v- масова концентрація кальцію у розведеній пробі води, мг/дм 3 або ммоль/дм 3 відповідно;

v - обсяг аліквоти проби води, взятої для розведення, см 3;

V v- Об'єм проби води після розведення, см 3 .

12.2. За результат аналізу Х срприймають середнє арифметичне значення двох паралельних визначень Х 1 і Х 2:

для яких виконується така умова:

де r- межа повторюваності, значення якої наведено у таблиці 4.

При невиконанні умови (1) можуть бути використані методи перевірки прийнятності результатів паралельних визначень та встановлення остаточного результату згідно з розділом 5 ДСТУ ISO 5725-6.

Таблиця 4

Значення межі повторюваності за ймовірності Р = 0,95

Розбіжність між результатами аналізу, отриманими у двох лабораторіях, має перевищувати межі відтворюваності. При виконанні цієї умови прийнятні обидва результати аналізу, і як остаточне може бути використане їхнє середнє арифметичне значення. Значення межі відтворюваності наведено у таблиці 5.

Таблиця 5

Значення межі відтворюваності за ймовірності Р = 0,95

При перевищенні межі відтворюваності можуть бути використані методи оцінки прийнятності результатів аналізу згідно з розділом 5 ДСТУ ISO 5725-6.

13. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АНАЛІЗУ

Результат аналізу Х сру документах, що передбачають його використання, може бути поданий у вигляді:

Х ср±?, Р = 0,95,

де? - Показник точності методики.

Значення? розраховують за формулою:

Значення? наведено у таблиці 1.

Якщо проводилося розведення проби води через перевищення масової концентрації кальцію верхньої межі діапазону, значення? вибирають з таблиці 1 для масової концентрації кальцію в розведеній пробі води X v.

Допустимо результат аналізу у документах, що видаються лабораторією, подавати у вигляді:

Х ср±? л Р = 0,95,

за умови? л< ?,

де Х ср- результат аналізу, отриманий відповідно до пропису методики;

± ? л- значення характеристики похибки результатів аналізу, встановлене під час реалізації методики в лабораторії, і забезпечуване контролем стабільності результатів аналізу.

Чисельні значення результату вимірювання повинні закінчуватися цифрою того ж розряду, що значення похибки.

Примітка. При поданні результату аналізу у документах, що видаються лабораторією, вказують:

Кількість результатів паралельних визначень, використаних до розрахунку результату аналізу;

Спосіб визначення результату аналізу (середнє арифметичне значення чи медіана результатів паралельних визначень).

14. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ АНАЛІЗУ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕТОДИКИ В ЛАБОРАТОРІЇ

Контроль якості результатів аналізу під час реалізації методики в лабораторії передбачає:

Оперативний контроль процедури аналізу (з урахуванням оцінки похибки під час реалізації окремо взятої контрольної процедури);

Контролює стабільність результатів аналізу (на основі контролю стабільності середньоквадратичного відхилення повторюваності, середньоквадратичного відхилення внутрішньолабораторної прецизійності, похибки).

14.1. Алгоритм оперативного контролю процедури аналізу з використанням методу добавок

До доз нормативом контролю До.

До дорозраховують за формулою.

де Х" порівн- результат аналізу масової концентрації кальцію в пробі з відомою добавкою - середнє арифметичне двох результатів паралельних визначень, розбіжність між якими задовольняє умову (1) розділу 12.2;

Х ср- результат аналізу масової концентрації кальцію у вихідній пробі - середнє арифметичне двох результатів паралельних визначень, розбіжність між якими задовольняє умову (1) розділу 12.2;

З д -величина добавки.

Норматив контролю Дорозраховують за формулою:

де - значення характеристики похибки результатів аналізу, встановлені в лабораторії при реалізації методики, відповідні масової концентрації кальцію в пробі з відомою добавкою та у вихідній пробі відповідно.

Примітка.

У разі невиконання умови (2) контрольну процедуру повторюють. При повторному невиконанні умови (2) з'ясовують причини, що призводять до незадовільних результатів, та вживають заходів щодо їх усунення.

14.2. Алгоритм оперативного контролю процедури аналізу із застосуванням зразків для контролю

Оперативний контроль процедури аналізу проводять шляхом порівняння результату окремо взятої контрольної процедури До доз нормативом контролю До.

Результат контрольної процедури До дорозраховують за формулою:

де C порівн- результат аналізу масової концентрації кальцію у зразку для контролю; - середнє арифметичне двох результатів паралельних визначень, розбіжність між якими задовольняє умову (1) розділу 12.2;

З- Атестоване значення зразка для контролю.

Норматив контролю Дорозраховують за формулою:

де ±? л - характеристика похибки результатів аналізу, що відповідає атестованому значенню зразка для контролю.

Примітка. Допустимо характеристику похибки результатів аналізу при впровадженні методики в лабораторії встановлювати на основі виразу: ? л = 0,84 · ?, з наступним уточненням у міру накопичення інформації у процесі контролю стабільності результатів аналізу.

Процедуру аналізу визнають задовільною при виконанні умови:

При невиконанні умови (3) повторюють контрольну процедуру. При повторному невиконанні умови (3) з'ясовують причини, що призводять до незадовільних результатів, та вживають заходів щодо їх усунення.

Періодичність оперативного контролю процедури аналізу, а також процедури контролю стабільності результатів аналізу, що реалізуються, регламентують у Посібнику з якості лабораторії.

Додаток А

(обов'язкове)

Підготовка активованого вугілля

Порцію активованого вугілля, достатню для заповнення колонки, поміщають у конічну колбу, додають 100 - 150 см 3 розчину соляної кислоти 4 моль/дм 3 і кип'ятять 2 - 3 год. Якщо розчин кислоти фарбується, повторюють операцію доти, доки він не залишиться безбарвним. Вугілля відмивають дистильованою водою до нейтральної реакції універсального індикаторного паперу, додають 100 - 150 см 3 розчину гідроксиду натрію 1 моль/дм 3 і витримують 8 - 10 год. Якщо з'являється забарвлення, операцію повторюють.

Очищене вугілля відмивають дистильованою водою до нейтральної реакції. Зберігають у склянці з дистильованою водою до 6 місяців.

Для заповнення колонки склянку струшують і переносять вугілля разом із водою колонку, надлишок води зливають через кран. Висота шару вугілля має бути 12 - 15 см. Перед пропусканням проби воду з колонки видаляють.

Після пропускання кожної проби води вугілля в колонці регенерують промиванням 0,4% розчином натрію гідроксиду до зникнення забарвлення останнього, потім дистильованою водою до нейтральної реакції.

ФЕДЕРАЛЬНЕ АГЕНТСТВО З ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА МЕТРОЛОГІЇ

Державний науковий метрологічний центр

ФГУП "Уральський науково-дослідний інститут метрології"

СВІДОЦТВО

про атестацію методики виконання вимірювань

№ 223.1.01.02.92/2008

Методика виконання вимірювань масової концентрації кальцію в пробах найменування вимірюваної величини; об'єкта природних та очищених стічних вод титриметричним методом, __________________ та методу вимірювань розроблена ТОВ НВП «Акватест» (м. Ростов-на-Дону), _________________________ найменування організації (підприємства), яка розробила МВІ атестована відповідно доГОСТ Р 8.563 . ______________________________________ Атестацію здійснено за результатами метрологічної експертизи матеріалів _ вид робіт: метрологічна експертиза матеріалів з розробки МВІ, з розробки методики виконання вимірювань __________________________________ теоретичне чи експериментальне дослідження МВІ, інші види робіт В результаті атестації встановлено, що МВІ відповідає вимогам, що пред'являються до неї, і має наступні основні метрологічні характеристики, наведені в додатку.

Додаток: метрологічні характеристики МВІ на 1 аркуші

Додаток до свідоцтва № 223.1.01.02.92/2008 про атестацію методики виконання вимірювань масової концентрації кальцію в пробах природних та очищених стічних вод титриметричним методом 1 Діапазон вимірювань, значення показників точності, відтворюваності, правильності та повторюваності * відповідає відносній розширеній невизначеності при коефіцієнті охоплення k =2 2 Діапазон вимірювань, значення межі відтворюваності за ймовірності Р = 0,95 3 При реалізації методики у лабораторії забезпечують: Оперативний контроль процедури вимірів; контроль стабільності результатів вимірювань (на основі контролю стабільності середньоквадратичного відхилення повторюваності, середньоквадратичного відхилення внутрішньолабораторної прецизійності, похибки). Алгоритм оперативного контролю процедури вимірювань наведено у документі на методику виконання вимірювань. Процедури контролю стабільності результатів вимірів, що виконуються, регламентують у Посібнику з якості лабораторії.

Метод визначення ґрунтується на осадженні іонів магнію у вигляді

При прожарюванні утворюється пірофосфат магнію (вагова форма):

Для запобігання утворенню осадження ведуть у присутності солей амонію. Але великого їх надлишку слід уникати, тому що він призводить до випадання осаду, що відповідає складу цей осад після прожарювання утворює не тільки але і :

Осад при промиванні водою частково піддається гідролізу:

Для пригнічення гідролізу осад промивають розведеним розчином аміаку.

Умови проведення реакції осадження – див. книга 1, гл. IV, § 10.

Методика визначення. Розраховану навішування солі магнію розчиняють у води, додають н. розчину соляної кислоти, 2 краплі індикатора метилового червоного і розрахована кількість -ного розчину гідрофосфату амонію. Потім повільно, краплями, при перемішуванні доливають концентрований розчин аміаку до переходу забарвлення індикатора в жовтий колір. Додають надлишок і залишають стояти в робочій шафі до наступного заняття. Перед фільтруванням роблять пробу на повноту осадження. Осад відфільтровують через фільтр «синя стрічка» і промивають розчином аміаку. При дуже точних визначеннях магнію як фосфату магнію-амонію осад переосаждают. Необхідність подвійного осадження викликається тим, що аналізований розчин завжди містить велику кількість солей амонію і тому при першому осадженні не можна отримати осад точно відповідний формулі . При повторному осадженні надлишок гідрофосфату амонію вводять у тому мінімумі, який необхідний зменшення розчинності; при цьому також зменшується співосадження.

Промивання закінчують тоді, коли проба на повноту осадження вказує на відсутність іонів хлору (проба з ). Вирву з промитим осадом поміщають для висушування в шафу.

Висушений осад висипають із фільтра на глянцевий папір і накривають його перевернутою лійкою. Фільтр поміщають у доведений до постійної маси тигель і озолюють, потім зсипають туди ж осад з паперу і обережно прожарюють його в печі муфельної при 1000-1100° С до постійної маси. Зважування і прожарювання повторюють до того часу, поки маса стане постійної.

Якщо осад не відокремлювати від фільтра, то він набуває темного кольору. Утворення темного, що містить вуглець осаду можна уникнути, якщо вести обвуглювання фільтра при низькій температурі. Обробляти осад фосфату магнію-амонію, що містить темні частинки вугілля, азотною кислотою не рекомендується, оскільки це не дає добрих результатів.

Обчислення результатів аналізу проводять за раніше наведеними формулами (див. § 3).

МАСОВА КОНЦЕНТРАЦІЯ КАЛЬЦІЯ У ВОДАХ.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ
ТИТРИМЕТРИЧНИМ МЕТОДОМ З ТРИЛОНОМ Б

Ростов-на-Дону

2007

Передмова

1 РОЗРОБЛЕН ДУ «Гідрохімічний інститут»

2 РОЗРОБНИКИ Л.В. Бойова, канд. хім. наук, Т.С. Євдокимова

3 ПОГОДЖЕНО з УМЗА та НВО «Тайфун» Росгідромета

4 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Заступником Керівника Росгідромету 13.03.2007 р.

5 АТТЕСТОВАНИЙ ДУ «Гідрохімічний інститут» свідоцтво про атестацію № 55.24-2006 від 16.05. 2006 р.

6 ЗАРЕЄСТРУВАНО ДУ «НВО «Тайфун» за номером РД 52.24.403-2007 від 30.03.2007 р.

7 ВЗАМІН РД 52.24.403-95 «Методичні вказівки. Методика виконання вимірювань масової концентрації кальцію у водах титриметричним методом із трилоном Б»

Вступ

Кальцій є одним із найпоширенішим елементом земної кори. У зв'язку з високою хімічною активністю у природі кальцій зустрічається лише у вигляді сполук. Карбонат кальцію СаСО 3 - одна з найпоширеніших на землі сполук. Він зустрічається у вигляді багатьох мінералів – кальциту, крейди, мармуру, вапняку, доломіту та ін.

Основними джерелами надходження кальцію в природні води є процеси хімічного вивітрювання і розчинення мінералів, що містять кальцій, насамперед вапняків, доломітів, гіпсу та інших осадових і метаморфічних порід. Розчинення сприяють мікробіальні процеси розкладання органічних речовин, що супроводжуються зниженням рН. Великі кількості кальцію виносяться зі стічними водами силікатної, металургійної, скляної, хімічної промисловості та стоками з сільськогосподарських угідь, особливо при використанні мінеральних добрив, що містять кальцій.

У природних умовах зміна концентрації розчиненого кальцію обумовлена ​​головним чином рівновагою вуглекислих солей та двоокису вуглецю. У мінералізованих водах, що містять значну кількість сульфатів, концентрація розчиненого кальцію знижується за рахунок утворення малорозчинного СаSO 4 .

У водних об'єктах кальцій у помітних кількостях може випадати в осад у вигляді СаСО 3 при випаровуванні води, а також за умов активізації фотосинтезу, що супроводжується підвищенням рН води. Характерною особливістю кальцію є його схильність до утворення у поверхневих водах досить стійких пересичених розчинів СаСО 3 . Іонна форма кальцію характерна лише маломінералізованих вод. При збільшенні мінералізації іони кальцію утворюють нейтральні (СаSO 4 та СаСО 3) або заряджені (СаНСО 3+) іонні пари. Досить стійкі комплексні сполуки кальцій утворює з органічними речовинами, що містяться у воді.

У річкових та озерних водах вміст кальцію в більшості випадків знаходиться в межах від 10 до 100 мг/дм 3 . При контакті вод з мінералами, що містять кальцій, його вміст може підвищуватись до кількох сотень міліграмів у кубічному дециметрі.

Гранично допустима концентрація (ГДК) кальцію у воді водних об'єктів рибогосподарського призначення становить 180 мг/дм 3 для водних об'єктів господарсько-питного призначення ГДК не встановлена.

КЕРІВНИЧИЙ ДОКУМЕНТ

МАСОВА КОНЦЕНТРАЦІЯ КАЛЬЦІЯ У ВОДАХ.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ ТИТРИМЕТРИЧНИМ МЕТОДОМ З ТРИЛОНОМ Б

Дата введення

3 Наведені характеристики похибки вимірювань

3.1 При дотриманні всіх умов, що регламентуються методикою проведення вимірювань, характеристики похибки результату вимірювання з ймовірністю 0,95 не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці 1.

Таблиця 2 - Діапазон вимірювань, значення характеристик похибки та її складових (Р = 0,95)

	Показник повторюваності (середньоквадратичне відхилення повторюваності) sг, мг/дм 3	Показник відтворюваності (середньоквадратичне відхилення відтворюваності) s R , мг/дм 3	Показник правильності (кордони систематичної похибки за ймовірності Р = 0,95) ± Dс, мг/дм 3	Показник точності (кордону похибки за ймовірності Р = 0,95) ± D, мг/дм 3
Від 1,0 до 200,0 включно.	0,1 + 0,004× Х	0,1 + 0,031× Х	0,1 + 0,018× Х	0,2 + 0,063× Х

При виконанні вимірювань у пробах з масовою концентрацією кальцію понад 200 мг/дм 3 після відповідного розведення похибка виміру не перевищує величини D × h , де D - похибка вимірювання концентрації кальцію в розведеній пробі; h - Ступінь розведення.

Межа виявлення кальцію 0,6 мг/дм 3 .

Значення показника точності методики використовують при:

Оформлення результатів вимірів, що видаються лабораторією;

Оцінка діяльності лабораторій на якість проведення вимірювань;

Оцінка можливості використання результатів вимірювань при реалізації методики в конкретній лабораторії.

4 Засоби вимірювання, допоміжні пристрої, реактиви, матеріали

При виконанні вимірювань застосовують такі засоби вимірювання та інші технічні засоби:

4.1.1 Ваги лабораторні високого (II) класу точності за ГОСТ 24104-2001.

4.1.2 Ваги лабораторні середнього ( III) класу точності за ГОСТ 24104-2001 з межею зважування 200 р.

4.1.3 Державний стандартний зразок складу водного розчину кальцію ДСО 8065-95 (далі - ДСО).

4.1.4 Колби мірні 2 класи точності виконання 2, 2а за ГОСТ 1770-74 місткістю: 250 см 3 - 4 шт.

500 см 3 – 2 шт.

4.1.5 Піпетки градуйовані 2 класи точності виконання 1, 2 за ГОСТ 29227-91 місткістю: 1 см 3 - 5 шт.

2 см 3 – 3 шт.

5 см 3 – 1 шт.

10 см 3 – 1 шт.

4.1.6 Піпетки з однією відміткою 2 класу точності виконання 2 за ГОСТ 29169-91 місткістю: 10 см 3 – 2 шт.

25 см 3 – 2 шт.

50 см 3 – 2 шт.

100 см 3 – 2 шт.

4.1.7 Бюретки 2 класу точності виконання 1, 3 за ГОСТ 29251-91 місткістю:

5 см – 1 шт.

10 см 3 – 1 шт.

25 см 3 – 1 шт.

4.1.8 Циліндри мірні виконання 1, 3 за ГОСТ 1770-74 місткістю:

25 см 3 – 1 шт.

50 см 3 – 1 шт.

100 см 3 – 2 шт.

500 см 3 – 1 шт.

1000 см 3 – 1 шт.

4.1.9 Пробірки конічні виконання 1 за ГОСТ 1770-74 місткістю

10 см 3 – 2 шт.

4.1.10 Колби конічні Кн виконання 2, ТХС, згідно з ГОСТ 25336-82 місткістю

250 см 3 – 10 шт.

500 см 3 – 2 шт.

4.1.11 Склянки В-1, ТХС за ГОСТ 25336-82 місткістю:

100 см 3 – 3 шт.

250 см 3 – 2 шт.

400 см 3 – 2 шт.

600 см 3 – 2 шт.

1000 см 3 – 2 шт.

4.1.12 Склянка поліпропіленова 250 см 3 - 1 шт.

4.1.13 Вирви лабораторні за ГОСТ 25336-82 діаметром:

56 мм – 1 шт.

75 мм – 4 шт.

4.1.14 Стаканчики для зважування (бюкси) за ГОСТ 25336-82:

СВ-19/9 – 2 шт.

СВ-24/10 – 1 шт.

СВ-34/12 – 1 шт.

4.1.15 Ступка № 3 або 4 за ГОСТ 9147-80 – 1 шт.

4.1.16 хроматографічна колонка діаметром 1,5 - 2,0 см і

довжиною 25 – 30 см – 1 шт.

4.1.17 Скло годинникове - 1 шт.

4.1.18 Палички скляні – 2 шт.

4.1.19 Склянки для зберігання проб і розчинів зі світлого і темного скла з пробками, що загвинчуються або притертими місткістю 100 см 3 , 250 см 3 , 500 см 3 , 1000 см 3 .

4.1.20 Посуд поліетиленовий (поліпропіленовий) для зберігання проб і розчинів місткістю 100 см 3 , 250 см 3 , 500 см 3 , 1000 см 3 .

4.1.21 Холодильник побутовий.

4.1.22 Шафа сушильна загальнолабораторного призначення.

4.1.23 Електроплита із закритою спіраллю за ГОСТ 14919-83.

4.1.24 Пристрій для фільтрування проб із використанням мембранних або паперових фільтрів.

Допускається використання інших типів засобів вимірювань, посуду та допоміжного обладнання, у тому числі імпортних, з характеристиками не гіршими, ніж у наведених у .

При виконанні вимірювань застосовують наступні реактиви та матеріали:

4.2.1 Кальцій вуглекислий (карбонат кальцію) за ГОСТ 4530-76, х.ч.

4.2.2 Сіль динатрієва етилендіамін-N,N ,N,N-тетраоцтової кислоти 2-водна (трилон Б) за ГОСТ 10652-73, ч.д.а.

4.2.3 Цинк гранульований за ТУ 6-09-5294-86, ч.д.а.

4.2.4 Амоній хлористий (хлорид амонію) за ГОСТ 3773-72, ч.д.а.

4.2.5 Аміак водний за ГОСТ 3760-79, ч.д.а.

4.2.6 Натрій хлористий (хлорид натрію) за ГОСТ 4233-77, ч.д.а.

4.2.7 Натрію гідроксид (гідроксид натрію) за ГОСТ 4328-77, ч.д.а.

4.2.8 Натрій сірчистий 9-водний (сульфід натрію) за ГОСТ 2053-77, ч.д.а., або натрію N,N -діетилдітіокарбамат 3-водний (діетилдітіокарбамат натрію) за ГОСТ 8864-71, ч.д.а.

4.2.9 Кислота соляна за ГОСТ 3118-77, ч.д.а.

4.2.10 Пурпурат амонію (мурексид) за ТУ 6-09-1657-72, ч.д.а.

4.2.11 Нефтовий зелений Б.

4.2.12 Еріохром чорний Т (хромоген чорний ЕТ).

4.2.13 Гідроксиламіну гідрохлорид за ГОСТ 5456-79, ч.д.а.

4.2.14 Вугілля активне.

4.2.15 Гальби алюмокалієві за ГОСТ 4329-77, ч.д.а.

4.2.16 Барій хлорид 2-водний (хлорид барію) за ГОСТ 4108-72, ч.д.а.

4.2.17 Вода дистильована за ГОСТ 6709-72.

4.2.17 Універсальний індикаторний папір (рН 1-10) за ТУ 6-09-1181-76.

4.2.18 Фільтри мембранні «Владипор МФАС-ОС-2», 0,45 мкм, за ТУ 6-55-221-1-29-89 або іншого типу, рівноцінні, за характеристиками або паперові фільтри знезолені «синя стрічка» за ТУ 6-09-1678-86.

4.2.19 Фільтри паперові обеззолені «біла стрічка» за ТУ 6-09-1678-86.

Допускається використання реактивів, виготовлених за іншою нормативно-технічною документацією, у тому числі імпортних, з кваліфікацією не нижчою за зазначену в .

5 Метод вимірювань

Виконання вимірювань ґрунтується на здатності іонів кальцію утворювати з трилоном Б малодисоційовану, стійку в лужному середовищі сполуку. Кінцева точка титрування визначається за зміною забарвлення індикатора (мурексиду) з рожевого до червоно-фіолетового. Для збільшення чіткості переходу фарбування краще використовувати змішаний індикатор (мурексид + нафтоловий зелений Б). При цьому в кінцевій точці титрування забарвлення змінюється від брудно-зеленого до синього.

Магній в умовах аналізу осідає у вигляді гідроксиду і не заважає визначенню.

6 Вимоги безпеки, охорони навколишнього середовища

6.1 При виконанні вимірювань масової концентрації кальцію в пробах природних та очищених стічних вод дотримуються вимог безпеки, встановлених у національних стандартах та відповідних нормативних документах.

6.2 За ступенем впливу на організм шкідливі речовини, що використовуються при виконанні вимірювань, належать до 2, 3 класів небезпеки за ГОСТ 12.1.007.

6.4 Додаткових вимог щодо екологічної безпеки не пред'являється.

7 Вимоги до кваліфікації операторів

До виконання вимірювань та обробки їх результатів допускаються особи із середньою професійною освітою або без професійної освіти, але мають стаж роботи в лабораторії не менше року та освоїли методику.

8 Умови виконання вимірювань

При виконанні вимірювань у лабораторії мають бути дотримані такі умови:

Температура навколишнього повітря (22±5) °С;

атмосферний тиск від 84,0 до 106,7 кПа (від 630 до 800 мм рт. ст.);

Вологість повітря трохи більше 80 % при 25 °З;

Напруга в мережі (220 ± 10);

Частота змінного струму в мережі живлення (50±1) Гц.

9 Відбір та зберігання проб

Відбір проб для виконання вимірювань масової концентрації кальцію проводиться відповідно до ГОСТ 17.1.5.05 та ГОСТ Р 51592. Обладнання для відбору проб повинно відповідати ГОСТ 17.1.5.04 та ГОСТ Р 51592. Мутні проби фільтрують через мембранний фільтр 0,45 мкм або паперовий фільтр синя стрічка. Першу порцію фільтрату слід відкинути. Проби зберігають у скляному чи поліетиленовому посуді не більше 6 міс.

10 Підготовка до виконання вимірювань

10.1 Приготування розчинів та реактивів

10.1.1 Розчин трилону Б з молярною концентрацією 0,02 моль/дм 3 кількості речовини еквівалента (далі – КВЕ).

Розчиняють 3,72 г трилону Б 1 дм 3 дистильованої води. Точну концентрацію розчину встановлюють розчином хлориду цинку відповідно до не рідше 1 разу на місяць.

Розчин зберігають у щільно закритому посуді.

Відважують близько 0,35 г металевого цинку, змочують його невеликою кількістю концентрованої соляної кислоти і промивають дистильованою водою. Цинк сушать у сушильній шафі при температурі 105 °С протягом 1 години, потім охолоджують і зважують на лабораторних вагах з точністю до четвертого знака після коми.

Наважку цинку кількісно переносять у мірну колбу місткістю 500 см 3 , в яку попередньо вносять 10 - 15 см 3 бідистильованої води та 1,5 см 3 концентрованої соляної кислоти. Цинк розчиняють. Після розчинення об'єм розчину доводять до мітки на дистильованій колбі водою і перемішують.

Розраховують молярну концентрацію хлориду цинку Zn , моль/дм 3 КВЕ, в отриманому розчині за формулою

(1)

де q - навішування металевого цинку, г;

32,69 - молярна маса еквівалента цинку (1/2 Zn 2+ ), г/моль;

V - місткість мірної колби, дм3.

При розрахунку значення С Zn округляють таким чином, щоб воно містило 4 цифри.

10.1.3 Амонійно-аміачний буферний розчин

У мірній колбі місткістю 500 см 3 розчиняють 100 см 3 дистильованої води 7,0 г хлориду амонію і додають 75 см 3 концентрованого розчину аміаку. Об'єм розчину доводять до мітки на колбі дистильованою водою і ретельно перемішують. Буферний розчин зберігають у поліетиленовому посуді трохи більше 2 міс.

10.1.4 Індикатор ериохром чорний Т

У ступці з 50 г хлориду натрію ретельно розтирають 0,5 г чорного ериохрому Т. Зберігають у склянці з темного скла не більше 6 міс.

У ступці зі 100 г хлориду натрію ретельно розтирають 0,2 г мурексиду. Зберігають у склянці із темного скла не більше 6 міс.

У ступці зі 100 г хлориду натрію ретельно розтирають 0,2 г мурексиду і 0,4 г зеленого нафтолового Б. Зберігають у склянці з темного скла не більше 6 міс.

10.1.7 Розчин нафтолового зеленого Б, 0,8%-ний

У 50 см 3 дистильованої води розчиняють 0,4 г зеленого нафтолового Б. Розчин зберігають у темній склянці протягом 3 міс.

До 5 см 3 0,8 %-ного розчину нафтолового зеленого додають 45 см 3 дистильованої води і перемішують. Розчин зберігають трохи більше 3 днів.

10.1.9 Розчин гідроксиду натрію, 20%-ний

Розчиняють 20 г гідроксиду натрію 80 см 3 дистильованої води.

10.1.10 Розчин гідроксиду натрію, 8%-ний

Розчиняють 40 г гідроксиду натрію 460 см 3 дистильованої води.

10.1.11 Розчин гідроксиду натрію, 0,4%-ний

Розчиняють 2 г гідроксиду натрію 500 см 3 дистильованої води.

Розчини гідроксиду натрію стійкі при зберіганні в щільно закритому поліетиленовому посуді.

10.1.12 Розчин сульфіду натрію

50 см 3 дистильованої води розчиняють 2 г сульфіду натрію. Зберігають у щільно закритому поліетиленовому посуді в холодильнику не більше тижня.

10.1.13 Розчин діетилдітіокарбамату натрію

У 50 см 3 дистильованої води розчиняють 5 г діетілдітіокарбамату натрію. Зберігають не більше 2 тижнів у холодильнику.

10.1.14 Розчин гідрохлориду гідроксиламіну

У 100 см 3 дистильованої води розчиняють 5 г гідрохлориду гідроксиламіну. Зберігають у щільно закритій темній склянці холодильника протягом місяця.

10.1.15 Розчин соляної кислоти, 1:3

Змішують 200 см 3 концентрованої соляної кислоти з 600 см 3 дистильованої води.

10.1.16 Активне вугілля

Підготовка активного вугілля наведена у додатку.

10.1.17 Суспензія гідроксиду алюмінію

Приготування суспензії гідроксиду алюмінію наведено у додатку.

У конічну колбу місткістю 250 см 3 за допомогою піпетки з однією відміткою вносять 10,0 см 3 розчину хлориду цинку (), додають 90 см 3 дистильованої води, 5 см 3 амонійно-аміачного буферного розчину і 70 - 100 мг індикатора. Вміст колби ретельно перемішують і титрують з бюретки місткістю 25 см 3 розчином трилону Б до переходу забарвлення з фіолетово-червоного в блакитне (синє).

Молярну концентрацію розчину трилону Б Тр, моль/дм 3 КВЕ, розраховують за формулою

(2)

де З Zn - молярна концентрація розчину хлориду цинку, моль/дм 3 КВЕ;

V Zn - об'єм розчину хлориду цинку, см 3 .

V Zn - обсяг розчину трилону Б, що пішов на титрування, см 3 .

11 Виконання вимірювань

11.1 Вибір умов титрування

Об'єм аліквоти проби води для виконання вимірювань масової концентрації кальцію вибирають виходячи з відомої величини жорсткості води або за результатами оцінного титрування.

Для оцінного титрування відбирають 10 см 3 води, додають 0,2 см 3 8 %-ного розчину гідроксиду натрію, 20 - 30 мг індикатора мурексиду і титрують розчином трилону Б до переходу забарвлення з рожевого до червоно-фіолетового. За величиною витраченого на титрування об'єму розчину трилону Б вибирають із таблиці відповідний обсяг аліквоти проби води для виконання вимірювань масової концентрації кальцію.

Таблиця 2 - Об'єм проби води, що рекомендується для виконання вимірювань масової концентрації кальцію

Залежно від концентрації кальцію титрування слід проводити з бюретки відповідної місткості. Якщо за результатами оцінного титрування обсяг трилону Б менше 0,4 см 3 або величина жорсткості менше 1 ммоль/дм 3 КВЕ використовують бюретку місткістю 5 см 3 ; при об'ємі трилону менше 0,8 см 3 або величині жорсткості від 1 до 2 ммоль/дм 3 КВЕ - бюретку місткістю 10 см 3; при вищій концентрації кальцію або величини жорсткості - бюретку місткістю 25 см 3 . За відсутності бюретки місткістю 10 см 3 можна використовувати бюретку місткістю 25 см 3; допускається заміна бюретки місткістю 5 см 3 неприпустима.

До 3 увімкн.

3 до 8 включ.

8 до 12 включ.

Допустима розбіжність обсягів трилону Б, см 3

11.2.3 Для отримання досить чіткого переходу забарвлення при титруванні зі змішаним індикатором важливим є співвідношення мурексиду і нафтолового зеленого в суміші. Для різних партій індикаторів це співвідношення може бути різним. Якщо при використанні сухого змішаного індикатора не вдається отримати чіткого переходу забарвлення в кінцевій точці титрування, слід використовувати нафтоловий зелений у вигляді 0,08% розчину (див. ). Титрування проводять наступним чином. Відбирають аліквоту води в конічну колбу, додають 2 см 3 8 %-ного розчину гідроксиду натрію, 0,2 - 0,3 г індикатора мурексиду (див. ), перемішують і доливають розчин нафтолового зеленого Б до тих пір, поки розчин придбає брудно- зелене забарвлення (всього йде приблизно 0,9 - 1,2 см 3 розчину). Після цього титрують пробу відповідно до .

11.3 Усунення впливів, що заважають

11.3.1 Виконання вимірювань масової концентрації кальцію заважають іони заліза (більше 10 мг/дм 3), кобальту, нікелю (більше 0,1 мг/дм 3), алюмінію (більше 10 мг/дм 3), міді (> 0,05) мг/дм 3), викликаючи нечітку зміну забарвлення у точці еквівалентності, або повністю виключаючи можливість індикації кінцевої точки титрування.

Інші катіони, наприклад, свинець, кадмій, марганець ( II ), цинк, стронцій, барій при високих концентраціях (як правило, що не зустрічаються в природних водах) можуть частково титруватися разом з кальцієм і магнієм і підвищувати витрату трилону Б. Для усунення або зменшення заважає катіонів металів до проби перед титруванням додають 0,5 см 3 розчину сульфіду або діетилдітіокарбамату натрію і 0,5 см 3 розчину гідрохлориду гідроксиламіну.

11.3.2 Результати титрування можуть бути спотворені у присутності значних кількостей аніонів (НСО 3-, СО3-, РО4-, SiО32-). Для зменшення їх впливу пробу слід титрувати одразу після додавання гідроксиду натрію та індикатора.

11.3.3 Заважливий вплив завислих речовин усувається фільтруванням проби.

11.3.4 Якщо проба води помітно забарвлена ​​за рахунок присутності речовин природного або антропогенного походження, утрудняється фіксація кінцевої точки титрування. В цьому випадку пробу перед виконанням вимірювань слід пропустити зі швидкістю 3 - 5 см 3 /хв через хроматографічну колонку, заповнену активним вугіллям (висота шару 15 - 20 см). Перші 25-30 см 3 проби, що пройшла через колонку, відкидають.

Як правило, пофарбовані сполуки антропогенного походження сорбуються активним вугіллям практично повністю, тоді як природні (гумусові речовини) - лише частково. При неусувається активним вугіллям кольоровості проби, обумовленої гумусовими речовинами, визначення кінцевої точки титрування значно полегшується використанням порівняння злегка перетитрованої проби цієї води (проби-свідка).

Осад у склянці і фільтр промивають 2 - 3 рази невеликими порціями води, що дистилює, збираючи промивні води в ту ж колбу. Після цього доводять розчин у колбі до мітки, перемішують, відбирають з колби необхідну аліквоту і титрують її відповідно до .

11.3.6 При досить високій концентрації кальцію усунути впливи, що заважають, можна розведенням проби дистильованою водою.

12 Обчислення та оформлення результатів вимірювань

12.1 Масову X, мг/дм 3 і молярну Х м, ммоль/дм 3 КВЕ, концентрацію кальцію в аналізованій пробі води знаходять за формулами

(3)

де 20,04 - маса молячи КВЕ кальцію (1/2 Са 2+), г/моль;

З m р- молярна концентрація розчину трилону Б, моль/дм 3 КВЕ;

V m р- Об'єм розчину трилону Б, що пішов на титрування проби, см 3;

V - обсяг проби води, взятий для титрування, см3.

Якщо усунення кольоровості проби здійснювалося за допомогою суспензії гідроксиду алюмінію, отриманий результат множать на 1,25.

12.2 Результат виміру в документах, що передбачають його використання, подають у вигляді:

(4)

де - середнє арифметичне значення двох результатів, різниця між якими не перевищує межі повторюваності r(2,77 s r). Значення s r наведені в таблиці;

± D - межі характеристики похибки результатів вимірювань даної масової концентрації кальцію (таблиця ).

Чисельні значення результату вимірювань повинні закінчуватися цифрою того ж розряду, що значення похибки; останні не повинні містити більше двох цифр.

12.3 Допустимо подавати результат у вигляді

(4)

де ± D л - межі характеристик похибки результатів вимірювань, встановлені під час реалізації методики в лабораторії та забезпечувані контролем стабільності результатів вимірювань.

Примітка - Допустимо характеристику похибки результатів вимірювань при впровадженні методики в лабораторії встановлювати на основі виразу D л = 0,84×D з подальшим уточненням у міру накопичення інформації в процесі контролю стабільності результатів вимірювань.

12.4 Результати вимірювань оформлюють протоколом або записом у журналі за формами, наведеними у Посібнику з якості лабораторії.

13 Контроль якості результатів вимірювань під час реалізації методики в лабораторії

13.1 Загальні положення

13.1.1 Контроль якості результатів вимірювань під час реалізації методики в лабораторії передбачає:

Оперативний контроль виконавцем процедури виконання вимірювань (на основі оцінки повторюваності, похибки під час реалізації окремо взятої контрольної процедури);

13.1.2 Періодичність оперативного контролю та процедури контролю стабільності результатів виконання вимірювань регламентують у Посібнику з якості лабораторії.

13.2 Алгоритм оперативного контролю повторюваності

13.2.1 Контроль повторюваності здійснюють для кожного з результатів вимірювань, отриманих відповідно до методики. Для цього відібрану пробу води ділять на дві частини і виконують вимірювання відповідно до розділу .

13.2.2 Результат контрольної процедури rдо , мг/дм 3 розраховують за формулою

r до = | Х 1 - Х 2 |, (6)

де Х 1 Х 2 - результати вимірювань масової концентрації кальцію в пробі, мг/дм 3 .

13.2.3 Межа повторюваності r n , мг/дм 3 розраховують за формулою

r n = 2,77 × s r , (7)

де s r - Показник повторюваності, мг/дм 3 (таблиця).

13.2.4 Результат контрольної процедури повинен відповідати умовам

13.3 Алгоритм оперативного контролю процедури виконання вимірювань з використанням методу добавок разом із методом розведення проб

13.3.1 Оперативний контроль процедури виконання вимірювань з використанням методу добавок спільно з методом розведення проби проводять, якщо масова концентрація кальцію в робочій пробі становить 10 мг/дм 3 і більше. В іншому випадку оперативний контроль проводять з використанням методу добавок згідно з . Для введення добавок використовують ДСО або атестований розчин кальцію (додаток).

13.3.2 Оперативний контроль виконавцем процедури виконання вимірювань проводять шляхом порівняння результатів окремо взятої контрольної процедури К з нормативом контролю До.

13.3.3 Результат контрольної процедури Кк, мг/дм 3 розраховують за формулою

(9)

де - результат контрольного вимірювання масової концентрації кальцію в пробі, розведеної в h раз, з відомою добавкою, мг/дм 3;

Результат контрольного вимірювання масової концентрації кальцію в пробі, розведеної в h разів, мг/дм 3 ;

13.3.4 Норматив контролю К, мг/дм 3 розраховують за формулою

(10)

де D лх ² ( D лх ¢ та D лх ) - значення характеристик похибки результатів вимірювань, встановлені при реалізації методики в лабораторії, що відповідають масовій концентрації кальцію в розбавленій пробі з добавкою (розбавленою пробі, робочою пробою), мг/дм 3 .

Примітка - Допустимо для розрахунку нормативу контролю використовувати значення характеристик похибки, отримані розрахунковим шляхом за формулами D лх ¢

13.3.5 Якщо результат контрольної процедури задовольняє умову:

13.4.1 Контроль виконавцем процедури виконання вимірювань проводять шляхом порівняння результатів окремо взятої контрольної процедури К з нормативом контролю К.

13.4.2 Результат контрольної процедури Кк, мг/дм 3 розраховують за формулою

(12)

де - Результат контрольного вимірювання масової концентрації кальцію в пробі з відомою добавкою, мг/дм 3 ;

Результат вимірювання масової концентрації кальцію в робочій пробі, мг/дм 3;

С - концентрація добавки, мг/дм 3 .

13.4.3 Норматив контролю похибки К, мг/дм 3 розраховують за формулою

(13)

де D лх ¢ (D лх ) - значення характеристики похибки результатів вимірювань, встановлені при реалізації методики в лабораторії, що відповідають масовій концентрації кальцію в пробі з добавкою (робочою пробі), мг/дм 3 .

Примітка - Допустимо для розрахунку нормативу контролю використовувати значення характеристик похибки, отримані розрахунковим шляхом за формулами D лх ¢ = 0,84×Dх¢ і Dлс = 0,84×Dх.

3.4.4 Якщо результат контрольної процедури задовольняє умову

В.5 Процедура приготування атестованих розчинів

В.5.1 Приготування атестованого розчину кальцію АР1-Са

На терезах високого класу точності зважують у поліпропіленовій склянці місткістю 250 см 3 31,216 г карбонату кальцію з точністю до четвертого знака після коми. Наважку змочують дистильованою водою і поступово додають 120 см 3 соляної кислоти (1:1) при перемішуванні. Накривають склянку чистим склом годинника і залишають стояти до розчинення.

Після розчинення обережно, по паличці, переносять розчин через вирву в мірну колбу місткістю 250 см 3 . Три-чотири рази обполіскують склянку і вирву дистильованою водою і переносять змив у ту ж колбу. Доводять розчин у колбі дистильованою водою до мітки та перемішують.

Отриманому розчину приписують масову концентрацію кальцію 50,0 мг/см3.

В.5.2 Приготування атестованого розчину АР2-Са

У мірну колбу місткістю 250 см 3 вносять 25,0 см 3 розчину кальцію АР1-Са піпеткою з однією позначкою місткістю 5 см 3 . Об'єм розчину доводять до мітки на колбі дистильованою водою і перемішують.

Отриманому розчину приписують масову концентрацію кальцію 5,00 мг/см3.

В.6 Розрахунок метрологічних характеристик атестованих розчинів

В.6.1 Розрахунок метрологічних характеристик атестованого розчину АР1-Са

Атестоване значення масової концентрації кальцію С 1 мг/см 3 розраховують за формулою

(В 1)

де m - Маса навішування карбонату кальцію, г;

V - місткість мірної колби, см 3;

40,08 та 100,09 - маса молю кальцію та карбонату кальцію, відповідно, г/моль.

Розрахунок межі можливих значень похибки встановлення масової концентрації кальцію у розчині АР1-Са D 1

, (В 2)

де 1 - приписане розчину значення масової концентрації кальцію, мг/см 3 ;

D m - граничне значення можливого відхилення масової частки основної речовини у реактиві від приписаного значення m, %;

m - масова частка основної речовини у реактиві, приписана реактиву кваліфікації х.ч., %;

D m - гранична можлива похибка зважування, г;

m - маса навішування карбонату кальцію, г;

D V - граничне значення можливого відхилення обсягу мірної колби від номінального значення, см 3;

V - номінальний обсяг використовуваної мірної колби, см 3 .

Похибка встановлення масової концентрації кальцію в розчині АР1-С дорівнює

В.6.2 Розрахунок метрологічних характеристик атестованого розчину АР2-Са

Атестоване значення масової концентрації кальцію З 2 мг/см 3 розраховують за формулою

(У 3)

де 1 - приписане розчину АР1-Са значення масової концентрації кальцію, мг/см 3 ;

V 1

V 2 - Місткість мірної колби, см3.

Розрахунок похибки встановлення масової концентрації кальцію у розчині АР2-Са D 2 , мг/см 3 проводиться за формулою:

(В 4)

де 2 - приписане розчину АР2-Са значення масової концентрації кальцію, мг/см 3 ;

D 1 - похибка приготування атестованого розчину АР1-Са, мг/см3;

З 1 - приписане розчину АР1-Са значення масової концентрації кальцію, мг/дм 3;

D V 1 - граничне значення можливого відхилення обсягу V 1 від номінального значення, см 3;

V 1 - об'єм розчину АР1-Са, що відбирається піпеткою, см 3;

D V 2 - граничне значення можливого відхилення місткості мірної колби від номінального значення, см 3;

V 2 - Місткість мірної колби, см 3 .

Похибка встановлення масової концентрації кальцію у розчині АР2-Са дорівнює

О 7 Вимоги безпеки

Необхідно дотримуватись загальних вимог техніки безпеки при роботі в хімічних лабораторіях.

В.8 Вимоги до кваліфікації виконавців

Атестовані розчини може готувати інженер або лаборант із середньою професійною освітою, який пройшов спеціальну підготовку та має стаж роботи у хімічній лабораторії не менше 6 місяців.

В.9 Вимоги до маркування

На склянки з атестованими розчинами мають бути наклеєні етикетки із зазначенням умовного позначення атестованого розчину, масової концентрації кальцію в розчині, похибки її встановлення та дати приготування.

В.10 Умови зберігання

Атестований розчин АР1-Са зберігають у щільно закритій склянці протягом року.

Атестований розчин АР2-Са зберігають у щільно закритій склянці трохи більше 3 міс.

Федеральна служба з гідрометеорології та моніторингу
довкілля

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
«ГІДРОХІМІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

СВІДЧЕННЯ № 55.24-2006
про атестацію МВІ

Методика виконання вимірювань масової концентрації кальцію у воді титриметричним методом із трилоном Б.

розроблена ГУ "Гідрохімічний інститут" (ГУ ДХІ)

та регламентована РД 52.24.403-2007

атестована відповідно до ГОСТ Р 8.563-96 із змінами 2002 р.

Атестацію здійснено за результатами експериментальних досліджень

В результаті атестації МВІ встановлено:

1. МВІ відповідає вимогам, що пред'являються до неї, і має наступні основні метрологічні характеристики:

Діапазон вимірів, значення характеристик похибки та її складових (Р = 0,95)

Діапазон вимірювань масової концентрації кальцію X, мг/дм 3	Показник повторюваності (середньоквадратичне відхилення повторюваності) s r , мг/дм 3	Показник відтворюваності (середньоквадратичне відхилення відтворюваності) s R , мг/дм 3	Показник правильності (кордони систематичної похибки за ймовірності Р = 0,95) ± Dс, мг/дм 3	Показник точності (кордони похибки за ймовірності Р = 0,95) ±D , мг/дм 3
Від 1,0 до 200,0 включно.	0,1 + 0,004× Х	0,1 + 0,031× Х	0,1 + 0,018× Х	0,2 + 0,063× Х

2. Діапазон вимірювань, значення меж повторюваності та відтворюваності при довірчій ймовірності Р = 0,95

3. При реалізації методики у лабораторії забезпечують:

Оперативний контроль виконавцем процедури виконання вимірювань (на основі оцінки повторюваності та похибки при реалізації окремо взятої контрольної процедури);

Контролює стабільність результатів вимірювань (на основі контролю стабільності середньоквадратичного відхилення повторюваності, середньоквадратичного відхилення внутрішньолабораторної прецизійності, похибки).

Періодичність оперативного контролю та процедури контролю стабільності результатів виконання вимірювань регламентують у Посібнику з якості лабораторії.

Головний метролог ГУ ДХІ А. А. Назарова