Люмбаго симптоми причини лікування. Люмбаго чи ішіас: основні симптоми ураження нервів. Хвороба люмбаго: класифікація та стадії хвороби

Люмбаго- це захворювання, основним проявом якого є простріли в попереку; вони можуть мати форму нападу і безперервно завдавати фізичного дискомфорту протягом тривалого часу, порушуючи прийнятий розпорядок дня.

Найчастіше недуга є наслідком інших уражень опорно-рухового апарату, тому для встановлення відповідного діагнозу та призначення лікування потрібне звернення за допомогою до фахівців.

Що таке Люмбаго?

Люмбаго відноситься до неврологічним захворюванням, які зазвичай виникають у людей старше 25 років незалежно від статі.

Воно здатне не тільки завдавати значного фізичного дискомфорту і провокувати напади сильного болю, а й перейти в хронічну форму, тому потрібно своєчасне звернення за професійною медичною допомогою.

Клінічна картина, що розвивається при люмбаго, схожа на сценарій розвитку деяких інших неврологічних захворювань, у тому числі і – з цієї причини поставити відповідний діагноз може тільки фахівець.

Відповідно до міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10) цій недузі присвоєно код M54.5.

Люмбаго з ішіасом

• Полягає у введенні розчину в область хребта, процедура виконується лише фахівцем при затяжному перебігу люмбаго.
• Основна мета подібних заходів– це усунення гострого болю та фізичного дискомфорту, повернення рухливості.
• У найскладніших випадках новокаїнового розчину буває недостатньо, та практикуються блокади із задіянням гормональних засобів, застосовується «Гідрокортизон», «Діпроспан» та інші кортикостероїди.

Гомеопатія

Для лікування люмбаго можливе застосування і гомеопатичних засобів, найбільшу ефективність продемонстрували два препарати.

Препарат "Траумель-С":

• Дозволяє знімати біль, усувати набряки та зменшувати запалення.
• Препарат випускається у формі мазі для місцевого застосування., ін'єкційного розчину або таблетки.
• Ефективність засобу обумовлена ​​природним впливом натуральних компонентів, включених до складу; тому протипоказанням є схильність до прояву алергічної реакції.

Траумель-С

Засіб гомеопатії "Цель-Т":

• Є гомеопатичним препаратом на основі сірки,він застосовується на лікування різних захворювань суглобів, але ефективний і за люмбаго.
• В даному випадку найкраще підійдуть таблетки, які необхідно тримати під язиком до повного розчинення.
• Залежно від виразності больових відчуттівза добу допускається приймати до 8 таблеток.

Люмбаго під час вагітності

Синдром люмбаго є загрозою для плода на будь-якому терміні вагітності, оскільки при цьому захворюванні підвищується ризик викидня.

При вагітності можуть призначатися такі заходи для лікування люмбаго:

• Носіння бандажудля підтримання передньої черевної стінки.
• Короткочасне докладання льоду до попереку.Зігрівальні засоби та мазі з подібним ефектом застосовувати під час вагітності категорично заборонено, термічний вплив на цю область може спровокувати відкриття маткових кровотеч.
• Використання протизапальних нестероїдних препаратів, безпечних для вагітної. Допустимість подібних заходів визначається фахівцем залежно від виразності симптомів люмбаго, терміну вагітності, протипоказань та інших факторів.

Реабілітація

Реабілітаційні заходи – це фінальна частина лікування люмбаго, вони необхідні для досягнення таких цілей:

• Зменшення ризику рецидивів.
• Зменшення тиску на коріння сідничного нерва.
• Зміцнення м'язового корсету.

Тривалість періоду реабілітації визначається лікарем, вона залежить від особливостей перебігу захворювання.

Зазвичай у цей час потрібно дотримуватися таких правил:

• Носіння корсета, що фіксує, при серйозних фізичних навантаженнях або піднятті ваг.
• Проведення відпустки у бальнеолікарні.
• Виконання лікувальної гімнастики.
• Прийняття соляних ванн.
• Терапія з використанням лікувального бруду.
• Проходження курсу масажу.

Що не можна робити за люмбаго?

При люмбаго категорично заборонені такі дії:

• Продовження активної діяльності та недотримання постільного режиму.
• Нагинання та часті зміни положення поперекового відділу.
• Самолікування та підняття тяжкості, здійснення різких рухів.
• Використання будь-яких засобів для зігріву на початковій стадії захворювання.
• Відвідування лазні та сауни, тому що гріти в гострій фазі не можна.

Профілактика та харчування

Цілком виключити ризик виникнення люмбаго неможливо, але дотримання наступних профілактичних заходів дозволить мінімізувати ймовірність розвитку захворювання:

• Періодична зміна положення спинипід час здійснення фізичної діяльності.
• Ведення здорового способу життя та заняття спортом, найбільш корисне виконання вправ на турніку та плавання.
• Правильне підняття ваг,що передбачає попереднє присідання з напрямком навантаження на м'язову масу рук.
• Підкладка під матрац листової фанеридля забезпечення достатньої жорсткості спального місця та своєчасне лікування неврологічних захворювань.

Зниження навантаження на хребет

Забезпечення здорового харчування та нормалізація раціону – це основне правило як лікування, так і профілактики люмбаго.

Основні правила дієти полягають у наступному:

• Споживання великої кількості свіжих фруктів, овочів та зелені. При необхідності додаткових прийомів вітамінно-мінеральних комплексів.
• Відмова від вживання гострих страв, різних спецій та приправ.
• Мінімізація або повна відмова від споживання солі.
• Мінімізація надходження жирів, особливо тваринного походження.
• Міцний чай, спиртовмісні напої та будь-яка кава повинні бути повністю виключені.

Чи беруть до армії з люмбаго?

Є можливість звільнення від служби в армії за люмбаго за наявності наступних факторів:

• Періодично повторювані нападизахворювання незалежно від його фори та ступеня.
• Порушення функціонування рук чи ніга також будь-які інші залишкові патології, що є наслідком люмбаго.
• Наявність записів невролога у медичній карті, що підтверджують ці факти.

У деяких випадках призовники з люмбаго проходять військову службу, але визначаються до військ, де не потрібна підвищена фізична підготовка.

Висновок

Багато людей несерйозно ставляться до прострілів у спині та затягують звернення за медичною допомогою. Не варто намагатися самостійно поставити діагноз і призначити собі лікування, подібні симптоми можуть бути свідченням наявності різних захворювань.

Є характерним видом болю в ділянці попереково-крижового відділу хребта, що виникає на тлі дегенеративних змін або травм хребетного стовпа. Стан супроводжується гострим болем у попереку та вираженими руховими обмеженнями. Діагноз встановлюється на підставі клінічної картини, результатів спондилографії, МРТ або КТ хребта, аналізів крові та спинномозкової рідини. Лікування спрямоване на усунення причинного фактора, а також больової реакції, запалення, набряклості та порушення руху хребта.

МКБ-10

M54.5Біль унизу спини

Загальні відомості

Люмбаго - це патологічний стан, який ще в народі називають «прострілом» у попереку. Патологічний процес може бути первинним, внаслідок вікових змін хребетного стовпа, та вторинним, проявом іншого захворювання (люмбалізації, грижі, підвивиху хребця, травми, остеохондрозу хребта та ін.). Найчастіше Люмбаго має вторинний характер і розвивається на тлі іншого патологічного процесу. Не зустрічається у дітей та підлітків, найчастіше спостерігається у людей молодого та середнього віку (після 25 років), рідше похилого віку. Досить швидко перетворюється на хронічну форму. Не варто плутати біль при люмбаго та радикуліті, вони представлені різними патологічними процесами.

Головна причина появи прострілу в попереку - перевтома та напруга м'язів поперекової області внаслідок різких рухів, підвищених фізичних навантажень. Люмбаго виникає при деструктивних змінах у хребті. У відповідь на роздратування нервових закінчень та рецепторів, розташованих в області фіброзного кільця міжхребцевого диска, відбувається рефлекторний спазм м'язів, що супроводжується болючими відчуттями. Помічено, що люмбаго найчастіше зустрічається серед чоловіків середнього віку. Спровокувати розвиток поперекового прострілу може перегрівання тканин попереку (під час активної роботи, занять спортом) з подальшим переохолодженням; перенапруга м'язів; неакуратні повороти, різкі рухи корпусом; випадання міжхребцевого диска; загострення інфекційних процесів. Після впливу травмуючого фактора в хребетно-дисковому сегменті відбувається надрив фіброзного кільця, протрузія міжхребцевого диска, зміщення ядра пульпозного, надрив зв'язок.

Симптоми люмбаго

Сильний біль у попереку – основна ознака люмбаго. Больовий напад з'являється в момент інтенсивного навантаження або через деякий час після дії фактора, що схиляє (переохолодження, випадання міжхребцевого диска). Біль нестерпний, що паралізує людину на деякий час; він застигає у позі, де його захопив напад, іноді хворі падають. Біль може бути прострілювальний, пульсуючий, віддавати поруч розташовані тканини і органи. Поперек «скута», тобто м'язи різко напружені, іноді напруга поширюється і на м'язи сідниці, ніг; тулуб дещо нахилений уперед. Згинання в попереку неможливе (симптом дошки). У ліжку хворі лежать на спині з піднятими до живота ногами або на животі з підкладеною подушкою. Сідають пацієнти вкрай обережно, спираючись на руки (симптом триніжка).

Пацієнта напад люмбаго захоплює зненацька: він завмирає у певній позі, боїться поворухнутись і змінити положення тіла, оскільки навіть незначний рух викликає посилення болю. Тривалість нападу поперекового прострілу може бути різною - від кількох хвилин до 1-2 години і навіть доби. Інтенсивність болю може бути настільки високою, що хворим потрібна негайна допомога лікаря невролога або вертебролога.

Діагностика люмбаго

Клінічної картини люмбаго буває достатньо, щоб поставити вірний діагноз. В анамнезі пацієнта найчастіше спостерігаються остеохондроз, міжхребцеві грижі, травми хребетного стовпа та інші патології опорно-рухового апарату.

Для отримання максимально докладної інформації призначаються МРТ або КТ хребта, спондилографія, оскільки ці методи обстеження дозволяють встановити патологічні зміни в кістково-суглобових структурах, виявити остеофіти, визначити локалізацію запалення. Люмбальна пункція застосовується з метою забору спинномозкової рідини з подальшим її вивченням, іноді даний спосіб обстеження застосовується одночасно із введенням знеболювальних, протизапальних засобів безпосередньо в осередок запалення та болю. Також застосовується мієлографія – рентгенографія хребта, що виконується після люмбальної пункції, із введенням контрасту.

Лабораторні методи дослідження призначаються з метою виявлення в аналізі крові присутності очевидних ознак запального процесу (підвищений вміст лейкоцитів, зсув лейкоцитарної формули).

Лікування люмбаго

Лікування люмбаго має бути спрямоване на причину розвитку хвороби – деструктивні зміни у суглобах хребетного стовпа. Також фахівці приділяють увагу симптомам патології: болю, запаленню, набряку, обмеженням у рухах. Під час нападу призначаються анальгетики, нестероїдні протизапальні засоби, спазмолітики.

У гострому періоді захворювання призначається постільний режим. Заборонено активні рухи, які можуть посилювати біль або провокувати появу нових нападів люмбаго. Постільне місце повинно бути помірно жорстким, ні в якому разі не можна спати на ліжку з пружинами, що провисли, і нерівному, м'якому матраці. За допомогою УФ-опромінення, лікувального масажу та інших фізіопроцедур вдається знизити інтенсивність болю, усунути ознаки запалення та зменшити патологічні прояви. Дуже важливо відповідально підходити до всіх лікарських призначень, не порушувати постільний режим, не зменшувати та не збільшувати дозування призначених лікувальних препаратів.

Для поліпшення кровотоку та лімфообігу пацієнтам показано застосування наступних процедур: голкорефлексотерапія, ампліпульстерепія, мануальна терапія, лікувальна гімнастика (ЛФК), грязьове лікування, аплікації з лікувальними складами на поперек, класичний розслабляючий. Рекомендується поєднувати мануальну терапію з голкорефлексотерапією та масажем. Фізіолікування запускає регенеративні процеси, бореться з набряклістю тканин, зменшує больові відчуття та швидко відновлює працездатність.

Спеціальні гімнастичні вправи призначаються після зняття гострого болю та запалення. Помірні фізичні навантаження надають комплексний вплив на тканини попереку та хрящові структури хребта: зміцнюють м'язовий каркас, який утримує хребці в природному положенні і не допускає розвитку міжхребцевих гриж; активізують обмінні процеси у суглобах хребетного стовпа; посилюють процеси самовідновлення та регенерації; підвищують еластичність зв'язок та хрящів хребта; розширюють амплітуду рухів; знижують ризик появи рецидивів люмбаго; покращують прогноз при остеохондрозі, міжхребцевій грижі; знімають м'язову напругу.

Найважливіший лікувальний захід при люмбаго - це кіфозування поперекового відділу хребта. Хворий повинен бути покладений на спину із зігнутими під прямим кутом у тазостегновому та колінному суглобах ногами, з опорою гомілки на табурет, покритий ковдрою. У деяких випадках для хворого більш фізіологічним буде становище на животі, під який підкладають кілька подушок.

Хворим із люмбаго рекомендується хоча б кілька разів на рік відпочивати на морі, в умовах жаркого клімату. Морська вода та повітря сприяють відновленню метаболізму в тканинах хребта, посилюють еластичність зв'язок та суглобів, знімають хворобливі відчуття.

Прогноз та профілактика

За своєчасного звернення за медичною допомогою прогноз при люмбаго сприятливий. Але, якщо не виконувати лікарські рекомендації, пропускати походи до лікарів, не берегти своє здоров'я, то поперекові простріли з'являтимуться все частіше. Рано чи пізно виникнуть так звані корінцеві синдроми (радикуліти) та незворотні наслідки, здатні викликати інвалідизацію та зниження якості життя.

Для профілактики появи люмбаго рекомендується уникати переохолодження. Після фізичної роботи або занять спортом не можна відразу виходити на вулицю або занурюватися у прохолодну воду. Необхідно також уникати різких поворотів тулуба, щоб випадково не спровокувати усунення хребців.

Якщо під час різкого повороту або підняття тяжкості виникає гострий біль у попереку, який посилюється при будь-якій спробі здійснити рух, такий стан незалежно від причини болю називається люмбаго. Як правило, напад супроводжується сильним спазмом м'язів, при якому необхідно повністю розслабити спину, для зменшення больових відчуттів.

Якщо у вас хоч раз були такі простріли в попереку, то вам просто необхідно знати перші симптоми та методи лікування люмбаго. Так як на ранніх етапах це захворювання досить легко піддається лікуванню.

Досить часто бувають випадки, коли люмбаго є наслідком серйознішого захворювання, але сильний біль у попереку перетягує всю увагу на себе, тим самим приховуючи справді тяжку хворобу. У цій статті ви дізнаєтеся про всі дієві способи лікування люмбаго, в якому випадку необхідно звертатися до лікаря, а в якому можна обійтися лікуванням в домашніх умовах. Також ми розповімо як запобігти можливим наслідкам, при яких позбутися недуг буде вже неможливо.

Симптоми та причини «прострілів» у попереку

Симптоми люмбаго (по-народному «простріл») виникають з таких причин:

1. Утиск нервового волокна в товщі м'яза при переохолодженні та піднятті тяжкостей;
2. Зміна рухливості міжхребцевих сегментів. Через міжхребцеві диски проходять нервові стовбури, які можуть ущемлятися при грижовому випинанні, остеохондрозі, спондильозі;
3. При тривалому положенні людини на животі під час сну із підтягнутими ногами.

Симптоми прострілу з'являються найчастіше після переохолодження чи підняття тяжкості. При найменшому повороті, нахилі, скоєнні рухів у людини з'являються болючі відчуття, які заважають розігнути поперековий відділ хребта.

Клінічні ознаки формуються залежно від причини захворювання:

• При міжхребцевій грижі – біль з іррадіацією у сідниці та нижні кінцівки;
• При остеохондрозі – локальний больовий синдром хребта;
• При спастичних м'язових скороченнях - розлиті болючі відчуття в спині;
• При гіперлордозі - періодичні ниючі болі протягом 1-2 днів.

Лікарі-терапевти та неврологи знають, що діагноз люмбаго можна встановлювати тоді, коли людина скаржиться на простріл після того, як вона постояла під струменем води. Неприємні відчуття хворий відчуває вже після виходу з ванної кімнати, а вимушена поза виникає за кілька хвилин – так починається люмбаго.

Захворювання триває 1-2 дні (при остеохондрозі) або кілька місяців (при міжхребцевій грижі).

Додаткові причини

Часті причини прострілу– запалення міжостистої зв'язки хребта та подразнення фіброзного кільця міжхребцевого диска поперекового відділу.

При люмбаго, як і за більшості хвороб хребетного стовпа, больовий синдром має неспецифічний характер. Його інтенсивність та тривалість залежить від причини. До нього призводить подразнення нервових рецепторів м'яких тканин, кісткової системи та міжхребцевих дисків.

Для пояснення етіології захворювання лікарі користуються терміном "хребетно-дисковий сегмент" (ПДС). Зміни в даній анатомічній структурі призводять до больових відчуттів через подразнення нервових рецепторів.

Хворобу люмбаго можна лікувати лише після встановлення причини патології. Інакше не можна гарантувати запобігання рецидивам недуги. Використання протизапальних та знеболювальних засобів, у більшості випадків, дозволяє усунути больовий синдром та ліквідувати вимушену позу, але не можна гарантувати, що хвороба не з'явиться знову.

Інші симптоми прострілу:

1. Набряклість та локальне булавоподібне потовщення м'яза;
2. Асиметричність тулуба;
3. Оніміння нижніх кінцівок;
4. Втрата чутливості шкіри;
5. Завмирання – вибір людиною комфортної пози, що усуває больовий синдром.

Окремо слід виділити ознаки люмбаго з ішіас. При даній формі захворювання терапевти встановлюють діагноз люмбоішіалгії. Її симптоми виявляються в такий спосіб:

1. На початкових стадіях з'являється слабкий біль, що тягне в попереку;
2. Виникає напруга поперекового або крижового відділу хребта;
3. Тривалий напад призводить до згладжування поперекового лордоза;
4. Больовий синдром зменшується у спокої;
5. Утиск нерва призводить до іррадіації больових відчуттів на нижні кінцівки та сідниці;
6. Відчуття «повзання мурашок», поколювання в попереку та сідницях.

Симптоми прострілу з боку інших органів:

• Больовий синдром неясного генезу;
• Запори;
• Прискорене сечовипускання;
• Порушення статевих функцій;
• Стомлюваність та загальна слабкість;
• Порушення процесу травлення.

Перша допомога при люмбаго

Простріл наздоганяє людину раптово, і це може статися в будь-якому місці: вдома, на вулиці або на роботі.
Фахівці розробили рекомендації щодо першої допомоги за люмбаго, яких необхідно дотримуватися до прибуття лікаря.

• Знайдіть та зберігайте вимушене становище – ту позу, в якій біль можна терпіти.
• Не робіть різких рухів, намагайтеся якнайменше рухатися. Якщо можливо, скористайтеся сторонньою допомогою.
• Прийміть таблетку знеболювальної із протизапальною дією – Ібупрофен (Нурофен), Диклофенак (Вольтарен, Ортофен).
• Ввітріть в поперек протизапальну мазь без зігрівальної дії. Підійдуть Вольтарен, Фастум-Гель, Диклофенак, Фіналгель, Кетопрофен.
• Надягніть вовняний еластичний пояс. Він зафіксує хребет, зігріє, зменшить набряк.
• Ляжте на тверду поверхню, зігніть ноги під прямим кутом та помістіть під них валик. Також можна розташуватись животом на подушці.

Медикаментозна терапія

Лікування люмбаго потребує екстреної тактики. Якщо утиск нервових стовбурів існує довго, виникають серйозні проблеми з травленням, сечовипусканням та іншими органами, які іннервуються спинномозковим сплетенням.

Що робити, коли прострелило поперек:

• Жодних різких рухів. Підберіть зручну позу, покличте близьких і попросіть їх надати першу допомогу (допомогти дійти до ліжка);
• Прийміть у ліжку зручну позу, підкладіть під поперек подушки, підігніть ноги в колінах і полежіть деякий час до заспокоєння болю.
• Коли лікар приїде, то він проведе кваліфіковане медикаментозне лікування. Воно передбачає призначення протизапальних та знеболювальних засобів;
• Якщо фахівець скаже, що люмбаго пройдіть самостійно, не вірте;
• Наполягайте на госпіталізації, щоб виконати рентгенографію у медичній установі. Навіть найграмотніше медикаментозне лікування без виявлення причини патології не здатне запобігти рецидивам;
• Після госпіталізації лікар може призначити також фізіотерапевтичні процедури - витяг хребта, діатермічні струми;
• Для зняття спазмів м'язів можуть бути призначені спазмолітичні засоби;
• В якості місцевої терапії використовуються креми та мазі з протизапальними та знеболюючими властивостями;
• При частій появі люмбаго лікарі порадять дієту з обмеженням копченої та гострої їжі.

Слід розуміти, що уколи принесуть лише тимчасове полегшення. Ефективність позбавлення патології вимагає постільного режиму, ретельного дотримання рекомендацій лікарів та застосування всіх видів терапії патології, у тому числі і народних засобів.

Традиційне лікування люмбаго

Класична схема лікування люмбаго передбачає заходи, необхідні для зняття гострого стану: повне «розвантаження» попереку та медикаментозну терапію (знеболення, усунення спазмів та запалення).

У гострому періоді люмбаго показаний суворий постільний режим, заборонені будь-які види фізичної активності, гарячі ванни, грілки, гірчичники, мазі, що розігрівають, масаж.

Альтернативні методи терапії люмбаго

Багато альтернативних методів лікування люмбаго можна застосовувати з підгострого періоду, коли хвороба пішла на спад, але болі та спазми все ще зберігаються.

Фізіотерапія

Фізіотерапевтичні сеанси дозволені з 2-3 дня захворювання з метою знеболювання, зняття запалення, набряклості, відновлення кровообігу та рухливості попереку.

При люмбаго застосовуються такі фізіопроцедури:

• холодні компреси - докладання холоду до хворої області при необхідності знижує неприємні відчуття та запалення;
• - 15-20 хвилин на день усуває біль та набряки;
• діадинамотерапія - щоденні сеанси протягом 1-1,5 тижнів блокують нервові імпульси, відповідальні за простріли;
• ампліпульстерепія – курс з 5-10 процедур відновлюють пошкоджені нервові та м'язові волокна;
• електрофорез – дозволяє доставляти знеболювальні та протизапальні речовини до нервових закінчень та зменшити дози препаратів, що приймаються перорально та у вигляді уколів.

Мануальні техніки

У руках досвідченого остеопату або мануального терапевта хворий на люмбаго має всі шанси позбутися болю, відновити правильне положення хребців, усунути защемлення нервових корінців, розслабити м'язові затискачі.

Однак лікуватися такими методами можна лише поза загостренням і якщо немає протипоказань. Про це потрібно дізнатися у свого невролога.

Стимуляція біологічно активних точок на тілі сприяє зниженню м'язового тонусу, полегшення болю та запалення нервових закінчень. Для лікування люмбаго підходять методи акупунктури, точкового масажу, електропунктури. У домашніх умовах для лікування допускається використання килимків-аплікаторів.

Масаж

Легкий масаж при люмбаго допомагає покращити місцевий кровообіг, нормалізувати лімфоток, зняти набряклість, запалення, біль.

Дозволено тільки м'які масажні прийоми в ділянці нирок:

• погладжування,
• розтирання,
• розминання.

Операція

Якщо за допомогою перерахованих вище методів не вдається досягти стійкого ефекту, то усуненням больового синдрому слід зайнятися хірургам. Залежно від причини люмбаго можуть виконувати різні операції, суть яких полягає в одному - ліквідації патологічних утворень. Будь то міжхребцеві грижі, остеофіти чи пухлини – вони підлягають видаленню. Коли діагностовано виражений спондилолістез, для усунення зміщення роблять фіксацію хребців. Будь-яке хірургічне втручання потребує подальших реабілітаційних заходів, обсяг яких визначається характером операції та станом пацієнта.

Поява люмбаго має стати приводом для поглибленого обстеження. Тільки точний та своєчасно поставлений діагноз дасть можливість лікарю призначити адекватне лікування, окремі аспекти якого можна застосувати і в домашніх умовах.

Лікувальна фізкультура

У момент нападу люмбаго фізична активність обмежена, але це не означає, що потрібно лежати у ліжку абсолютно нерухомо. Хворому доступні такі вправи, як:

1. обертання стопами;
2. підйом та опускання рук;
3. згинання пальців;
4. дихальна гімнастика;
5. підйом та відведення ніг.

З 3-4 днів до вказаних вправ можна додати:

1. піднімання таза з лежачого становища;
2. почергове та одночасне підтягування ступнів до сідниць;
3. розведення зігнутих колін убік;
4. підняття голови із напругою преса;
5. з упору на колінах – округлення та розслаблення спини (на вдих – видих), не допускаючи прогину в попереку.

Через тиждень дозволені повільні махи ногами назад із стійки на руках і колінах, підйом плечового пояса зі становища на спині із зігнутими ногами.

Гімнастика при люмбаго активізує кровообіг, покращує рухливість у попереку, розтягує м'язи та хребет.

Мануальна терапія

Лікування люмбаго може містити і сеанси мануальної терапії. При цьому фахівець використовує методики, завдяки яким усуваються м'язові блоки, викривлення, підвивихи фасеткових суглобів та зростає обсяг рухів у попереку. Таке лікування складається з елементів витягування, розгинання, кручення та згинання хребта. Як і заняття гімнастикою, мануальний вплив необхідно відкласти до усунення больового синдрому.

Народна медицина

• Зігріваючий пояс із собачої вовни.
• Протизапальний компрес із ромашкою.
  Змочити у відварі тканину, помістити на поперек і замотати пуховою хусткою.
• Пов'язка з листя лопуха.
  Шорсткою стороною листя покрити хвору область, закріпити вовняною хусткою, міняти в міру висихання;
• Протизапальна та знеболювальна маска із чорної редьки.
  Дрібно натерти коренеплід, поперек змастити олією, нанести кашку з редьки, покрити лляною серветкою та плівкою, зверху – теплою тканиною.
• Аплікація із червоної глини.
  Вологу глину підігріти і змішати зі скипидаром, розкотити в товстий коржик, накласти на спину, накрити серветкою і залишити до остигання.

Лікування люмбаго проходить зазвичай у домашніх умовах, якщо гострота симптомів та тяжкість стану не потребує госпіталізації.

1. Дотримуйтесь постільного режиму.
2. Відмовтеся від кави, солодощів, алкоголю, солоної та гострої їжі на весь час лікування.
3. Виконуйте всі розпорядження лікаря, альтернативні методи лікування застосовуйте тільки з його дозволу.

Поперек важливо тримати в теплі та виключити навантаження, крім рекомендованих вправ ЛФК.

Профілактичні заходи

Після одужання варто звернути увагу на профілактику виникнення рецидивів:

• зміцнювати м'язи спини регулярною гімнастикою;
• зайнятися лікуванням остеохондрозу, сколіозу, інших захворювань хребта;
• не допускати зайвої ваги;
• берегтися від травм;
• уникати переохолодження.

pomogispine.com/bolit-v/poyasnichno-kresttsovy-otdel/lyumbago.html

Лікування в домашніх умовах

Лікування люмбаго в домашніх умовах народними засобами дозволяє усунути хвороби шлунково-кишкового тракту. Найважливішою умовою для одужання є спокій та обмеження рухів. Щоб лікувати больовий синдром, потрібно носити ортопедичний корсет.

Постарайтеся не застосовувати сильні знеболювальні уколи. Вони тимчасово позбавлять больового синдрому, але істотно ускладнять полегшення, яке настає, якщо лікувати патологію медичними препаратами та народними засобами.

• Звичайно, коли виникає простріл, перша допомога необхідна.
• Після усунення гострого люмбаго доцільність сильних препаратів для знеболювання знижується.
• На час лікування протипоказані лазня, масаж та сауна.
• Постарайтеся обійтися також без протизапальних засобів та новокаїнових блокад.
• Існують ефективні засоби для лікування патології у домашніх умовах.

Фізичний вплив

Масаж при люмбаго протипоказаний. Деякі лікарі призначають лише особливий прийом – погладжування для підготовки до лікувальної фізкультури. М'яка ніжна дія на м'язову тканину дозволить покращити кровопостачання та зняти спазматичні скорочення скелетної мускулатури.

Лікувальні вправи для позбавлення від прострілу:

1. Ляжте на спину і плавно піднімайте ноги нагору. Здійснюйте рухи повільно, щоб не спровокувати больовий синдром;
2. Наступна вправа для зміцнення черевної стінки. Прийміть вихідну позу як на попередньому кроці. Виконуйте почергові схрещування ногами плавно, на зразок руху ножицями;
3. У сидячому положенні на стільці робіть скручування тулуба. Вправа виконується плавно до появи болючих відчуттів. Спочатку обертайтеся в один бік, а потім в інший.

При проведенні ЛФК відразу після нападу гострого прострілу може бути потрібна допомога оточуючих людей. Попросіть близьких підстрахувати вас під час лікувальної фізкультури.

Гімнастика при люмбаго призначається відразу після зникнення гострого нападу. Її можна проводити у домашніх умовах.

Для підвищення ефективності лікування хвороби разом із переліченими вище рекомендаціями лікарі призначають терапію народними засобами. Найефективніші ліки для усунення прострілу в народі – ромашка, листя берези та тепла хустка. Лікування даними рослинами застосовувалося ще за давніх часів.

З листя берези та квіток ромашки готувалися компреси. Вони припускали рівне укладання листя на спину і обгортання їх теплою хусткою. Компрес використовувався проти ночі. Вранці пацієнт із люмбаго застосовував теплу ванну та душові процедури.

За допомогою цих ліків простріл виліковувався протягом тижня.

Таким чином, люмбаго – захворювання, яке потребує не тільки невідкладної допомоги, а й кваліфікованої медикаментозної терапії. Поєднання фармацевтичних препаратів, фізіотерапії та народних засобів дозволить ефективно лікувати недугу та запобігатиме появі рецидивів хвороби.

spinazdorov.ru/back/pojasnichnyj-otdel/ljumbago.html

Що таке люмбаго

Назва захворювання походить від слова «поперек» латинською мовою – lumbus. Саме нижня частина спини найчастіше страждає при інтенсивних тренуваннях, приймає на себе левову частку навантаження при тяжкій фізичній роботі, деформується при сидячому способі життя.

Якщо хворий скаржиться, що «зірвав» спину, піднімаючи штангу або рухаючи шафу, «застудив» поперек або в нього «защеміло» при різкому русі, найімовірніше, йдеться про люмбаго.

Біль у нижньому відділі хребта пов'язаний із подразненням нервових закінчень, що оточують хребці, внаслідок захворювання, травми, запального процесу та інших ушкоджуючих факторів.

• Суб'єктивно хворий відчуває сильні хворобливі простріли в ділянці попереку, що іноді віддають нижче по ходу сідничного нерва і посилюються при русі.
• М'язи, що оточують, наче кам'яніють і не можуть розслабитися, ще більше обмежуючи мобільність людини.
• Тривалість та інтенсивність больового синдрому багато в чому визначається його походженням.
• Люмбаго – часто не самостійна патологія, а симптом, що супроводжує основне захворювання.
• Щоб з'ясувати причину, що викликала його, необхідно звернутися до невролога.

Діагностування хвороби

Огляд лікаря-невропатолога

Для визначення характеру болю лікар натискає на болючі точки Вале (їх 9), які розташовані вздовж сідничного нерва і навколо його корінців:

• над кісткою таза між першим крижовим та останнім поперековим хребцями;
• в середній частині попереку, між великим рожном кістки стегна і сідничним бугром;
• у складці між сідницями;
• у середній частині задньої поверхні стегна;
• у ямці під коліном;
• між м'язами литок;
• на малогомілкової кістки (під її головкою);
• на кісточці гомілки (з внутрішньої сторони);
• у середній частині підошви.

При цьому виникає різкий біль, що віддає в поперек. Яскраво виражений сколіоз, викликаний згинанням тулуба, знаходження комфортного становища.

Щоб краще зрозуміти, де локалізується біль та ступінь ураження, лікар пропонує пацієнтові виконати кілька тестових вправ.

Для призначення правильного лікування при діагностуванні необхідно виключити захворювання, перебіг яких також супроводжується болями в поперековому відділі. У разі люмбаго болю носять м'язовий характер. Вони локалізуються в основному в ділянці попереку, під час рухів тулуба посилюються.

Рентгенологічне обстеження

Лікар відправляє пацієнта на рентген. Це необхідно щоб:

• визначити, чи розвивається у хребті (його поперековому відділі) запальний процес;
• виявити патологічне руйнування хребців (остеопороз), наявність усунення міжхребцевих дисків, травм та пухлин.

Комп'ютерна томографія

Цей вид обстеження дозволяє отримати точнішу картину характеру захворювання.

Цей вид діагностики демонструє якісні знімки:

• зрізів хребта в поперечному напрямку різних рівнях;
• хребетного стовпа у тривимірному зображенні.

МРТ

Магнітно-резонансна томографія дає можливість обстежити м'які тканини міжхребцевих дисків, нервових корінців, спинного мозку.

Ізотоп (спеціальний радіофармацевтичний препарат) вводиться пацієнту внутрішньовенно.

Потім за допомогою гамма камери робляться знімки.

1. За ступенем накопичення ізотопу судять про характер запального процесу.
2. Ділянки, на яких відзначається підвищене скупчення ізотопу, називають гарячими.
3. Вони свідчать про гострий запальний процес, наприклад остеомієліт.
4. Там де ізотопи накопичуються менше за норму, також розвиваються патологічні зміни. Але вони мають хронічний характер і називаються «холодними».
5. Найчастіше на таких ділянках розвиваються метастази хребетних пухлин, кісти та ін.

Електронейроміографія

Цей метод заснований на впливі електричного імпульсу на периферичний нерв, з метою його стимулювання. Він іннервує м'яз. Після цього, за реакцією реакції м'яза, реєструються порушення в іннерваційному процесі, що виникають при утиску корінців нерва.

Аналізи крові та сечі (загальні)

Їх призначають виявлення ступеня запального процесу.

Люмбаго з ішіасом

Як вже згадувалося вище, якщо не лікувати люмбаго, то цілком ймовірно ускладнення і це вже люмбаго з ішіасом. По МКБ код хвороби - 54,4 у той час як просте люмбаго має код - 10. Якщо у своїй початковій стадії люмбаго проявляється у вигляді пекучого, тягнучого болю в області попереку або крижів, то ішіас вже не дає можливості зробити рух, повернутися на ліжка .

• Болі наростають під час руху і трохи вщухають у стані спокою.
• Ішіас може виникати не лише як ускладнення.
• Це захворювання проявляється при защемленні нервів поперекового або іншого відділу хребта.
• Біль настільки сильний, що терпіти його просто неможливо, він віддає в п'яту, в стегно, в коліно.
• Часто якщо це люмбаго з ішіасом, хворий може скаржитися на оніміння кінцівок, відчуття сильної спеки, поколювання, мурашки або судоми в кінцівках.
• Ішіас небезпечний тим, що це може призвести до дистрофії нервових волокон і, як наслідок, нейропатії, невралгії нижніх кінцівок.

Це небезпечні симптоми, що призводять до того, що кінцівки усихають, втрачають м'язову масу, з'являються трофічні виразки. Тут уже лікування складніше і часто неблагонадійне. Наслідки - кульгавість та інвалідне крісло. Але лікування, якщо захворювання правильно діагностовано, дозволяє зупинити несприятливий прогрес.

Для благополучного результату потрібна терапія, спрямовану відновлення кровопостачання м'язів і хребетного стовпа, і навіть для запуску власних резервних сил організму. Тому лікування люмбаго з ішіасом має на увазі наступне:

• відновлення кровопостачання всіх ділянок м'язів, що знаходяться вздовж хребетного стовпа;
• забезпечення повноцінного руху у міжхребцевих дисках;
• нормалізація способу життя та харчування;
• видалення больових синдромів;
• видалення обмеження.

З цією метою підходять усі методи, перелічені вище, доповнені витяжкою хребта. Істотну допомогу надає лікувальна гімнастика. Як профілактика лікар може порекомендувати мазі та плавання, яке досить ефективно якщо це невралгія, защемлення, а також і за інших хвороб хребта.

Причини гострого болю в попереку

Ефективне лікування люмбаго неможливе без встановлення основного діагнозу. Зняти гострий біль – лише міра першої допомоги пацієнтові. Якщо патологія, що викликала симптоми люмбаго, не буде усунена, рецидиви надалі неминучі.

Серед основних причин люмбаго можна виділити:
1. Остеохондроз. Внаслідок тривалого перебігу хвороби відбувається зміщення хребців щодо один одного, з'являються остеофіти (кісткові вирости), розвивається деформація та пошкодження зв'язок, міжхребцевих дисків.
2. Травми. При надмірних фізичних зусиллях можливі надриви зв'язок, вибухання або усунення дисків.
3. Аномалії будови хребта.У групі ризику – до 30% всього населення. Серед вроджених патологій зустрічаються: додаткові та відсутні хребці в поперековому та крижовому відділах, неправильна форма, розташування та з'єднання хребців та їх частин, розщеплення дужок.
4. Викривлення (сколіоз, патологічний лордоз).
5. Пухлини. Хребет, як та інші органи, може бути уражений пухлиною. Руйнівний вплив на хребці надають доброякісні новоутворення кісткової тканини (остеоми, остеобластоми), судинні гемангіоми, злоякісні остеосаркоми, метастатичні вогнища.
6. Спондиліт. Тканини тіл хребців ушкоджуються внаслідок запального процесу інфекційного характеру.
7. Спондилоартрит. Запалення, спричинене неінфекційними патологіями – хворобою Бехтерєва, псоріазом та іншими захворюваннями ревматологічного профілю.

Спусковим гачком для нападу люмбаго служить підвищене навантаження на поперек: інтенсивні заняття спортом, важка фізична праця, тривале перебування у незручній позі, переохолодження, екстремальні перепади температур (холодні обливання після парної).

Ознаки та симптоми люмбаго

Простріл у попереку відбувається різко та раптово. Його головна ознака – інтенсивний біль колючого, пульсуючого, стріляючого характеру. Під час руху відчуття посилюються, що змушує пацієнта «завмерти» в одній позі.

Гострий період триває від півгодини до кількох годин, після чого біль трохи зменшується знову наростаючи вночі.

Приступ люмбаго супроводжується такими симптомами:

• Спазм.
  М'язи нижньої частини спини, сідниць, стегон рефлекторно стискаються, стають щільними, набряклими.
• Обмеження рухливості.
  Через надмірно напружені м'язи хворий відчуває труднощі зі згинанням, розгинанням спини, зміною положення тіла.
• Вимушена поза.
  Людина намагається прийняти становище, у якому відчуває полегшення.
• Оніміння ніг.
  В результаті спазму уповільнюється кровообіг у шкірі та м'язах нижніх кінцівок, може з'явитися зниження чутливості, поколювання.

У хворих нерідко спостерігаються непрямі ознаки прострілу:
1. слабкість;
2. проблеми із травленням;
3. запори;
4. часте сечовипускання;
5. порушення у статевій сфері.

Стандартні методи лікування

У разі люмбаго людини треба укласти на рівну, тверду поверхню, надавши їй правильну позу.

Він має бути покладений на спину, ноги підняті, під ними треба влаштувати піднесення.

Це можуть бути подушки, ящик, табурет.

До огляду лікаря та призначення лікувального курсу забороняється:

• робити масаж,
• намагатися зняти м'язовий спазм фізичними вправами;
• прогрівати хвору ділянку.

Хворому на два-три дні краще забезпечити повний спокій, унеможлививши будь-яке навантаження.

Лікування полягає у наданні хворому лікувального положення, яке називається кіфозуванням хребетного стовпа та медикаментозної терапії. Завдяки кіфозування, швидко усувається больовий синдром. Воно проводиться так:

• Захворілий лежить на спині.
• Його ноги піднесені. Найбільш ефективною позою вважається підняття їх під кутом 90 °, гомілки розташовані на табуреті (або стільці).

Деякі хворі віддають перевагу позиції «на животі». Вона також сприяє повному розслабленню м'язів та зняттю спазму. Під живіт треба підкладати кілька подушок.

За допомогою ліків

Медикаментозна терапія включає два етапи.

Перший етап - знімаються болючі відчуття

• Ефективно усувають м'язовий спазм, що викликає біль, лікарські препарати, що сприяють розслабленню м'язів: тетразепам, тизанідин, пентоксифілін, спазмолітин. Ці препарати мають також судинорозширювальну дію.
• Хороший ефект дає новокаїнова блокада із застосуванням кортикостероїдних гормонів (гідрокортизону, тріамцинолону). У м'які тканини навколо поперекового відділу хребта вводиться посилена доза новокаїну. Гормони до нього додаються для усунення запального процесу. Якщо люмбаго викликано фізичним навантаженням або застудою, блокада надає моментальний вплив. Але використовувати її рекомендується максимум тричі. Часте використання цього сильнодіючого методу може призвести до атрофії зв'язок і спричинити складнішу патологію.
• Добре знімають біль препарати місцевого впливу: розтирання, мазі, компреси, сприяють посиленню кровообігу. Найкращим засобом є мазь Диклофенак (Раптен Рапід, Вольтарен, Диклоген, Ортофен). Цей препарат також випускається у вигляді таблеток, ін'єкцій для внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення.
• Препарат Дімексид призначається для розтирання та компресу. Для цього розчином Димексиду (50%) просочується серветка та розміщується на хворій ділянці, укривається рушником або простирадлом. Тривалість процедури – 30 хвилин. Виконується на день двічі-тричі.
• Одночасно призначаються протизапальні препарати: Ібупрофен (Нурофен), Піроксикам, Індометацин.

Другий етап - проводиться основне лікування, пов'язане з усуненням причин захворювання

• При зміщенні міжхребцевих дисків чи інших патологіях хребта призначаються хондопротекторні лікарські препарати, що сприяють відновленню тканин хряща. Вони не знімають больового синдрому, тому їх застосування доцільно після того, як буде усунуто гостру фазу захворювання або при хронічних формах захворювання.
• У лікуванні також застосовуються вітаміни групи В.
• При нервових розладах, спричинених люмбаго, можуть бути призначені транквілізатори або снодійне.

Якщо консервативне лікування виявилося неефективним, проводиться хірургічна операція, за допомогою якої усуваються осередки запалення та патології хребетного відділу попереку. Показанням до її проведення служить слабкість у ногах та порушення у роботі вивідних систем (сечової та кишечника).

Незвичайні способи лікування

На другому етапі додатково можуть бути використані наступні лікувальні заходи:

Фізіовплив

• Аплікації озокеритом або церезином (твердим парафіном);
• Ультрафіолетове опромінення;
• Холодні компреси.

Курс голковколювання (голкорефлексотерапії)

Якщо він проведений фахівцем, який добре володіє методикою, то результат може виявитися максимально ефективним і людина надовго забуде про болі в спині. Цей спосіб працює лише у випадку, якщо люмбаго викликане неврологічними причинами.

Масажні процедури

Гімнастичні вправи

• У разі гострого нападу хворому необхідно забезпечити повний спокій.
• Приступати до лікувальної гімнастики можна на другій стадії лікування, коли захворювання перейде у фазу хронічного перебігу.
• Виконувати їх рекомендується під керівництвом лікаря лікувальної фізкультури, який підбере оптимальне навантаження, що сприятиме зміцненню м'язів поперекового відділу.

Правильне харчування

Правильне харчування при люмбаго є складовою ефективного лікування. Необхідно обмежити або повністю відмовитися від солоних та гострих страв, знизити споживання жирів.

Способи наших предків

У сільській місцевості збереглися народні рецепти, що допомагають упоратися з люмбаго.

Серед них можна виділити такі:

• Найпоширенішим способом лікування прострілу є прийняття ванни, із завареною сінною потертою і насінням гірчиці (можна додати сухий порошок). Сінна потерть може бути замінена соломою вівса.
• У всі часи найкращими ліками від люмбаго вважалася червона глина (можна використовувати і звичайну). Її розмочують, заливаючи водою у невеликій кількості, та трохи підігрівають. Помірно гарячий розчин (рука терпить) ретельно перемішати до однорідного стану. Можна додати трохи скипидару (для посилення дії). З глини формують коржик, розмір якого повинен відповідати розміру ураженої ділянки. Її накладають на місце локалізації болю, пацієнта вкривають ковдрою. Витримують до повного остигання.
• Добре заспокоює біль у попереку лопух. Лист лопуха обполіскується водою, промокається рушником, потім фіксується на болючій ділянці нижньою стороною (шорсткою). Вкривається теплим матеріалом. Аркуш витримується до повного усихання. Він стає тонким, як цигарковий папір. Першого дня лист тримають цілий день, змінюючи висохлий на новий. На другу та наступну добу можна виконувати процедуру вранці (після пробудження) та ввечері.
• Доповненням до будь-якої із запропонованих процедур можна почати прийом всередину кедрової настойки (на 200 г кедрових горішків і додати півлітра горілки, настоювати тиждень). Приймати тричі на день по столовій ложці.

Реабілітація

Закріпити проведене лікування допоможуть реабілітаційні заходи, спрямовані на зменшення стиснення корінців сідничного нерва та зміцнення природного корсету з м'язів.

Для цього необхідно регулярно виконувати вправи лікувальної фізкультури. Періодично відвідувати масажний кабінет, проводити грязелікування або приймати соляні ванни.

У міру можливості проводити відпустку у бальнеологічних санаторіях.

Методи запобігання захворюванню

Профілактика – це найкраще лікування. Тому рекомендується виконувати наступне:

• За виконання важкої фізичної роботи (особливо на дачі) частіше змінювати становище.
• Дуже корисні вправи на турніку та плавання.
• При піднятті тяжкості рекомендується спочатку сісти, а потім піднятися разом із вагою, спрямувавши навантаження на м'язи рук.
• Якщо напади люмбаго викликані проблемами з хребтом, необхідно влаштувати тверду постіль, підклавши під матрац лист фанери або ДВП.

Якщо вашу спину раптово пронизав гострий біль, не поспішайте відразу приймати знеболюючий засіб, не визначивши, чим він спричинений. Найправильніше це зайняти становище, що допомагає зняти м'язовий спазм. Пам'ятайте, що самолікування або запущена хвороба (невчасне лікування) і можуть стати причиною важких ускладнень, для усунення яких може знадобитися набагато більше коштів, сил та часу.

vashaspina.com/bolezni_spinyi/lyumbago/simptomyi_i_lechenie.html#standartnyie_metodyi_lecheniya

ДО ЯКОГО ЛІКАРЯ ЗВЕРТАТИСЯ З ЛЮМБАГО?

Хворого на люмбаго повинен обов'язково оглянути невропатолог.До цього фахівця бажано звернутися найближчим часом після появи болю. Ідеальний варіант – викликати лікаря додому, оскільки людині з гострим болем у попереку дістатися до лікарні буде вкрай важко.

Невропатолог потрібен як для того, щоб погасити больовий синдром і повернути хворому рухову активність, а й виявлення чинника, який спровокував появу болю. Якщо на цю причину не вплинути, поперек рано чи пізно повторно прострелить. Тобто без діагностики та лікування не обійтися.

Якщо є підозра на патологію міжхребцевих дисків, то невропатолог дасть направлення на магнітно-резонансну або комп'ютерну томографію. Нормальної рентгенографії хребта для діагностики гриж і протрузій диска недостатньо.

Симптоми

Основним симптомом люмбаго є виражений біль у ділянці нирок. Як правило, біль виникає в момент виконання інтенсивного фізичного навантаження, при тривалому перебуванні в незручному положенні, внаслідок впливу таких провокуючих факторів, як загальне переохолодження організму або місцевий вплив холодом на ділянку нирок.

У більшості випадків біль має прострілюючий або пульсуючий характер, може іррадіювати в оточуючі тканини та органи. Різкий болючий напад настільки болісний, що спочатку людина не може навіть поворухнутися, так як найменший рух призводить до посилення больових відчуттів. В результаті цього розвивається так званий симптом дошки, який характеризує утрудненням згинання в поперековому відділі хребта. При ослабленні болю людина намагається вкрай обережно сісти. Виконується дана дія з використанням рук як опора, що називається симптомом триніжка.

Під час виникнення нападу болю поперек стає «скованим», тобто підвищується м'язовий тонус, який у деяких випадках поширюється на м'язи сідниць та ніг.

Тривалість больового нападу різна і варіює в межах від кількох хвилин до 1 – 2 годин, у деяких випадках відзначалося збереження нападу протягом доби. При тривалому нападі потрібна негайна допомога невролога чи вертебролога, оскільки людина може самостійно впоратися зі своїми станом.

Щоб уникнути частої появи больових нападів у попереку, рекомендується дотримуватись наступних профілактичних заходів:

• використовувати дозовані фізичні навантаження;
• уникати різкого підняття тяжкості;
• не допускати різких поворотів тулуба, оскільки ця дія може спровокувати зміщення хребців;
• уникати переохолодження організму, у тому числі і занурень у холодну воду.

Діагностика

Під час бесіди з пацієнтом лікар встановлює наявність скарг, характерних для люмбаго, а саме різке виникнення виражених больових відчуттів у ділянці попереку, які зазвичай проходять через кілька хвилин. Виявлення більш тривалого больового синдрому є поганим прогностичним критерієм. Крім цього, під час бесіди важливо з'ясувати наявність таких патологій з боку опорно-рухового апарату, як остеохондроз поперекового відділу хребта, міжхребцеві грижі, різні травми хребта. Під час пальпації паравертебральних м'язів відзначається їхня напруга.

З інструментальних методів дослідження використовуються такі:

• рентгенологічне дослідження поперекового відділу хребта. Дозволяє вивчити кістки та суглоби хребетного стовпа на вказаній ділянці. Завдяки отриманому рентгенологічному знімку вдається вивчити стан та будову хребців, їх відростків, міжхребцевих суглобів та отворів, оцінити відстань між хребцями, а також визначити рухливість сегментів хребта та наявність викривлення хребта. Щодо стану хрящових структур і спинного мозку рентгенологічне дослідження має малу інформативність;
• КТ хребта. На відміну від рентгенологічного дослідження, КТ має більшу інформативність. Для зменшення променевого навантаження лікар призначає для обстеження певну ділянку хребетного стовпа, що включає, як правило, не більше п'яти сегментів. При люмбаго відбувається обстеження поперекового відділу хребта. Також слід зазначити, що жодна попередня підготовка до дослідження не потрібна, що значно полегшує проведення процедури;
• МРТ хребта. В даний час є найбільш безпечним та інформативним методом дослідження хребта. Дозволяє вивчити стан хребетного стовпа, суглобів, зв'язок, а також навколишніх м'яких тканин, нервових корінців, кровоносних судин та спинного мозку. Вирізняють такі протипоказання до проведення МРТ:

1. наявність встановленого кардіостимулятора;
2. наявність великих металевих імплантантів;
3. наявність електронних імплантантів середнього вуха;
4. перевищення маси тіла пацієнта допустимих рамок (понад 120 кг);
5. невідповідність діаметра апарату МРТ із талією пацієнта;
6. клаустрофобія (у разі проходження дослідження в апараті закритого типу);
7. перший триместр вагітності

• мієлографія. Дане дослідження здійснюється за допомогою введення контрастної речовини в підпаутинний простір спинного мозку, після чого виконується рентгеноскопія. Введення контрастної речовини здійснюється за допомогою спинномозкової пункції. При необхідності замість контрастної речовини може використовуватися газ, у таких випадках дослідження називається пневмомієлографією. Мієлографія дозволяє ретельно вивчити стан спинного мозку, його оболонок, нервових корінців та лікворопровідних шляхів.

Лікування

Для усунення больового синдрому призначаються знеболювальні засоби. Як правило, використовуються нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) з вираженою аналгетичну активність. Як відомо, біль під час нападу люмбаго нестерпний, який не завжди піддається купірування за допомогою прийому НПЗЗ. Саме тому в деяких випадках використовуються неопіоїдні анальгетики центральної дії. При збереженні больового синдрому на допомогу вдаються до наркотичних аналгетиків, які мають максимальний знеболюючий ефект. Для усунення гіпертонусу паравертебральних м'язів використовуються міорелаксанти – засоби, що розслабляють м'язи.

З фізіотерапевтичних методів лікування використовуються такі:

• діадинамотерапія - фізіотерапевтичний метод лікування, заснований на дії електричним струмом частотою 50 - 100 Гц;
• ампліпульстерепія – метод електролікування, заснований на дії з лікувальною метою на організм людини синусоїдальними модульованими струмами;
• лазеротерапія - фізіотерапевтичний метод лікування, що полягає у застосуванні світлової енергії лазерного випромінювання;
• електрофорез – фізіотерапевтична процедура, яка полягає у введенні в тканини тіла будь-якого лікарського засобу через неушкоджену шкіру, що здійснюється за допомогою постійного електричного струму (гальванічного);
• Магнітотерапія - метод фізіотерапевтичного лікування, заснований на використанні статичного магнітного поля.

Фізіотерапевтичні методи лікування зменшують ступінь вираженості больового синдрому, усувають набряклість тканин, запускають регенеративні процеси, покращують лімфо- та кровообіг у місці впливу.

Після усунення гострого періоду захворювання призначаються заняття лікувальної фізкультури. Спеціальні гімнастичні вправи надають комплексний вплив на хрящові структури хребетного стовпа та навколишні м'які тканини. ЛФК має такі ефекти:

• зміцнює м'язовий каркас хребетного стовпа, тим самим запобігає розвитку міжхребцевих гриж;
• активує обмінні процеси у суглобах хребта;
• підвищує еластичність хрящів та зв'язок хребетного стовпа;
• збільшує амплітуду рухів;
• знижує ризик появи рецидивів захворювання.

Також гарний ефект має масаж, який дозволяє зменшити больові відчуття, а також усунути гіпертонус м'язів. Під час масажу активуються обмінні процеси, покращується кровообіг та нормалізується відтік лімфи. Крім того, доведено, що після якісно проведеного сеансу відбувається послаблення емоційної напруги та стресу. Це досягається за рахунок підвищення рівня ендорфінів під час масажу. Важливо відзначити, що масаж призначається виключно після усунення гострого періоду захворювання, оскільки він може несприятливо впливати на наявний запальний процес і посилити набряклість тканин.

Нині стає популярною мануальна терапія. Усі маніпуляції даної терапії здійснює спеціально навчений лікар, оскільки технічно неправильне виконання прийомів може завдати шкоди людині. Мета мануальної терапії полягає у відновленні правильного анатомічного положення хребців та міжхребцевих дисків. За рахунок цього усувається больовий синдром та відновлюється рухливість хребців. Проте слід скасувати, що цей метод лікування не усуває причину захворювання, а лише допомагає зменшити рівень вираженості клінічної картини.

Ще одним представником нетрадиційної медицини є акупунктура. Даний метод лікування заснований на дії тонкими голками на певні біологічно активні точки, що розташовані на тілі людини. Сеанс акупунктури має різну тривалість, проте, як правило, не перевищує 1 годину. Відчуття під час виконання акупунктури різноманітні: деякі пацієнти відзначають легкий дискомфорт, проте в більшості випадків процедура безболісна.

Ліки

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) пригнічують фермент ЦОГ (циклооксигеназу), внаслідок чого порушується синтез простагландинів з арахідонової кислоти. Завдяки цьому досягаються наступні ефекти: жарознижувальний, протизапальний, аналгезуючий. Для усунення нападу люмбаго використовуються представники НПЗЗ, що мають виражений знеболюючий ефект. До таких препаратів належать: анальгін, диклофенак, кеторолак.

Найбільш відомим представником неопіоїдних аналгетиків центральної дії є флупіртин (катадолон). Є активатором нейрональних калієвих каналів. Крім знеболювального ефекту, має міорелаксуючу дію, що відіграє додаткову роль у лікуванні захворювання. На тлі прийому препарату можуть розвиватися такі побічні ефекти: загальна слабкість, запаморочення, нудота, блювання, зрідка розлад стільця (запор або діарея), метеоризм (здуття живота), порушення сну, пітливість, головний біль. Препарат протипоказаний при наявності гіперчутливості до активної або допоміжної речовини, печінкової недостатності, холестази, міастенії, а також не рекомендується призначати дітям до 18 років, вагітним і жінкам, що годують.

Наркотичні анальгетики використовуються при вираженому болі, який не усувається ненаркотичними засобами. Найчастіше використовується трамадол чи промедол. Наркотичні анальгетики пригнічують сприйняття болю всіх етапах передачі больового сигналу. Це досягається за рахунок взаємодії з опіатними рецепторами та імітації ефектів ендогенних опіатів. Сильна аналгетичну активність дозволяє використовувати їх у різних галузях медицини, проте важливо відзначити, що тривалий прийом даних препаратів загрожує розвитком психічної та фізичної залежності.

Міорелаксанти – лікарські засоби, що розслабляють м'язи. Препарати призначаються як таблетки, так і в ін'єкційній формі. Однак варто відзначити, що при пероральному прийомі препарати погано всмоктуються у шлунково-кишковому тракті, внаслідок чого досягається слабкий міорелаксувальний ефект. Саме тому перевага надається парентеральному шляху введення, завдяки якому препарат добре розподіляється у всіх тканинах організму, внаслідок чого розвивається бажаний ефект.

Найчастіше призначаються такі представники цієї групи препаратів:

• толперизон (мідокалм). Цей препарат випускається як у таблетках, так і у вигляді уколів. Ефект досягається протягом доби одразу після першого прийому. Однак не варто забувати, що для підкріплення ефекту необхідно продовжити прийом як мінімум до 10 днів.
• тизанідин (сірдалуд). Препарат чинить не тільки міорелаксуючу, але також і знеболювальну дію. Крім того, має легкий седативний ефект, тому часто призначається у вечірній час.

Народні засоби

Насамперед необхідно пам'ятати про профілактичні заходи, оскільки, як відомо, захворювання легше запобігти, ніж лікувати. Значну частину свого життя людина проводить уві сні, саме тому важливо приділяти особливу увагу комфортності спального місця. Рекомендується придбати пружний та жорсткий матрац, а також подушку, наповнену натуральним матеріалом. Безумовно, необхідно зберігати правильну поставу при ходьбі, дотримуватись правильної пози, сидячи за письмовим столом, наприклад, при роботі за комп'ютером. Якщо за родом діяльності людині доводиться тривалий час перебуває в одній позі, що часто спостерігається у бухгалтерів, спеціалістів у сфері інформаційних технологій тощо, рекомендується періодично змінювати позу та виконувати гімнастичні вправи. Це необхідно для зняття м'язової напруги, що виникає при тривалому перебуванні в одній позі. Крім того, не варто забувати про нормалізацію ваги, оскільки зайва вага надає додаткове навантаження на хребетний стовп, у зв'язку з чим підвищується ризик появи люмбаго. Для любительок взуття на високих підборах варто відзначити, що носіння такого взуття без перерви не повинно перевищувати 2 години.

Для усунення болю в попереку існує маса народних засобів. До Вашої уваги пропонуємо наступні:

• компрес на основі чорної редьки. Для його приготування слід очистити коренеплід та натерти на тертці. Отриману масу нанесіть на лляну тканину тонким шаром, накрийте її іншою половиною тканини. Готовий компрес прикладіть до ділянки, що турбує, зверху покрийте шматком пергаменту або кальки, після чого зав'яжіть теплим шарфом або хусткою. Забирається компрес з поперекової області після появи вираженого відчуття печіння. За аналогічним рецептом можна приготувати компрес на основі тертого хрону;
• перцевий пластир, який можна придбати в будь-якій аптеці, також здатний позбавити болю в попереку. Відповідно до інструкції, даний пластир можна носити, не знімаючи, протягом 2-х діб, якщо людину не турбує виражене печіння;
• примочки на основі лікарських трав. Змішайте дві рівні частини суцвіть ромашки та буркуну лікарського (по 2 столові ложки), залийте 1 склянкою окропу і дайте настоятися протягом 1 – 2 годин. Отриманий настій можна використовувати для примочок;
• пагони багна болотного можуть використовуватися для втирання в болісну область. Для цього візьміть 2 столові ложки багна і залийте 5 столовими ложками соняшникової олії. Закрийте тару кришкою та дайте настоятися протягом 12 годин у теплому місці, після чого засіб готовий до використання;
• Візьміть свіжий лист лопуха і змочіть його теплою водою. Потім нижньою стороною лист накладається на область, що турбує, і прив'язується шарфом або теплою хусткою. Як відомо, лопух має безліч цілющих властивостей, у тому числі і знеболюючий ефект.

https://yellmed.ru/bolezni/lyumbago

Причини виникнення

В основі цієї недуги лежить запалення або защемлення нервових корінців, що виникло в результаті:

• порушення структури міжхребцевого диска;
• деформації хребців при вираженому остеохондрозі;
• ураження судин, які живлять сідничний нерв;
• хвороби, пов'язаної з кульшовим суглобом;
• запального захворювання черевної порожнини;
• запалення м'язів тазу.

Які симптоми має захворювання?

Основним (а іноді й єдиним) симптомом є біль у попереку. Її інтенсивність залежить від того, наскільки вражений сідничний нерв. При гострому захворюванні болючі відчуття інтенсивні, різкі. Локалізуються вони в області попереку та крижів з переходом на задню частину ноги, доходять до стопи.

Серед інших симптомів:

• порушення шкірної чутливості;
• обмеження рухливості хребта в поперековій зоні;
• зміна кольору та температури шкірного покриву;
• при тривалому та вираженому процесі може виникати порушення функції органів малого тазу.

Як діагностують люмбаго з ішіас?

Щоб визначити захворювання, проводять:

• рентгенографію хребта
• ультразвукове дослідження
• рентгенологічне дослідження для оцінки щільності кісткової тканини (денситометрію)
• комп'ютерну та магнітно-резонансну томографію
• аналізи крові.

Як лікувати люмбаго з ішіасом?

При виникненні болю не слід самолікувати і безконтрольно приймати препарати, потрібно звернутися до невролога. Лікування люмбаго з ішіасом залежить від багатьох факторів: тривалості та ступеня занедбаності хвороби, віку хворого, умов його роботи та дозвілля, наявності інших патологічних процесів.

Лікування проводиться у кілька етапів. Для зменшення болю використовуються протизапальні засоби, анальгетики та вітаміни групи B, які знімають біль та відновлюють провідність нерва. У виняткових випадках використовуються глюкокортикоїди.

Лікувального ефекту також можна досягти за допомогою методів, які допомагають відновити кровопостачання хребетних м'язів, серед них:

• лікувальний масаж;
• рефлексотерапія;
• витягування хребта;
• лікувальна фізкультура, йога;
• остеопатія.

Що станеться, якщо не лікувати захворювання?

Якщо захворювання спостерігається тривалий час, може розвинутись дистрофія нервових волокон та нейропатія ніг. В результаті порушення кровообігу в клітини м'язів і шкіри не надходитиме достатньої кількості поживних речовин, і уражена нога може втратити м'язову силу, що може призвести до розвитку кульгавості.

http://www.aif.ru/dontknows/eternal/chto_takoe_lyumbago_s_ishiasom_i_kak_ego_lechit

Причини люмбаго

Причини люмбаго різноманітні, і зазвичай це кілька факторів, через які виникає перенапруга м'язів у районі поперекового відділу. Це може бути міжхребцева грижа попереково-крижового відділу хребта або розтягнення зв'язок спини, уроджені порушення або спровоковане підняттям тяжкості зміщення міжхребцевих дисків.

1. У практиці більше половини нападів спровоковано міжхребцевою грижею крижового відділу. Внаслідок захворювання міжхребцеві диски в поперековому відділі зміщуються щодо хребетного стовпа, що призводить до їх деформації. Порушується положення хребців та зменшується відстань між ними, що призводить до небезпеки утиску нервових закінчень. Саме це зазвичай і призводить до гострих болючих відчуттів. При цьому у пацієнта може вже бути грижа міжхребцевих дисків або ж бути лише менш значне порушення - усунення поперекового диска.

Після деякого часу перебування пацієнта у спокої форма та положення диска частково чи повністю відновлюється (стабілізується), а симптоми відступають. Звісно, ​​грижа біля міжхребцевого диска у своїй нікуди не зникає, тому без втручання фахівця напади можуть повторюватися.

2. Дещо менш поширеною причиною люмбаго буде защемлення сідничного нерва внаслідок захворювання або травми. Також травми та забиті місця по собі здатні призвести до прояву синдрому, а згодом сприяти появі міжхребцевої грижі.
3. Ще менш поширена причина гострого болю в спині - ниркові порушення. За своїми проявами та характером болю наслідки дуже схожі, але при цьому захворювання нирок супроводжуються частим сечовипусканням, набряклістю, млявим станом, підвищенням артеріального тиску.

У будь-якому випадку поява раптового гострого болю в районі поперекового відділу говорить про можливе серйозне захворювання - наприклад міжхребцевої грижі поперекового відділу.

Симптоми люмбаго зазвичай яскраво виражені:

• Біль. Больові відчуття завжди виявляються раптово і в гострій формі після або під час фізичного навантаження при незручному русі, рідше спонтанно. Больові відчуття локалізуються в районі поперекового (крижового) відділу і носять прострілювальний (пульсуючий) характер. При цьому хворий також може відчувати жар або холод, що «розливається» в ділянці попереково-крижового відділу. Також біль нерідко виникає в грудній та здухвинній областях.
• Біль відчувається переважно глибоко всередині у м'язах та кістках хребта. Вона може вщухати, якщо пацієнт прийме певну позу і знову загострюватиметься при найменшому русі. Зазвичай біль має особливо гострий характер у перші 30-40 хвилин після початку нападу, стихаючи протягом одного або декількох годин. Згодом болючі відчуття повертаються, стаючи особливо сильними в нічний годинник. Якщо причиною синдрому є, наприклад, грижа міжхребцевих дисків, то біль може перейти в хронічний розряд і супроводжувати людину постійно, поки не буде призначено грамотне лікування, здатне усунути не тільки симптоми, але і першопричини люмбаго.
• Потовиділення. Другим за поширеністю симптомом люмбаго є підвищене потовиділення. Людину буквально «прошибає піт». Потовиділення може тривати кілька десятків хвилин або кілька годин. Іноді воно повторюється з деякою періодичністю, збігаючись з болючими відчуттями в області спини.
• М'язовий спазм. Незалежно від того, чи стала причиною нападу грижа дисків чи інше порушення, у м'язах спини завжди відчувається сильна перенапруга. Подібний спазм не дає розігнутися, змінити позу, розпрямитись. Фахівець може виявити його рядом способів – наприклад, пальпацією.

Тупий біль вражає крижовий (поперековий) відділ на кілька днів. Потім вона може зникнути, але повертається щоразу при фізичних навантаженнях, різких неакуратних рухах. Іноді подібний млявий перебіг захворювання (люмбалгія) переходить у гостру стадію з усіма характерними симптомами люмбаго, описаними вище.

У деяких пацієнтів симптоми люмбаго можуть виявлятись в інших формах. При простудних та запальних ураженнях хребетного стовпа або м'язів спини до нападу люмбаго проявляються симптоми значно менш виражені, ніж при раптовому гострому нападі.

Люмбаго характеризується гострим болем у відділі поперекового пояса, що частково чи повністю обмежує рухливість пацієнта. У такому разі необхідно надати кваліфіковану екстрену допомогу, адже навіть транспортувати хворого при подібних симптомах важко, а то й зовсім неможливо.

Хворого необхідно помістити в максимально комфортну для нього позу – наприклад, лежачи на животі з подушкою під животом або на спині з колінами, що підтягнуті до живота. Пацієнту необхідно забезпечити спокій та зробити розтирання з використанням спеціальних мазей.

Якщо у хворого грижа крижового відділу, ускладнена утиском нервових відростків, то звичайні мазі, що зігрівають, і компреси можуть тільки нашкодити. Хоча вони і дають тимчасове полегшення, після закінчення дії можуть з'явитися набряки і навіть запалення, через що міжхребцева грижа ще більше загостриться. А ось протизапальні препарати при грижі міжхребцевих дисків поперекового відділу – лікування правильне та ефективне.

Слід пам'ятати, що при міжхребцевій грижі в крижовому відділі хребта лікування може призначати та здійснювати лише фахівець. Тому слід уникати самостійного лікування методами народної медицини – вся ваша допомога пацієнтові повинна мати виключно тимчасовий характер, щоб усунути сильний біль.

Люмбаго та лікування синдрому методами остеопатії

Навіть сучасні способи дослідження не завжди дозволяють встановити причину люмбаго, через що методи лікування, що застосовуються традиційною медициною, нерідко мають симптоматичний характер. Найбільш ефективними є остеопатичні методики, які спрямовані на причину захворювання. Наприклад, якщо такою є грижа попереково-крижового відділу хребта, лікування здійснюється у кілька етапів.

На першому купіруються больові синдроми люмбаго, через які пацієнт буває несприйнятливий до лікування, адже біль при цьому викликає будь-який дотик і рух. Тільки після цього лікується міжхребцева грижа попереково-крижового відділу хребта, яка спровокувала (у даному прикладі) напад люмбаго. Паралельно при лікуванні проводиться корекція інших порушень та дисфункцій організму, спричинених порушенням обміну речовин. Це не тільки грижі міжхребцевих дисків, а й усунення диска, загальні порушення хрящової тканини, які зрештою і призводять до появи міжхребцевих гриж поперекового відділу.

Щоб остеопатичне лікування хребта було максимально швидким та ефективним, необхідно правильно діагностувати першопричини люмбаго. Зробити це часом непросто, оскільки симптоми захворювань хребта дуже схожі. Крім обстеження у остеопату, можуть знадобитися додаткові дослідження та аналізи. Це і рентгенограма, і УЗД, і теплове дослідження поперекового відділу. На підставі досліджень спеціаліст-остеопат ставить діагноз та формує курс лікування залежно від характеру та ступеня захворювання. Тобто якщо це зміщення міжхребцевих дисків поперекового відділу, лікування буде спрямоване на корекцію цього порушення та зміцнення кістково-м'язового каркасу, щоб уникнути рецидивів. При складнішому захворюванні - грижі дисків крижового відділу - упор роблять на усунення грижі та відновлення пошкодженого диска.

• Максимально ефективним при грижі крижового відділу хребта виявляється комплексний підхід, який поєднує в собі не лише мануальні остеопатичні методики, а й профілактичні лікувально-фізкультурні заняття та корекцію харчування. Як показує практика, навіть після повного лікування міжхребцева грижа крижового відділу хребта може повторюватися, викликаючи різні ускладнення. Це з тим, що поперековий (крижовий) відділ хребта найбільш вразливий, особливо в фізичних навантаженнях.
• Застосування ЛФК (лікувальної фізкультури) при лікуванні причин люмбаго (чи грижі диска або м'язові спазми) істотно прискорює одужання. При цьому зміцнюються м'язи спини та преса, які необхідні для утримання міжхребцевих дисків та хребетного стовпа загалом у природному положенні.
• Міжхребцева грижа крижового відділу хребта – серйозне захворювання, яке може спричинити порушення рухливості хребетного стовпа. При лікуванні наслідків методами остеопатії та застосуванні профілактичних фізіотерапевтичних заходів спостерігається висока ефективність.

Навіть у тих випадках, коли грижа в крижовому відділі не діагностується і причини нападів та больових відчуттів залишаються неясними, лікування у остеопату здатне допомогти. Спрямовані мануальні техніки цього фахівця у поєднанні з діагностичними механізмами дозволяють усувати причини люмбаго і не допускати таких ускладнень, як міжхребцева грижа, при лікуванні яких на пізніх стадіях нерідко не залишається іншого способу, як хірургічне втручання.

https://www.osteopolyclinic.ru/disease/lyumbago/

Надмірні фізичні навантаження загрожують наслідками. Як правило, ураженою областю найчастіше ставати хребетний стовп і поперек. Люмбаго – захворювання, яке є наслідком навантажень.

Однак це не єдина причина походження цієї хвороби. У цій статті буде розглянуто, що таке люмбаго, які методи лікування існують, і як позбутися гострого болю в ділянці нирок раз і назавжди.

Що це таке

Люмбаго (інакше люмбалгія) — те, що у народі називають «спину прострелило». Іншими словами, під час активної фізичної діяльності, нахилів чи підняття важких предметів відбувається надмірна напруга зв'язок та м'язів спини, в окремих випадках – випадання хребетного диска.

Схильність до захворювання спостерігаються у всіх вікових категорій. При перших симптомах необхідно звернути увагу на спосіб життя людини, раціон та розміри фізичного навантаження (бажано розрахувати щоденний рівень).

Причини виникнення

Найбільш поширена причина виникнення хвороби - подразнення фіброзного кільця, задньої та міжостистої зв'язок хребта, а також інших зв'язок.

Як правило, практично всі болі в ділянці нирок мають неспецифічний характер, іншими словами — без запобіжних і остаточних причин. Лікарі пов'язують болючі відчуття, що виникають, з ураженням опорно-рухового апарату, розтягуванням або деформацією міжхребцевого диска.

Основна причина болю - надмірні фізичні навантаження, постійне підняття тяжкості. Класифікувати люмбаго вкрай складно, адже кожне захворювання спини та попереку мають схожу симптоматику.

Іноді це вікове явище, оскільки з часом міжхребцеві диски стають непридатними, стираються або втрачають стійкість. Також утворюється порожній простір між ними і з'являється можливість виникнення міжхребцевої грижі.

Механізм розвитку хвороби

Спочатку симптоми практично не даються взнаки, хоча захворювання активно прогресує. У деяких випадках інкубаційний період відбувається роками, до критичної точки. Малорухомість спини та поперекової області, різкі болі при піднятті важких об'єктів – ось перша симптоматика.

Лікарі виділяють дві категорії розвитку хвороби: активна та пасивна.

При активній стадії, болючі відчуття наступають практично відразу, після зриву спини. Інкубаційний період відсутня. Пасивна стадія розвитку – це уповільнений та тривалий процес.

Періодично можуть виникати болі, що тягнуть, відчуватися несподівана втома в спині і попереку і хворий може посилатися на звичайну втому. Як правило, люмбаго може співіснувати з людиною протягом усього життя, при цьому практично не проявляти себе.

Хвороба люмбаго: класифікація та стадії хвороби

Простріл у попереку — головна причина хворобливих відчуттів у спині та поперековій ділянці. Однак це не виключає можливості, що подібні болі будуть споконвічним супутником людини.

Як правило, існує кілька факторів, які можуть спровокувати напад прострілу:

• Переохолодження.
• Підвищені фізичні навантаження.
• Сон у незручній позі.
• Часті різкі рухи.
• Заняття спортом (важка атлетика).

На думку невропатологів, простріл може бути спровокований навіть психологічним чинником. Наприклад, сильною стресовою ситуацією, депресією.

Класифікація

Класифікувати хворобу люмбаго можна за тривалістю захворювання. Як правило, виділяються три основні категорії:

• Гостра (тривалість до 4 тижнів).
• Підгостра (до трьох місяців).
• Хронічний період (від трьох місяців до року).

Подібна класифікація проводиться лікарями у медичних закладах. Самостійно складно визначити як вогнище загоряння хвороби, а й встановити точну тривалість.

Стадії

З медичної практики відомо, що є дві стадії хвороби люмбаго, а саме активна та пасивна.

Активна стадія- Це миттєвий прояв больових відчуттів, безпосередньо після початку розвитку хвороби. Ця стадія класифікується як гострий період тривалості захворювання. Біль дається взнаки практично при будь-якому русі, фізичне навантаження значно посилює загальний стан.

Пасивна стадія- Це уповільнений процес розвитку. В цілому, хворобливі відчуття в попереку зберігаються, але відчуваються вкрай рідко, і без надмірних фізичних навантажень хвороба люмбаго не дається взнаки. Ця стадія небезпечна тим, що хворобу досить складно виявити, оскільки немає супутніх симптомів.

Люмбаго: симптоми та лікування захворювання

Перший і головний симптом - різко біль, що виникає. За будь-якого руху, різкого або плавного. Особливо вона проявляється після значного переохолодження попереку. Біль повністю сковує рухи, може тимчасово паралізувати людину.

Тривалість такого болю — від тижня до кількох місяців. Інших симптомів, за допомогою яких можна виявити захворювання, немає.

Існує лише попередній фактор - гіперлордоз, який являє собою хребці, що випирають в поперековій області.

Діагностика

Діагностика необхідна, щоб виявити хворобу люмбаго, симптоми та лікування може визначити лише лікар. Як правило, огляд відбувається в області поперекових хребців (їх налічується лише п'ять).

Діагностика складається з наступного ряду процедур:

• Опитування пацієнта, ознайомлення зі скаргами, встановлення приблизного терміну початку болю.
• Безпосередній зовнішній огляд лікарем щодо випирання хребців.
• Пальпація, вивчення чутливості та обсягу рухів.
• Загальний аналіз крові та сечі.
• Рентгеноскопія, окремих випадках МРТ.
• Оцінка психологічного стану пацієнта (якщо причина прихована у психологічному факторі – стресі).

Подібна детальна діагностика необхідна для встановлення попереднього діагнозу та призначення курсу лікування захворювання.

Перша допомога при люмбаго та лікування в домашніх умовах

Екстрена допомога потрібна дуже рідко, лише в окремих, індивідуальних випадках. Вона необхідна, якщо біль перевищує допустиму норму і кожен рух хворого віддається болем у попереку. Як правило, це лікування масажем, акупунктурою або щадною мануальною терапією, інакше кажучи, методами інтегральної медицини.

Призначається екстрена терапія, суворо під наглядом лікаря. Якщо один спосіб лікування зовсім не виявляється впливу та результатів, необхідно негайно змінити на інший спосіб.

Лікування в домашніх умовах проводити вкрай не рекомендується, хоча, в принципі, можна виконувати вищезазначені процедури самостійно. Також рекомендується підтримувати загальний стан хворого за допомогою знеболювальних мазей, щоденного масажу (бажано перед сном), прогрівання та акупунктури (при виклику фахівця додому).

Стандартна схема лікування

Як тільки було встановлено симптоми люмбаго та призначено лікування, можна приступати до безпосереднього лікування.

Стандартна схема лікування - це поєднання вправ та медикаментозного курсу. За допомогою спеціального ряду вправ лікарі намагаються нормалізувати діяльність поперекової області, а медикаменти призначені для полегшення болю під час лікування.

Наприклад, людина приймає позу лежачи і трохи піднімає коліна. У подібному стані пацієнт повинен проводити більшу частину дня. Цей метод називається кіфозування хребетного стовпа, і він допомагає позбавитися сильного болю, сприяє якнайшвидшій реабілітації хворого.

Щодо лікарських препаратів, то використовуються стандартні знеболювальні засоби: Аспірин, Ібупрофен, Кетанов. Вони не лікують хвороби, але допомагають підтримувати загальний стан хворого.

Оперативне лікування

Якщо інтегральна медицина не дала належних результатів, а стан пацієнта погіршився, то розглядається можливість проведення оперативного втручання з метою усунення патології, що провокує розвиток хвороби.

Як правило, це хірургічна операція (у деяких випадках обов'язкова присутність нейрохірурга), яка проводиться під загальним наркозом.

Основні види операцій поділяються на кілька типів:

• Кіфопластика.За допомогою цієї операції відновлюється вихідна форма хребців, втрачена внаслідок травми або деформована від надмірних фізичних навантажень. Можуть бути вставлені пластини з хірургічної сталі або нанесений спеціальний розчин, що зміцнює.
• Дисектомія.Стандартна процедура для позбавлення міжхребцевої грижі, в ході якої усувається уражена частина (або повністю) хребетного диска.
• Форамінотомія.Операція призначена для видалення фрагментів диска або хребця, що звужують канал через який проходять нервові коріння.

Існує ще багато способів оперативного втручання та різновидів операцій, але медики намагаються залишати цей варіант лише на критичний випадок.

Як лікувати Люмбаго фізіотерапією та масажем

Даний вид лікування призначений для відновлення вихідної форми поперекових хребців, відновлення їх діяльності та нормалізації роботи нервових закінчень. Процедура містить у собі ряд вправ та спеціальних фізичних навантажень, що сприяють нормалізації діяльності поперекової області та усунення больових відчуттів.

Наприклад, стійка біля стіни. Це стандартна вправа для вирівнювання постави. За допомогою нього нормалізується робота хребта, встають на місце хребці, що вийшли, і повністю проходить біль.

Дуже важливо приділяти на кожну процедуру не більше ніж 15 хвилин, особливо на початку реабілітаційного процесу.

Голкорефлексотерапія при люмбаго

Досі лікарі не можуть дати відповіді на те, як лікувати люмбаго за допомогою голкорефлексотерапії. Цей метод настільки не популярний, що навіть не пройшов належних досліджень. Однак приватні клініці нерідко користуються подібною методикою і, як показують результати, однозначний ефект складно встановити. В одному випадку терапія є ефективною, в іншому — не дає жодних покращень.

Мануальна терапія при люмбаго

Мануальна терапія - це спосіб штучного відновлення хребців, що пішли з місця, за допомогою фахівця. Цей метод є дійсно ефективним. Мануальний терапевт знає як лікувати люмбаго. Він уважно вивчає уражену область, знаходить

ключову точку виходу хребця та умілими рухами вправляє його назад. Лікування проходить у кілька сеансів. Як зазначають лікарі, мануальна терапія — дуже ефективний засіб і має використовуватися насамперед.

Масаж при люмбаго

Масаж при цьому захворюванні не повинен бути грубим. Тривалість має перевищувати 15 хвилин.

Основні масажні прийоми при цьому захворюванні:

• Загальний релаксуючий масаж спини, для розслаблення м'язів та зняття запалення.
• Розслаблення попереку.
• Розтирання (нерідко поєднують із прогріванням) поперекової області.

Головне призначення масажу - зняти перші симптоми (запалення та болючі відчуття). Грубий масаж може порушити кровообіг, змістити хребець, що вийшов, і призвести до ще більш складних наслідків. Процедуру повинен проводити кваліфікований лікар чи досвідчений спеціаліст у масажному салоні.

Гімнастика

Якщо виникає гостра дискогенна люмбалгія, пацієнту призначається постільний режим. Активний спосіб життя, найменші фізичні навантаження виключаються повністю. Гімнастичні процедури дозволяються лише після того, як зійде запалення та біль. В цілому, це не лікувальна, а профілактична процедура, що включає цілий комплекс з фізичних вправ, спрямованих на зміцнення м'язів спини.

Дієта

При цьому захворюванні призначається дуже строга дієта. Категорично забороняється гостра, жирна, солона та смажена їжа. Належний раціон призначає лікар дієтолог, який має розписати щоденне меню з рекомендованими продуктами та дозуваннями. Звичне харчування може призвести до повернення больових відчуттів, так як вищеперелічені категорії їжі здатні посилювати біль, що виникає.

Народні засоби лікування

Загалом, це сукупність всіх перерахованих вище методів, з особливим розведенням народних засобів. Наприклад, можна носити спеціальний зігріваючий пояс. Він повинен бути виключно з натуральної вовни для посилення зігрівального ефекту, якнайшвидшого зняття болю та усунення запалення.

Також можна використовувати народний зігрівальний засіб - скипидар. Препарат наноситься на хребетну ділянку та розтирається до повного вбирання. Далі наноситься клейонка, уражена область утеплюється ватою або пуховою хусткою, і препарат носиться на тілі протягом 40-50 хвилин. Після цього необхідно ретельно протерти поперек від залишків мазі. Якщо виникло сильне печіння, необхідно перервати курс лікування та почекати кілька днів, після – повторити.

Народна медицина - криниця цілющої мудрості. Як правило, в ній можна знайти способи лікування на будь-які захворювання хребетного стовпа, попереку та багато інших хвороб спини.

Реабілітаційне лікування після перенесеного люмбаго

Реабілітація після хвороби – найважливіший процес. Від нього залежить цілковите одужання, підтримка фізичної форми та упередження виникнення нового вогнища запалення.

Як правило, реабілітація складається з різних процедур та методів:

• Носіння спеціального корсету, що коригує. Він допомагає підтримувати хребці у вихідному положенні (а після мануальної терапії – вправленому стані) та виключати можливість нового виходу з попереку.
• Відвідування масажного салонудля підтримки розслабленого стану м'язів спини (сприяє якнайшвидшому одужанню).
• Можна поїхати на море чи відвідати сольові джерела.
• Розумно планувати своє дозвілля, грамотно розподіляти відпочинок та фізичні навантаження. Як правило, перший тиждень після закінчення лікування будь-які види фізичної роботи, а також активний спосіб життя категорично забороняється.

Реабілітація спрямована на підтримку фізичної форми людини та виключення можливості нового запального процесу. Люмбаго небезпечно тим, що якщо його вилікувати не до кінця, то незабаром хвороба набере нової сили і знову вдарить поперекової області.

Симптоми і лікування люмбаго вимагають знань і, звичайно, кваліфікації фахівця. Серед тих, кому за 40, мало знайдеться людей, які не зазнали б на собі ознак цієї хвороби, захворювання є досить поширеним. У момент найбільшого прояву його симптомів людину зазвичай хвилює лише одне - як позбутися болю і повернутися до нормального життя.

Як проявляється захворювання

Хвороба люмбаго проявляється однозначно, її важко сплутати з чимось іншим. Біль у поперековому відділі з'являється раптово та різко. У цьому полягає відмінність люмбаго-прострілу від радикуліту - спорідненого захворювання, що має свої відмінності у прояві та генезі. Народна назва дуже образна, а головне, дохідливо описує хворобу: ніби хтось прострілив спину нижче талії, збудивши в ній гострий, нестерпний біль, що посилюється при кожному русі тіла.

У цьому біль може поширюватися межі свого вогнища. Вона відчувається у м'язах спини, віддає у сідниці та ноги. Іноді біль може проектуватись і на передню частину тіла, наприклад, на низ живота.

Різкий сильний біль походить від подразнення сідничного нерва. Таке відбувається у людей, які вже мають у своєму анамнезі захворювання під назвою «ішіас», що означає хронічне запалення сідничного нерва.

Зазвичай сильна напруга м'язів поперекового відділу виникає спонтанно, у відповідь больовий симптом. При цьому формується напруга в м'язах сідниць та стегон. Іноді може виникнути спазм нижніх кінцівок.

Найсильніший біль тримається протягом перших 30 хвилин. Деякі змушені терпіти гострий біль кілька годин. Через якийсь час больовий синдром людини відпускає, але не залишає, а підступно повертається ночами, коли людина втрачає пильність, починаючи повертатися.

Зазвичай через тиждень ознаки люмбаго проходять, проте повне одужання, як правило, настає через місяць чи навіть два. Не відбувається саме собою, хворобу треба лікувати. Втім, людина відчуває настільки сильний біль, що думка про лікування не залишає його ні на хвилину.

Діагностування люмбаго може здійснюватися не лише за ознаками прояву та локалізації болю, але й по тому, як змінюються больові відчуття при зміні положення тіла.

Зазвичай настає полегшення, коли людина:

• лежить на спині з підтягнутими до живота ногами;
• лежить на животі, під яким розташована подушка;
• з положення лежачи в положення сидячи переміщається, спираючись на руки.

Таким чином, діагностика Люмбаго заснована на комплексі симптомів, прояв яких зазвичай не викликає сумнівів.

Причини появи нападів люмбаго

Це захворювання має механізм і причини. Насправді, це різні явища. Механізм розвитку прострілу завжди той самий: у момент зміщення або деформації хребців і міжхребцевих дисків відбувається подразнення нервових закінчень, сконцентрованих у фіброзному кільці та сухожиллях, що мають зв'язок з цими хребцями. Це і є механізм появи болю та спазмів у м'язах, що оточують хребет.

Однак цей механізм виникає з цілого ряду причин:

1. Пошкодження міжхребцевих дисків. Кожен із них складається з центральних та периферійних структур. У центрі розташоване м'яке драглисте ядро, яке пом'якшує тиск на хребці при русі. Периферійна частина дисків є щільним фіброзним кільцем. Під час занадто великої фізичної дії може сформуватися надрив фіброзного кільця, усунення міжхребцевих дисків, розрив зв'язок. В результаті всіх цих процесів драглисте ядро ​​перетікає в тканини, розташовані за межами фіброзного кільця та хребця.
2. Зміщення хребців. Причиною усунення зазвичай є остеохондроз, який провокує міжхребцеві деформації. В результаті один із хребців зміщується, піддаючи деформації не лише самі хребці, а й їхні відростки. Там утворюються кісткові вирости, звані остеофіти, які є причиною пошкодження міжхребцевих дисків. Всі ці усунення впливають на стан зв'язок - вони деформуються та надриваються. Ці надриви часто мають мікроскопічний характер, що породжує серйозні наслідки.
3. Вроджені аномалії хребців. Вроджені патології, що виникають у поперекових хребцях, виявляються приблизно у 25% всіх людей планети.

Аномалії можуть виявлятися в різних варіантах. Наприклад, може статися розщеплення хребетних дужок, що стає причиною початку запальних процесів та сильних болів.

До аномалій відноситься і так звана . Вона є появою зайвого хребця в ділянці нирок. На це надмірність не розрахована система нервового забезпечення хребта, і навіть структура сухожиль і м'язів. Саме ця невідповідність і викликає болючі напади.

1. Трансформація міжхребцевих суглобів. Це може відбуватися з різних причин, але лідирують серед них деструктивні процеси, що виникають при ревматизмі, артриті, травмах тощо.
2. Зростання першого та другого поперекових хребців. Це призводить не тільки до больових відчуттів, а й до втрати рухливості в поперековому відділі. Найчастіше такі процеси пов'язані із віковими змінами.
3. Злоякісні та доброякісні новоутворення в галузі поперекового відділу. З доброякісних новоутворень до нападу люмбаго приводять остеома і гемангіома - судинна пухлина, що формується всередині самого хребця. До злоякісних новоутворень, здатних викликати біль, відносяться мієломна хвороба та .
4. Інфекції, що породжують захворювання спондиліт, що є запальним процесом у хребті.

Таким чином, напад прострілу може свідчити про відносно нешкідливі і легко усувні патології, але може бути показником початку дуже тяжких захворювань.

Отже, якщо люмбаго з'являється часто, усувається погано і дуже важко переноситься, звертайтеся до лікаря і вимагайте обов'язкового обстеження.

Додаткова діагностика

Крім оцінки симптоматики та анамнезу, при діагностиці застосовують такі методи:

1. Лікар проводить натискання пальцями на 9 больових точок Валі. Вони розміщені вздовж сідничного нерва, утворюючи скупчення навколо його корінців. Це хвороблива процедура, оскільки завдання фахівця полягає у навмисному провокуванні больової реакції, через яку і виявляється попередня причина болю в попереку.
2. Для уточнення локалізації болю лікар зазвичай пропонує хворій людині виконати низку тестових вправ. Вони дозволяють намітити дії щодо подальшого обстеження пацієнта.
3. Рентгенологічне обстеження. Воно необхідно для того, щоб виключити або підтвердити виникнення новоутворень, уроджених чи набутих патологій, трансформації суглобів, зрощення хребців тощо.
4. Комп'ютерна томографія. За допомогою цієї процедури можна отримати уточнену картину захворювання. Томографія дозволяє зробити знімки зрізів хребта у проблемних зонах у тривимірному зображенні.
5. Магнітно-резонансна томографія. МРТ дозволяє обстежити м'які тканини в області спинного мозку, міжхребцевих дисків, нервових корінців.
6. . Вона проводиться із застосуванням ізотопів, що виконують функцію розпізнавального знака. Ізотоп у вигляді спеціального препарату вводиться обстежуваній людині внутрішньовенно. Переміщення ізотопів-маркерів відстежується за допомогою гама-камери. Ізотопи зазвичай накопичуються у зонах запальних процесів. Місця, які ізотопи обходять стороною, також є зонами ризику, оскільки саме тут формуються новоутворення.
7. Електронейроміографія. Даний метод у чомусь схожий на процедуру попередньої пальпації, тільки інструментом є електрика, що впливає на периферичний нерв з метою його стимулювання. Так виявляються зони, де відбувається утиск корінців нерва.
8. Обов'язково проводяться аналізи крові та сечі. Вони дають загальне уявлення про стан організму та ступінь виразності запальних процесів.

Методи та засоби лікування

Як лікувати люмбаго і чи можна вилікувати його зовсім, щоб напади більше не повторювалися? Якщо це дійсно лише простріл, то його можна вилікувати. Однак для цього потрібна профілактика, а також постійна турбота про стан свого хребта.

З появою першого болю людини потрібно укласти на рівну і тверду поверхню. Залежно від локалізації болю його кладуть на спину, піднявши ноги на піднесення, на бік з підтисненими до живота ногами, на живіт, підклавши під нього подушку.

До огляду лікаря та призначення лікувального курсу забороняється: робити масаж, намагатися зняти м'язовий спазм фізичними вправами, прогрівати хвору ділянку. Хворому на 2-3 дні краще забезпечити повний спокій, виключивши будь-яке навантаження.

Якщо підтверджено діагноз люмбаго, лікування потрібно починати з правильного підбору медикаментів.

Медикаменти повинні зняти болючі відчуття і м'язовий спазм. Як спазмолітики зазвичай призначають Тизанідин, Пентоксифілін, Спазмолітин, Тетразепам.

При сильних болях проводиться новокаїнова блокада із введенням кортикостероїдів. Для цього навколо поперекової частини хребта робляться уколи Новокаїну з гормональними протизапальними препаратами.

Така блокада проводиться у медичних закладах. Чинна вона швидко, особливо якщо причиною виникнення люмбаго стали фізичні навантаження.

Однак часто вдаватися до сильнодіючого засобу не рекомендується, оскільки це може призвести до розвитку сильніших патологічних процесів.

Лікування люмбаго у домашніх умовах носить часто тривалий характер. Хворе місце лікується за допомогою компресів, розтирань, мазей тощо. Всі ці засоби зовнішнього застосування покликані покращити кровообіг, зняти набряки, які завжди супроводжують запалення, мінімізувати або повністю усунути запалення.

Для цих цілей застосовують будь-яку мазь, що розігріває на кшталт Капсикама. Однак при люмбаго зазвичай рекомендується використовувати диклофенак. Він випускається у формі мазей, ін'єкцій, пігулок.

Для зняття запалень призначають такі протизапальні препарати як Ібупрофен, Піроксикам, Індометацин.

Лікування люмбаго – це тривалий процес, що включає кілька етапів. З цієї причини попередження такого захворювання має першорядний характер. З хребтом потрібно поводитися обережно, оскільки він постійно несе на собі підвищені навантаження.