Як поводитися після мануальної терапії. Після мануальної терапії. Фізіолікування шийного остеохондрозу

«Мушу зауважити, що як така корекція хребта за допомогою ручного впливу була відома з давніх-давен. Майже у кожного народу були свої майстри лікарської справи, які намагалися допомогти людям, які страждають на захворювання опорно-рухового апарату. Найчастіше війська у військових походах супроводжували костоправи або безпосередньо лікарі, які володіли серед інших лікарських навичок досвідом вправлення суглобів та лікування переломів кісток.

Методи корекції хребта у минулому переважно формувалися практично, з допомогою спроб і помилок. Тому їх по праву можна назвати «справою випадку». Крім того, треба враховувати, що в процесі пізнання про фактичний результат лікування опорно-рухового апарату доводилося говорити лише при виправленні явних патологій, наприклад наявності вивиху плечового суглоба, щелепи, кісток рук або ніг.

Однак, як така ручна корекція при прихованих захворюваннях того ж хребта здійснювалася практично «наосліп» і була орієнтована на тимчасове усунення болю, без урахування та розуміння справжніх причин, що викликали дане захворювання. Це природно, оскільки навіть на сьогоднішній день, вченим, які вивчають на молекулярному рівні розвиток процесів у клітинах і тканинах хребта, відомо вже багато, але далеко ще не все. Що тоді говорити про той час, коли лікарі мали примітивні знання навіть у галузі анатомії? Тому досвід древніх лікарів, які займаються ручною корекцією хребта, будувався переважно на спостереженнях: допомогло – добре, не допомогло – пробували по-іншому. Найчастіше одні й самі методи застосовувалися до хворих із однаковими симптомами і місцем локалізації болю. Однак, як говорилося у статті , причина походження болю може бути абсолютно різною. Якщо її не встановити, то замість лікування цілком можна надати хворому воістину «ведмежу послугу». Ось так у різних країнах шляхом проб, з урахуванням досвіду та помилок з часом були виділені різні способи ручної корекції хребта, які тимчасово усували болючі синдроми, дозволяючи пацієнту якийсь час зберігати працездатність.

Починаючи з ΧΙΧ століття в США стали одна за одною відкриватися різні школи, де навчали по суті старих методів лікування хребта за допомогою ручного впливу, проте зі спробою висвітлити значення даних маніпуляцій у світлі новомодного на той час наукового трактування.

Слід зазначити, що школи в основному будувалися на бізнес-основі, де поряд з вивченням анатомії викладали курси «ділової практики», тобто навчали якнайвигідніше «продати» свої «навички». Курс навчання зазвичай тривав два тижня. На курси набирали любителів нетрадиційної медицини, які були спроможні оплатити дане навчання. Звісно, ні про який лікарський професіоналізм там не йшлося. Збільшена кількість випускників даних шкіл та їхня діяльність сприяли зниженню авторитету та гонорарів представників офіційної медицини. Тому, спочатку обидва напрями [ прим. «довговажільна» та «короткоричагова» школи мануальної терапії] перебували у дуже складних стосунках із офіційною медициною. Замість наукових дискусій велися судові та цивільні процеси.

У світі хоча й трохи змінилося ставлення офіційної медицини до мануальним методам лікування (лат. manus― рука, грец. therapeia― лікування), але все ж таки традиційні основи, закладені ще в ті часи, збереглися досі. Головною з них є порятунок пацієнта від болю, до чого в основному сьогодні апелюють на свій захист мануальні терапевти різних напрямків…»

«Більше того, хіропрактика, остеопатія, краніосакральна терапія, ПІР (постизометрична релаксація) та інші, в тому числі й деякі народні методи та способи «лікування» хребта, по суті спрямовані на зрив адаптативних механізмів. При дегенеративно-дистрофічних процесах у міжхребцевих дисках застосування таких методів неминуче веде до швидшого прогресування цієї патології».

«У зв'язку з цим хотілося б поставити відповідні питання безпосередньо пацієнтові. Вам справді байдуже, чи знає лікар, що він робить із вашим хребтом? Чи знає лікар, що буде з вашим здоров'ям після його маніпуляцій за місяць, за рік? Або вам справді все одно, що з вами буде потім і яку ціну доведеться платити за тимчасове полегшення болю?

Ряд пацієнтів, через відсутність своєчасної інформації, вже відповіли на ці запитання своїм сумним досвідом та підірваним здоров'ям. Пропоную до вашої уваги ознайомитися з деякими матеріалами з мого документального медичного архіву.

На МРТ №69 спостерігається згладженість фізіологічного лордоза поперекового відділу хребта, протрузія в сегменті L5-S1 компенсована спондильозом, епідурит на цьому рівні.

На МРТ №70 того ж пацієнта, спостерігається стан після чотирьох сеансів мануальної терапії, у сегменті L5-S1 – секвестрована грижа міжхребцевого диска з каудальною міграцією секвестру, абсолютний стеноз спинномозкового каналу, згладженість фізіологічного лордозу.

Почалася дана історія з того, що внаслідок розвитку протрузії та епідуриту у пацієнта з'явилися біль у поперековому відділі хребта. За порадою знайомих він звернувся до центру мануальної терапії. Лікар даного центру (мануальний терапевт), оглянувши його та вислухавши скарги, відправив на МРТ-обстеження (№69). Виходячи з результатів обстеження, той самий лікар призначив пацієнту 12 сеансів мануальної терапії. Вже після четвертого сеансу у хворого з'явився різкий біль у нозі та оніміння. Зробили повторну МРТ (№70). Мануальний терапевт ознайомився з його результатом, направив цього пацієнта в нейрохірургію (але це вже інша історія).

У першому МРТ №69 виразно було видно, крім протрузії, наявність епідуриту. Отже, цей пацієнт потребував медикаментозної терапії під контролем невропатолога, до кого слід було б направити хворого після МРТ-обстеження. У разі категорично не можна було лікувати методами витягання чи мануальної терапії. Адже при застосуванні цих методів результат можна було легко спрогнозувати! Знову ж таки, це показовий випадок, коли «фахівці» посилають людину на МРТ, проте оцінюють знімки непрофесійно. В іншому випадку вони могли б скласти елементарний прогноз наслідків свого лікування. До речі, більшість подібних «фахівців» надають лише одноразову допомогу та не відстежують здоров'я пацієнта протягом як найближчого, так і віддаленого періоду часу (місяців, років) після свого лікування.

Що ж до цього випадку, то не думаю, що ці фахівці зробили ці маніпуляції навмисне, заради наживи на здоров'я цієї людини. Швидше за все - через незнання азів вертебрології та відповідно вибору методу лікування. Це і призвело до того, що тепер життя пацієнта значно ускладнилося, а здоров'я після такої допомоги незрівнянно посилилося. "Ne noceas, si juvare поп роtes" - «Не шкоди, якщо не можеш допомогти».

Наступний випадок свідчить про те, як досі живі деякі споконвічні традиції американської школи «народних мануальників XIX століття».

Даний пацієнт, вирішивши позбавитися болю в спині, звернувся за допомогою до «костоправа». Але, як виявилося згодом, від костоправа там була, як то кажуть, лише одна назва. Цей «фахівець», американського зразка ХІХ століття, обмацавши пацієнта, сказав, що випав диск і що він зараз його вправить. Поклавши пацієнта на підлогу (на живіт), почав по черзі піднімати ноги, одночасно натискаючи на поперек, потім поклавши на бік, провів «скручування». Таким чином, виконавши кілька маніпуляцій із «набору» звичайної мануальної терапії, перейшов до «власних розробок». Він попросив пацієнта сісти на підлогу і витягнути вперед ноги, а поперек прогнути назад. Потім почав різкими, сильними поштовхами давити йому на плечі. Потім, попросивши пацієнта підвестися і, обхопивши його руками під пахвами, підняв і сильно струснув. Після даних маніпуляцій цей «фахівець» по-діловому оголосив, щоб пацієнт прийшов наступного дня ще одного такого ж сеансу.

Після другого сеансу біль у пацієнта посилився. Він звернувся до районної лікарні. Дільничний травматолог направив хворого на МРТ. Але всупереч здоровому глузду пацієнт вирушив із результатами обстеження (МРТ №71) не до травматолога, а знову до того ж «костолого». Той, уважно подивившись знімки, сказав, що йому «все ясно», грижа міжхребцевого диска «випала всередину, в живіт» і що «зазвичай вистачає одного-двох сеансів, але справа серйозна і просто необхідно провести ще один, а може і два сеансу». Пацієнт, за своєю наївністю, погодився. Все повторилося як і в перші два рази, тільки цей «фахівець» значно посилив силу свого впливу, коли посадив його на підлогу і почав поштовхами тиснути на плечі, очевидно, щоб диск точно «вийшов з живота і зайшов куди треба». Це називається: «сила є, розуму не треба». Після кількох таких поштовхів пацієнт відчув різкий біль («як розряд струму»), що пройшов від куприка до голови, ноги оніміли. Через кілька днів у цього хворого розвинулися тазові порушення. Зробили повторну МРТ №72. Результат більш ніж гнітючий: компресійний перелом тіла хребця L2, секвестрована грижа міжхребцевого диска в сегменті L5-S1, абсолютний стеноз спинномозкового каналу.

На МРТ №71 спостерігається згладженість фізіологічного лордоза, грижа міжхребцевого диска в сегменті L5-S1, спондильоз на тому ж рівні, множинні грижі Шморля, стеноз.

На МРТ №72 спостерігається крім вище перерахованого ще й компресійний перелом тіла хребця L2 і секвестрована грижа міжхребцевого диска в сегменті L5-S1, абсолютний стеноз спинномозкового каналу.

На МРТ №73 - збільшений фрагмент МРТ №71 на рівні сегмента L1-L2, на якому спостерігається травма замикаючої платівки L2 хребця, як наслідок перших двох сеансів цього спеціаліста.

На МРТ №74 - збільшений фрагмент МРТ №72 на рівні сегмента L1-L2, на якому наочно видно наслідки третього сеансу «вправлення диска», і як наслідок - помпресійний «пролом» тіла хребця L2 та його замикаючої (гіалінової) платівки та внутрішній розрив міжхребцевого диска

Причина цієї трагедії в елементарній безграмотності, причому не лише «аборигена-фахівця» зразка XIX століття, а й самого пацієнта. Адже часом навіть елементарні знання або хоча б наявність здорового глузду однієї зі сторін здатні вберегти людину від скоєння фатальної помилки, що спричинила важкі наслідки.

Так що якщо ви побачите багатообіцяючу рекламу, в якій говориться, що фахівці займаються безопераційним лікуванням гриж, то треба розуміти, що лікуванням вони займаються, але чи виліковують? Це питання. А для того щоб переконатися в щирості намірів фахівців подібних медичних центрів, необхідно насамперед ознайомитися не лише з відгуками про суб'єктивні відчуття їхніх пацієнтів, а й з об'єктивними результатами обстеження, зафіксованими на МРТ-знімках, наприклад, до та після лікування їхніх пацієнтів з аналогічними захворюваннями, а також, наскільки можна, результатами віддалених наслідків такого лікування.

Типовими травмами як наслідки мануальних методів на хребет є гемартроз (від грец. haima- «Кров», arthron- «суглоб») дуговідростчастих суглобів, тобто крововилив у порожнину дуговідростчастих суглобів.

На МРТ №86 спостерігається крововилив (темна пляма на МРТ) у порожнину лівого дуговідростчастого суглоба - як наслідок після лікування у мануального терапевта, який намагався «вправити диск, що випав».

На МРТ №87 спостерігаються крововиливи в порожнині обох дуговідросткових суглобів. Цей випадок пов'язаний вже з іншим пацієнтом, іншим мануальним терапевтом, проте з тим самим невтішним результатом – знову крововилив!

На жаль, такі ускладнення після мануальної терапії трапляються досить часто. Їх причина банальна - лише спроба мануального терапевта усунути у пацієнта так звану сублюксацію або «функціональний блок». Найчастіше результат такого впливу - крововилив у порожнину травмованих дуговідросткових суглобів.Нагадаю, що внутрішній шар суглобової капсули дуговідростчастих суглобів має безліч синовіальних ворсинок, багатих на кровоносні судини. Після травми, коли кров заповнює порожнину суглобів, у пацієнта виникає біль, обмеження та болючість рухів аж до втрати здатності пацієнта самостійно пересуватися.

Начебто вже XXI століття, проте досі відбуваються такі прикрі інциденти, які завдають шкоди здоров'ю пацієнта. В чому причина? Недарма я згадав, що теорія «сублюксацій» школи хіропрактиків ХІХ століття жива і досі на ній намагаються збудувати теорію мануальної терапії. Але ці спроби безуспішні і будуть такими надалі, оскільки це рівносильно «збудувати будинок на піску».

Тож у чому саме полягає «корінь зла»? Якщо ви прочитаєте кілька різних посібників з мануальної терапії, то помітите, що практично у всіх цих книгах робиться акцент на тому, що під час проведення маніпуляції щодо усунення сублюксації обов'язково має бути хрускіт (клацання), це нібито говорить про правильність проведеної маніпуляції. Ось і крутять мануальні терапевти, доки не хрусне».

Природу виникнення такого хрускоту ми розглянемо докладніше. Основний висновок про справжню причину виникнення такого хрускоту при маніпуляціях мануального терапевта:

«…гідроудар з характерним звуком, що утворився після відповідних маніпуляцій мануального терапевта і породжує мікротравматизацію суглобової капсули з мікронадривами, ділянками перерозтягування, мікротріщинами (у тому числі з ділянками крововиливу, які добре видно в лабораторних умовах під мікроскопом). А за значних крововиливів це вже можна спостерігати при діагностичному обстеженні (МРТ)».

«…Чому під час маніпуляції мануального терапевта після хрускоту (переважно) пацієнт відчуває надзвичайну легкість, майже ейфорію, після якої «проходить біль», «поліпшується настрій» тощо. Відповідь проста: винуватцями такого стану «полегшення болю», що раптово наринув, є в основному ендорфіниі енкефаліни- біологічно активні хімічні сполуки з морфіноподібною дією, які виробляються, у тому числі при стресах, та є природними опіоїдними пептидами, простіше кажучи «природними наркотиками». Але це питання ми також розглянемо докладніше у наших подальших публікаціях.

Так що маніпуляції мануального терапевта, при яких відбувається хрускіт вашого хребта, – це далеко не безпечна процедура для організму. Пам'ятайте про це, коли на вашому життєвому шляху зустрінеться «мануальник зразка XIX століття» і розповідатиме вам про те, що ваші «диски таким чином стали на місце», «суглоби відновлені» та «сублюксація усунена».

В даний час практично немає такої людини, яку б не турбували проблеми з хребтом. Це не дивно, враховуючи сучасне комп'ютерне століття. Хтось за обов'язком служби, а хтось і за власним бажанням змушений просиджувати годинами за комп'ютером. Де тут уникнути захворювань нашого головного стрижня. Існує величезна кількість методів та способів лікування таких проблем. У статті намагатимемося розібратися, як може допомогти при остеохондрозі.

Що лежить в основі мануальної терапії

Лікар ставить собі завдання відновити рухову функцію і повернути мобільність між хребцями. При остеохондрозі відбувається защемлення нервових закінчень та порушується рухливість деяких ділянок хребта. При такій картині спостерігається в шийному відділі.

Якщо нічого не робити, то розтягнення зв'язок хребта стає все більш нестійким, і це може призвести до підвивиху. Мануальна терапія при остеохондрозі шийного відділу має на меті усунути ці проблеми.

Мануальний терапевт використовує кілька прийомів:

Мобілізація розслаблює шию та плечовий пояс.
Прямий контакт у вигляді ударів, поворотів, вигинів та випрямлення має великі переваги у становленні суглобів та хребців.
Непрямий контакт.

Лікар під час процедури впливає на різні рефлекторні зони, рецептори, розташовані у м'язах, сухожилля, зв'язки. Мануальна терапія при остеохондрозі шийного відділу хребта допомагає не лише розслабити м'язи шиї та плечового поясу, а й покращити кровообіг, лімфовідтікання.

Чим може допомогти мануальна терапія?

Згідно зі статистикою, практично більше половини співробітників офісів, які змушені весь день просиджувати за комп'ютерами, паперами страждають від шийного остеохондрозу, причому у досить занедбаній формі.

Це захворювання приносить масу проблем зі здоров'ям, тому основне завдання мануальної терапії полягає в наступному:

На допомогу мануальної терапії призначається комплекс лікувальної гімнастики, яка допоможе упорядкувати м'язову систему.

Показання для мануальної терапії

Мануальна терапія при остеохондрозі шийного відділу показання має різноманітні, найчастіше вона призначається при наступних станах:

Больові відчуття у грудному відділі хребта, які віддають у ділянку серця, за нормальної кардіограми.
Біль у шийному відділі хребта.
Гострий біль у попереку.
Хронічні запальні процеси в поперековому відділі.
Остеохондроз.
Сколіоз.
Протрузії міжхребцевих дисків.
Міжхребцева грижа.
Спондилоартроз.
Синдром поперекової артерії.
Вегетосудинна дистонія та багато інших.

Призначає таку процедуру лише лікар, і бажано, щоб її проводив справжній спеціаліст своєї справи, щоб не завдати ще більшої шкоди вашому здоров'ю.

Як відбувається сеанс?

Насамперед, коли пацієнт приходить на сеанс, лікар просить його лягти на кушетку. Щоб усі маніпуляції дали максимальний ефект, необхідно розслабитися та дихати повільно та рівномірно.

Травматолог за допомогою рук уважно вивчає стан хребта, зв'язок та м'язів, а також суглобів. Якщо фахівець має великий досвід у цій справі, то йому і без рентгенівського знімка не надає особливих труднощів визначити місця найбільшого затиску, запалення, але краще йти на прийом до мануального терапевта вже зі знімками.

Якщо є проблеми з хребтом, то цілком здатна допомогти мануальна терапія при фото демонструє, що для розслаблення лікар на початку сеансу виконує легкий масаж.

Поступово всі рухи стають відчутнішими, лікар сильніше натискає на них, робить повороти шиї пацієнта. Саме тоді поява хрускоту вважається нормальним явищем. Зазвичай після цього болючі відчуття стають помітно слабшими.

Частота сеансів залежить багатьох чинників і призначається лікарем. Зазвичай повторять процедуру потрібно раз на 3-4 дні, у деяких випадках, коли пацієнт добре переносить вплив мануального терапевта на свій хребет, можна відвідувати кабінет і щодня.

Необхідно пам'ятати, вирушаючи на прийом, що сеанси можуть бути досить болючими, особливо на самому початку. Зазвичай це явище короткочасне, але якщо біль сильний, його важко переносити, необхідно сказати лікареві.

На підвищення ефективності мануальної терапії часто одночасно з нею призначаються фізіологічні процедури. Спільно ці методи лікування дають добрі результати.

Поведінка пацієнта після процедури

Після проведення сеансу пацієнт не повинен миттєво схоплюватись і бігти додому. Організму потрібен відпочинок, а хребет можна знерухомити за допомогою спеціального корсету.

Усі нахили голови, різкі рухи та повороти в шийному відділі повинні бути виключені. Після сеансу деяких випадках може спостерігатися деяке посилення болю, викликане впливом на тканини. Для її зняття можна прийняти знеболюючий препарат.

Протипоказання до використання даного методу лікування

Незважаючи на велику користь, мануальна терапія при остеохондрозі шийного відділу протипоказання має такі:

Старецький вік.
Наявність пухлини у головному чи спинному мозку.
Запальні процеси неспецифічного характеру у хребті, наприклад, туберкульозний спондиліт, ревматизм.
Менінгіт, енцефаліт.
Після оперативного втручання на хребті.
Якщо є фрагменти гриж.
Наявність гострої інфекції.
Високий артеріальний тиск.
Загострення хронічних захворювань як гепатиту, панкреатиту, холециститу.
Нещодавній інфаркт чи інсульт.
Судинні захворювання.

Є також відносні протипоказання, у яких застосування мануальної терапії при остеохондрозі шийного відділу хребта вирішується у разі індивідуально.

До них можна віднести:

Загострення шийного остеохондрозу.
Нестійкість деяких частин хребта.
Аномалії хребетного стовпа, наприклад, хребцева ущелина, сакралізація.
Синдром Форстьє.
2 та 3 триместр вагітності.
Злиті переломи хребта.

Справжній фахівець ніколи не проводитиме сеанс, якщо є хоча б деякі протипоказання.

Ускладнення після процедури

Якщо перед походом до мануального терапевта не провести ретельну діагностику, можна отримати після процедури різні ускладнення, найчастішими може бути такі:

Гіпермобільність хребта внаслідок аномально рухливих зв'язок.
Перелом хребта.
Розрив зв'язок.
Кровотеча.

Якщо у вас немає протипоказань до проведення сеансу, але під час нього ви відчуваєте сильний біль, дискомфорт, а після всіх маніпуляцій болить все тіло і неможливо встати, необхідно відмовитися від послуг даного лікаря або обговорити з ним всі свої неприємні відчуття. Тільки так ви зможете уникнути багатьох ускладнень.

Згідно з опитуванням, 15% після процедури зазнавали запаморочення, 5% – підвищену мобільність хребта, 22% – посилення больового синдрому, 7% – прогресування захворювання. Ось які можуть давати побічні ефекти мануальна терапія при остеохондрозі шийного відділу. За та проти обов'язково необхідно зважити, перш ніж вирушати на таку процедуру.

Небезпека мануальної терапії

Аналізуючи всі ускладнення та небажані наслідки мануальної терапії, можна зробити висновок, що це не панацея від усіх хвороб, а, скоріше, рулетка. Кому пощастить знайти відмінного фахівця та пройти всі процедури з користю для організму, той і стане на крок ближче до свого одужання.

В даний час навіть у медичних колах немає однозначної відповіді про користь та шкоду такого лікування. Небезпека мануальна терапія при остеохондрозі шийного відділу таїть ще й у тому, що розвелося повно приватних клінік та медичних центрів, але це не є гарантією того, що в них працюють справжні професіонали.

Якщо з'явилися болі в спині, не варто нестись до таких лікарів, краще пройти повну діагностику та з'ясувати причину болю, а потім уже займатися лікуванням. Справжній знавець своєї справи руками вже зможе визначити місце з патологічними процесами і вибере найпридатніші прийоми їх усунення. А ось дилетант у цій справі і за невеликих проблем може більше нашкодити організму і посилити ситуацію.

Як вибрати лікаря?

Мануальний терапевт є таким самим лікарем, як і будь-який інший. Така спеціалізація передбачає поглиблене вивчення неврології, діагностики та інших розділів мануальної терапії.

Вибираючи лікаря, необхідно переконатися, що має кваліфікацію, підтверджену сертифікатом, і може використовувати методики мануального впливу. Враховуючи, що у навчальних закладах таких фахівців почали готувати не більше 10 років тому, то можна зробити висновок, що їхня кількість не така велика, тому нарватися на шарлатана цілком реально. Мануальна терапія при остеохондрозі шийного відділу має позитивні відгуки тільки в тому випадку, якщо хребтом займається справжній професіонал.

Потрапляючи до таких лікарів, пацієнти залишаються повністю задоволені результатом і з впевненістю можуть порадити їх своїм друзям та родичам.

Профілактика остеохондрозу

Не знадобиться мануальна терапія при остеохондрозі шийного відділу, якщо займатися профілактикою захворювання. Вона включає наступні заходи:

Фізична активність.
Виконує спеціальні вправи для зміцнення м'язів шиї.
Раціон із достатньою кількістю вітамінів, мінералів та білків.
Відмова від куріння.
Періодичний самомасаж шиї.
Сон на ортопедичному матраці та подушці.
Регулярне проходження медичних оглядів.

Якщо дотримуватися цих простих правил, то ніякий остеохондроз не буде страшний.

Мануальна терапія – це галузь медицини, офіційно визнана більшістю країн СНД, біля Стародавньої Русі мануальних терапевтів іменували костоправами, але в території Європи велике поширення набуло назву Остеопатія і Хиропрактика.

Як і в будь-якій методиці лікування, у мануальній терапії може виникнути питання ускладнень і тут важливо бути готовим до тих чи інших наслідків.

Ускладнення мануальної терапії можна поділити на дві категорії.
Перша категорія ускладнень - це ціла група порушень, які можуть виникнути в результаті некваліфікованих дій фахівців. На жаль, останнім часом все частіше з'являються «мануали», які не мають жодної теоретичної бази під своїми діями, а ще – масажистів, які прагнуть скопіювати певні маніпуляції мануальної медицини, з ними – теоретиків, які, прочитавши кілька книг, беруться за складних пацієнтів. не маючи жодних практичних навичок, що породжує безліч чуток про мануальну медицину.

З давніх часів «костоправством» займалася лише вузька кількість сімей, всі навички передавалися з покоління до покоління, від батька до сина, і практикувалася майстерність від свідомого дитинства доти, доки «ноги ходять». У більшості випадків це мистецтво, до якого чи то є талант, чи ні.

Що ж зараз? Безліч фахівців, які мають уявлення, що роблять і навіщо, створюють пацієнту безліч ускладнень, у своїй відсутня лікувальний ефект.

До найпоширеніших наслідків некваліфікованого застосування мануальної терапії відносять:

1) Гіпермобільність хребта, в результаті застосування по 20-30 прийомів на рік усі зв'язки хребта розтягуються, біль виникає все швидше та сильніше. Допустима межа застосування мануальної терапії – близько 10-15 прийомів протягом року.

2) Переломи відростків хребців, ребер, кісток. Як наслідок «надмірних» маніпуляцій може виникнути дане ускладнення. У той час, як кваліфікований фахівець ніколи не перейде межі гнучкості кісток, а також виключить усі можливі захворювання, внаслідок яких зменшується міцність кісток (остеопороз та інші).
Додаткові усунення та блокування хребців, порушення патобіомеханічних ланцюгів, погіршення загального стану.
3) Відсутність результатів, результат лікування має бути видно вже після перших прийомів. Якщо вам кажуть: "Ну, проведемо ще 5-6 процедур, а там подивимося..." - з вами працює не мануальний терапевт.

Можливі ускладнення, ймовірність яких не виключена у будь-якому випадку:

Друга група – це ускладнення, які можуть виникнути незалежно від дій фахівця внаслідок індивідуальних особливостей пацієнта. Це насамперед аномалії розвитку хребців, судин та інших тканин, труднощі діагностики та деякі інші фактори. Згідно з офіційною статистикою, ускладнення при маніпуляціях на шийному відділі (запаморочення, мігрень, нудота, втрата свідомості, втрата чутливості та деякі інші) виникають у 1-2 осіб на 100 тис. Це менше 0,001%. Наприклад, ризик розвитку сепсису (системного зараження крові) після видалення апендициту становить 1-2%, а ризик летальності після кесаревого розтину становить близько 5%.

При лікуванні серйозних захворювань хребта, таких як великі міжхребцеві грижі, теж виняток зі статистики. Всі пацієнти повинні пам'ятати, що яким би професійним не був би фахівець, хвороба іноді занадто запущена і не можна повністю усунути її одним методом лікування. При значних грижах диска всіх пацієнтів потрібно попередити, що навіть після проведеного лікування в 4-5% може знадобитися хірургічне втручання. Панацеї від усіх хвороб не існує, хоч і ризик у 5% досить незначний.

Також варто окремо виділити явище незначного загострення після перших лікувальних прийомів. Лікувальний процес будь-якого хронічного захворювання хребта завжди має пройти через фазу загострення для повного одужання, і мануальна терапія у цьому – не виняток. Загострення проявляється незначною крепатурою, слабкістю, сонливістю, деякими іншими явищами і може тривати кілька діб.

Ускладнення після мануальної терапії у немовлят:

На щастя, організм дитини більш сприятливо реагує на ці методи лікування, можна досягти приголомшливих результатів всього за один невеликий курс лікування. Кістки дитини більш еластичні, рухливі та зміни помітніші.
Але ризики теж не виключені, оскільки будь-який вплив може мати якісь побічні ефекти.

Приблизно у 0,5-1% немовлят після процедури може з'явитися біль у руці чи ніжці. Цей біль виникає через занадто жорстку фіксацію ручок при маніпуляції. Лікарю дуже важливо проводити маніпуляції чітко та цілеспрямовано, але дитина несвідомо намагається чинити опір, крутиться, перевертається тощо. Помічник повинен зафіксувати його в нерухомому положенні, а дитина може викликати розтягнення м'язів. Зазвичай ці симптоми проходять через 2-5 днів безвісти.

Недостатня ефективність лікування. Іноді, коли хвороба ще на ранньому етапі, її важко спрогнозувати і навіть найефективніше лікування не здатне повністю позбавити проблеми. Наприклад, при такому захворюванні як дисплазія кульшових суглобів може просто бути відсутнім ген, який відповідає за правильний розвиток або ще в утробі матері не відбулася закладка частин кістки, яка повинна зрости в кульшовому суглобі. Вирішення проблеми в майбутньому протезуванні штучними тканинами, але таке зустрічатися вкрай рідко не більше ніж у 0,1-0,3%.

Зверніть увагу! Консультування онлайн не проводиться. Запис контактних телефонів.

Вітаю! У дочки разів 5 (з дитинства) були проблеми з шиєю: прокинеться, а шию боляче повертати, призначали комір, один раз лежали на витяжці тиждень, хоча начебто явного підвивиху на знімку не було видно. А 3 роки тому був легкий струс – прилетів у голову волейбольний м'яч. Вже 2 роки поставили діагноз прогресуючий сколіоз 2 ступеня: дуги - грудна права 19 *, поперекова ліва 12 *. чи можуть проблеми з шиєю та струс спровокувати сколіоз? І чи можна, як Ви вважаєте, нам лікуватись за допомогою мануальної терапії? Спасибі вам!

Добридень.

Дякуємо за статтю "Ускладнення мануальної терапії" дуже пізнавально.
Якщо я тут, то напевне Ви здогадуєтеся, що я зацікавлений у методиці такого лікування.
Справа в тому, що у мене є деякі проблеми з хребтом. Я постійно відчуваю дискомфорт у шийному, поперековому та грудному відділі. Постійно, щось там хрумтить і ниє. При цьому хронічне почуття втоми, нестачі сил, нездужання якогось щось. Місяця три тому знепритомнів по дорозі на роботу. Мені 24 роки.

Намагався я ходити лікарями. Спочатку поїхав у державну, подивилися, помацали, відправили на рентген шиї, сказали, що справа сторони щось пережато. Чи то вена, чи то артерія. Сказали довго не тримати шию в повороті праворуч. Якихось планів з лікування мені не призначили.

Ще через деякий час вирішив піти ще раз, але вже до приватної.
Зробили рентген – хребет змійкою, але док сказав нічого серйозного, нічого у вас не пережато і т.п., а описані мною симптоми списав на втому.
Почали надсилати робити купу аналізів, на консультації до психотерапевта та ін. Всі лікарі різної думки, однієї картини не було. Один каже – все нормально, другий каже, та у вас тут усе погано, третій узагалі руками розводить. Загалом продовжувати лікування в цій клініці мені більше не хотілося.
Зараз вирішив спробувати сходити до мануальника, але трохи переживаю. Знайомих, які могли б порадити тямущого фахівця немає, а йти абияк страшно.
Знайшов клініку NewSpine, де є досвідчений фахівець, який проводить такі процедури, але сумніваюся. Ім'я спеціаліста: МАЛАКШАНІДЗЕ ЗУРАБ ГУРАМОВИЧ. Можливо, Вам щось скаже?

Мануальна терапія – це комплекс малоінвазивних методик, що впливають на м'язи, суглоби, кістково-зв'язковий апарат та внутрішні органи людини за допомогою різноманітних ручних технік.

Мануальна терапія ідеально підходить для дітей та дорослих, чоловіків, жінок, людей похилого віку. Вона існує століття, а протягом останніх 150 років доповнилася новими методиками, які можна використовувати як ізольовано, і у комбінації друг з одним.

За допомогою мануальної терапії можна лікувати різні захворювання та симптоми: остеохондроз, артрити, ВСД, головний біль, можна усувати грижі, проблеми, пов'язані з роботою ШКТ, протрузії, порушення постави та ін.

Призначається мануальна терапія хребта або суглобів завжди курсом, який у середньому складається з 5 – 7 сеансів, іноді лікування може призначатися меншою кількістю сеансів. Проводяться сеанси регулярно, але не частіше за два рази на тиждень.

Чим відрізняється мануальна терапія від масажу?

Мануальна терапія та масаж – це два абсолютно різні способи впливу. При масаж вплив виявляється тільки на м'які тканини. Мануальні методики надають більш жорсткий вплив на суглоби, голову, хрящовий апарат та внутрішні органи. Це серйозне втручання у роботу організму, при неправильній техніці виконання можливі серйозні і навіть незворотні наслідки здоров'я пацієнта. Тому грамотність та досвід спеціаліста при виконанні мануальних технік прямо пропорційна ефективності курсу лікування.

До регулярного виконання сеансів мануальної терапії допускаються фахівці зі стажем роботи у своїй сфері (5 років і більше), які мають вищу освіту (лікарі) та сертифікат про проходження спеціалізації з профілю мануальної терапії. У цій спеціальності багато чого осягається у процесі практичної діяльності, тому стаж роботи та інтуїція лікаря особливо важливі. Мануальну терапію можна призначати лише після консультації лікарів-фахівців.

Завдання мануальної терапії

Метою мануальних технік є відновлення оптимальної функції суглобів, хребта, м'язів, нормалізація роботи нервової системи та внутрішніх органів.

Мануальний терапевт створює індивідуальний алгоритм для кожного пацієнта, що дозволяє ефективно впливати на проблемні ділянки та усувати в них патологічні процеси та больовий синдром (суглоби, хребет – шийний, поперековий та інші відділи, зв'язковий та м'язовий апарат тощо)

Методи мануальної терапії

Існує 4 основні методи, що використовуються в мануальному напрямку:

міофасціальний;
краніальний;
артро-вертебральний;
вісцеральний.

Міофасціальний метод– це ручна дія на м'які тканини, основною метою якого є відновлення рефлексів та м'язового тонусу. Міофасціальна робота м'яка, акуратна, не має нічого спільного з вправленням міжреберних дисків.

Використовується цей метод мануальної терапії при усуненні: головного та м'язового болю, радикулітів, артритів, хребетних гриж, спондильозу тощо.

Краніальний методзастосовується для корекції проблем, зумовлених порушенням роботи мозку (защемлення спинномозкових нервів, головний біль, перенесені ЧМТ (черепно-мозкові травми), порушення кровопостачання мозку). При цьому ділянка, на яку лікар впливає, знаходиться в області шиї та основи черепа. Мануальна дія спеціаліста відновлює нормальну рухливість кісток черепа, внаслідок чого усуваються негативна симптоматика захворювання. Після першої процедури у пацієнта настає помітне полегшення, а після всього курсу лікування стан повністю нормалізується (знижується внутрішньочерепний тиск, стабілізується кровообіг, зникають головний біль тощо).

Артро-вертебральний методвідновлює функцію суглобів та хребта шляхом зміни реакції нервових закінчень. Методика є досить болісною, але ефективною. Вона добре купує больовий синдром, перешкоджає розвитку дегенеративних захворювань.

Вісцеральний методвикористовується для корекції патології внутрішніх органів. При цьому масажні дії (що здавлюють, зсувають) здійснюються через передню черевну стінку. Подібним чином можна лікувати та запобігти більшості захворювань органів, розташованих у черевній та грудній порожнинах.

Прийоми та техніки

У мануальному напрямі використовують безліч прийомів: активні, пасивні, прямі, жорсткі, м'які. Основними функціонуючими техніками є:

поштовхова;
ритмічна та позиційна мобілізація;
постізометрична релаксація.

При поштовхової мобілізаціїмануальний терапевт вправляє диски, що дозволяє усунути біль у спині та інших частинах тіла.
Ритмічна мобілізація може бути розтягує, обертає і стискає. Отримати візуальне подання різних видів та прийомів мануальної терапії дозволяють різні відео та фото.

Позиційна мобілізаціяпоєднує кілька впливів (релаксацію, маніпуляцію та ритмічну мобілізацію). Дії здійснюються послідовно (м'яке витягування, нахили). Важливою складовою техніки є повне попереднє розслаблення м'язів. Комплекс маніпуляцій призводить до поступового відновлення резервних можливостей рухової системи.

Постизометрична релаксаціяпередбачає чергування напруги та розтягування м'язів, це дозволяє збільшити рухливість хребта або суглоба (наприклад, колінного та кульшового), усунути зміщення дисків, збільшити рухливість зв'язок та м'язів, зняти набряклість. Вплив на тіло при релаксації не супроводжується різкими рухами поштовху.

Показання до призначення мануальних методик

Мануальна терапія є широко поширеним напрямом медицини, показаннями до її застосування є:

міжхребцеві грижі; наявність протрузії;
артрити, артрози;
больовий синдром (невралгії, болі, зумовлені поперековим остеохондрозом, систематичні головні болі);
ВСД, коливання тиску;
порушення роботи шлунка, кишечника, печінки та ін;
хронічна втома, стреси;
реабілітація після травми та ін.

Протипоказання

Протипоказаннями до проведення мануальних методик є:

запальні процеси у стадії загострення та підгострої стадії (ЖКТ, хребта, плечового суглоба, коліна, спинного мозку);
ранній післяопераційний період;
наявність нових травм;
мієлопатії дискові;
гемангіоми;
секвестрація гриж;
ревматизм;
уроджена патологія хребта;
переломи хребта;
хвороба Бехтерєва;
пухлини злоякісної етіології будь-якої локалізації (особливо у зоні мануального впливу);
туберкульозний спондиліт;
захворювання крові із порушенням процесу згортання.

Можливі ускладнення

Мануальна терапія, як будь-яке втручання в роботу організму людини, може призвести до ускладнень, основними з яких є:

порушення кровообігу у зоні впливу;
посилення больового синдрому;
раптовий простріл (різкий біль у ділянці спини) - мануальна терапія в деяких випадках може посилювати больовий синдром;
крововиливу (в порожнині суглобів, м'язів);
спазми м'язів;
розрив зв'язкового апарату, переломи ребер, хребців.

Найчастіше ускладнення при мануальній терапії обумовлені некваліфікованим підходом фахівця до роботи. Саме тому важливо, щоб фахівець мав досвід роботи, хороші відгуки пацієнтів, діяв максимально акуратно та грамотно, щоб не нашкодити організму.

Кваліфікований лікар ретельно оцінює симптоми захворювання, діагностує його перед початком лікування, враховує протипоказання та з великою ймовірністю прогнозує результат лікування та його ефективність.

Що відбувається під час сеансу мануальної терапії?

Візуально сеанс мануального впливу імітує процедуру масажу. Головною відмінністю його є дозування сили, що використовується при обробці проблемних ділянок. Правильно дозоване механічне навантаження здатне надати допомогу організму, а неправильне може призвести до критичного стану (розриви зв'язок, переломи).

Кваліфікований фахівець за допомогою різних технік і методик може допомогти організму людини назавжди позбавитися проблеми, яку він довго намагався коригувати дорогими медпрепаратами.

Додаткові техніки

Додатковими техніками мануальної терапії вважаються:

акупунктура, акупресура та Шіацу;
краніопатія;
масаж;
міофасціальний реліз та кінезітерапія;
лімфодренаж.

При акупунктуріздійснюється вплив на біоактивні точки, розташовані на поверхні шкіри (в них працюють спеціальні голки). Акупресурамає подібність до акупунктури, однак, вплив на точки здійснюється шляхом пальцевого натискання на них або масажування. Шіацумає велику подібність до акупресури (вплив при цьому здійснюється на біоенергетичні точки тіла).

Краніопатія або краніосакральна терапія.При цьому методі мануальний вплив виявляється лікарем на криж і кістки черепа. Масаж є загальновідомим релаксуючим методом, що дозволяє покращити мікроциркуляцію крові, викликати підвищення тонусу м'язів та відновлення чутливості нервових закінчень.

Міофасціальний реліз- Це розтягнення зв'язок і м'язів, що усувають ущільнення в них, що викликають біль. За допомогою міофасціального релізу коригується дитяча постава, прискорюється відновлення після перенесених травм.

Кінезітерапія– це лікування, яке здійснюється правильними рухами власного тіла (виконується із залученням тренажерів або без них, за допомогою адаптивної гімнастики).

Популярність мануальної терапії призвела до суттєвого збільшення чисельності спеціалістів-остеопатів. Однак і їм нелегко задовольнити зростаючий попит. Водночас чимало пацієнтів скаржиться, що їм після мануальної терапії погіршало. Щоб розібратися в причині таких суперечливих відгуків, слід зрозуміти, що таке мануальна терапія і як вона працює.

Що являє собою мануальна терапія і в чому її небезпека

Мануальна терапія - це комплекс технік, за допомогою яких лікар руками впливає на опорно-руховий апарат, прилеглі тканини та внутрішні органи пацієнта з метою відновлення їх функціонування, нормального обсягу руху та усунення спазмів м'язів.

На відміну від масажу, йдеться не про маніпуляції з м'якими тканинами та рецепторами, розташованими на шкірі, а про вплив на хребет, зв'язки, м'язи та суглоби. Втім, масаж нерідко застосовується під час підготовки пацієнта до сеансу мануальної терапії. Почасти це дозволяє зменшити деякі негативні наслідки, що іноді виникають після сеансу. (Йдеться і про скарги на те, що болить поперек після мануальної терапії).

Мануальна терапія є гарною альтернативою до призначення медикаментів при лікуванні низки захворювань. Основна небезпека її полягає у відсутності відповідної кваліфікації у багатьох остеопатів. В результаті через їх непрофесійне втручання пацієнтам доводиться звертатися до медустанов з розривами сухожиль, м'язів зв'язок і навіть пошкодженнями кісткових структур.

Основні прийоми та техніки мануальної терапії

Існує кілька основних прийомів мануальної терапії:

мобілізація (дозволяє вивести у необхідне становище суглоби, зв'язки кінцівки та подолати обмеження рухливості);
розтягування (застосовується при рубцях, укорочених зв'язках та м'язах);
розслаблення або релаксація;
пресура (дозволяє усувати тригерні точки).

Залежно від стану хворого та поставленої мети мануальні терапевти комбінують перелічені прийоми, а також використовують м'яку або жорстку техніку або їх комбінацію.

М'яка техніка не має на увазі поштовхової мобілізації, ударного впливу. В основному вона використовує масажні рухи. Після неї, як правило, не виникає болючих відчуттів, оскільки починається вона з масажу, після якого суглоби акуратно і безболісно ставляться на місце. За цієї техніки зазвичай ускладнення мінімальні. Наприклад, пацієнти не зазначають, що болить спина після мануальної терапії.

Жорстка техніка тривалий час була основною в арсеналі мануальних терапевтів. Вона ґрунтується на широкому застосуванні ударних прийомів. Нерідко саме вона викликає болючі відчуття після сеансу, надаючи при цьому стимулюючий вплив на нервову систему та організм в цілому.

Які можуть бути ускладнення після мануальної терапії

Ускладнення, які можуть виникнути після сеансу мануальної терапії, зазвичай пов'язані з двома причинами: недостатньою кваліфікацією лікаря та індивідуальною реакцією пацієнта на терапію.

Про перший варіант згадувалося вище. Найнешкідливішим наслідком відвідування лікаря, який не має відповідної освіти, буде повна відсутність результату.

Інші наслідки після мануальної терапії серйозніші і нерідко призводять до небезпечних ускладнень. Наприклад, гіпермобільності хребта, що виникає через дуже часте відвідування остеопату і, як наслідок, розтягнутості зв'язок.

Протягом року допустимо не більше 15 сеансів мануальної терапії

Найбільш плачевні результати грубого на опорно-руховий апарат – розриви хребетних артерій, м'язів, зв'язок, сухожиль, зміщення хребців і відриви хребетних відростків, навіть переломи ребер і кісток, погіршення загального стану. Скарги стосуються загального самопочуття, болю в попереку, мігрені. Іноді хворі навіть спостерігають зниження зору після мануальної терапії.

Друга причина виникнення ускладнень пов'язані з рівнем кваліфікації спеціаліста. Вона залежить від індивідуальних особливостей пацієнта: аномалії у розвитку хребців, тканин та судин, труднощі діагностики, серйозних захворювань хребта (наприклад, запущених міжхребцевих гриж). У разі однієї мануальної терапії може виявитися недостатньо, потрібно комплексне лікування до хірургічного втручання.

Чому виникають болючі відчуття

Загалом легкі м'язові болі після мануальної терапії природні. Вони виникають через 1-2 години після сеансу та пов'язані зі змінами у роботі опорно-рухового апарату, що почалися після відвідин лікаря.

Основне показання до мануальної терапії – функціональний блок (обмеження обсягу нормальної рухливості). Проблеми з хребтом чи внутрішніми органами викликають біль, що, своєю чергою, провокує спазм м'язів, що перешкоджає звичній роботі окремих сегментів хребта. Іншим сегментам та групам м'язів доводиться працювати і за проблемну ділянку.

Відновлюючи нормальне положення суглобів, кісток і м'язів, мануальний терапевт порушує схему, що склалася, і змушує хребет, зв'язки та органи функціонувати, як їм належить. Це не може не викликати певного дискомфорту в організмі.

Після мануального терапевта м'язи отримують додаткове навантаження, яке можна порівняти з посиленими тренуваннями в спортзалі, причому в обох випадках виділяється молочна кислота, яка і викликає хворобливі відчуття. Іноді вона супроводжується лихоманкою та підвищенням температури, впоратися з якими можна прийнявши знеболювальне, рекомендоване лікарем

Пік больових відчуттів припадає на 3-5 день, але потім все минає, і організм адаптується до змін.

Чому після мануальної терапії стало гірше

В окремих випадках біль не минає і за п'ять днів. Вона може посилюватися та супроводжуватися додатковими симптомами. Пацієнти можуть скаржитися, що у них болить голова та шия після мануальної терапії, з'явилося блювання та нудота.

Якщо ці симптоми не зменшуються, а лише наростають, необхідно терміново звернутися до лікаря, адже через недостатню увагу до свого здоров'я можуть виникнути серйозні проблеми. До перелічених вище симптомів додадуться і багато інших, у перспективі не найневинніші. Багато хто зазначає, що підвищилася температура, а також раптово піднявся тиск після мануальної терапії.

Причиною таких проблем може стати низка захворювань, що є протипоказаннями до мануальної терапії:

гострі запальні захворювання суглобів;
онкологія;
інфекційні захворювання хребта та суглобів (остеомієліт, туберкульозний спондиліт);
травми хребта;
гострі захворювання шлунково-кишкового тракту;
інсульт, інфаркт, кровотечі;
міжхребцеві грижі.

Причиною болючих відчуттів може стати і неправильно обрана методика, в результаті якої вплив на організм був занадто жорстким.

Що робити, якщо після мануальної терапії стало гірше

Нерідко пацієнтам доводиться стикатися з такими наслідками, як м'язовий біль та слабкість після мануальної терапії. Ці прояви перебувають у рамках норми та впоратися з ними допоможуть прості рекомендації лікарів.